Васянович Валентин Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Валентин Васянович
Зображення
В. Васянович на фестивалі в Торонто
Дата народження 21 липня 1971(1971-07-21) (50 років)
Місце народження Житомир
Громадянство Україна Україна
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Професія режисер
сценарист
Нагороди
Державна премія України імені Олександра Довженка
IMDb ID 5024832
CMNS: Васянович Валентин Миколайович у Вікісховищі

Валентин Миколайович Васянович (нар. 21 липня 1971, Житомир) — український режисер, сценарист та продюсер. Лауреат конкурсної програми Orizzonti / Горизонти (2019; кінострічка «Атлантида») та номінант головної нагороди Leone d'Oro / Золотий лев (2021; кінострічка «Відблиск») Венеційського кінофестивалю. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2019; кінострічка «Атлантида»)[1][2].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в 1971 році в Житомирі. Закінчив Музичне училище імені Віктора Косенка. Професійний шлях у кіно починав у Національному університеті театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого, який закінчив у 1995 році з дипломом оператора, а в 2000 році — з дипломом режисера документального фільму. Займався в творчих майстернях українських кінематографістів Олексія Прокопенка та Олександра Коваля[3].

У 2006—2007 роках навчався у Школі режисерської майстерності Анджея Вайди, Польща[4].

Громадська позиція[ред. | ред. код]

Публічний засудження незаконного ув'язнення Олега Сенцова Росією[ред. | ред. код]

У 2018 Васянович публічно засудив владу Росії через незаконне ув'язнення Олега Сенцова та підтримав звернення Європейської кіноакадемії на захист ув'язненого в Росії українського режисера[5]

Публічна підтримка українськомовного медіапростору[ред. | ред. код]

Васянович публічно виступає за розвиток українськомовного контенту в Україні, та за відвоювання медіапростору від засилля російськомовного та російсько-українського суржикомовного медіаконтенту. У жовтні 2020 року в інтерв'ю українського видання birdinflight.com Васянович зазначив, що "суржик — це рак української мови, він є результатом російської експансії в Україну. Зараз нас перегинають в інший бік: мовляв, що це за мова неправдоподібна, даєш суржик! Навіщо підтримувати цю хворобу?".[6] Пізніше у грудні 2020 року в інтерв'ю українському виданню lb.ua він підкреслив, що у мові героїв своїх фільмів йому найважливіше "щоб не було суржику. Я просто не хочу підтримувати цю традицію і підігрівати тим людям, які кажуть, що «суржик наше все» і дає відчуття «українськості» мови. Я проти цього, я за чисту мову. Там можуть бути матюки, але не може бути суржику, я з цим борюсь".[7]

Фільмографія[ред. | ред. код]

Повнометражні фільми[ред. | ред. код]

Рік Тип Фільм Виступав у ролі: Примітки
Режисера Сценариста Продюсера Оператора
2012 повнометражний худ. Звичайна справа Так Так
2013 повнометражний худ. Креденс Так Так
2014 повнометражний док. Присмерк Так Так Так
2014 повнометражний худ. Плем'я Так Так
2017 повнометражний худ. Рівень чорного Так Так Так Так
2017 повнометражний худ. Згода[pl] Так польський фільм
2019 повнометражний худ. Атлантида Так Так Так Так
2021 повнометражний худ. Відблиск Так Так Так Так

Короткометражні фільми[ред. | ред. код]

  • 1998 — «На згадку»
  • 2001 — «Старі люди»
  • 2004 — «Проти сонця»
  • 2006 — «Лінія»
  • 2007 — «Колискова для флейти з барабаном»

Нагороди[ред. | ред. код]

  • 1998 — Міжнародний кінофестиваль «Золотий Вітязь», Росія. Друга премія «Срібний витязь».
  • 2002 — Міжнародний кінофестиваль в Баку. Перший приз за найкращий документальний фільм.
  • 2005 — Міжнародний фестиваль короткометражних фільмів в Клермон-Феррані, Франці. Приз міжнародного журі.
  • 2005 — Міжнародний фестиваль короткометражних фільмів Нансі, Франція. Гран-прі фестивалю.
  • 2005 — Міжнародний кінофестиваль «Літопис». Гран-прі фестивалю.
  • 2005 — Міжнародний кінофестиваль документального кіно «Контакт». Диплом за найкращий короткометражний фільм.
  • 2005 — Міжнародний кінофестиваль в Торонто, Канада. Відзнака журі.
  • 2005 — Міжнародний кінофестиваль IMAGO, Португалія. Відзнака журі.
  • 2005 — Лауреат мистецької премії «Київ» ім. Івана Миколайчука.
  • 2012 — Одеський міжнародний кінофестиваль, Дон Кіхот (приз Міжнародної федерації кінопреси).
  • 2015 — Державна премія України імені Олександра Довженка[8].
  • 2017 — Премія «Золота дзиґа» найкращому операторові-постановнику.
  • 2019 — Перший приз програми «Горизонти» Венеційського кінофестивалю за «Атлантиду»[9].
  • 2019 — Спеціальний приз журі — Токійський міжнародний кінофестиваль — «Атлантида»
  • 2020 — Орден «За заслуги» ІІІ ступеня[10][11] — Васянович відмовився від ордена з формулюванням «Я не можу прийняти державну нагороду, якою мене відзначили з нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва. Як учасник кінематографічного процесу я протестую цією відмовою проти генерування владою кримінальних проваджень проти більшості кіновиробників, котрі створювали українську кіноіндустрію останніми роками. За дивним збігом обставин, ці „справи“ переважно стосуються тих продакшенів, які представляли Україну на міжнародній арені. Я не можу приймати нагороду від тієї влади, яка однією рукою нагороджує „за значний особистий внесок у розвиток національної культури, вагомі творчі здобутки та високу професійну майстерність“, а іншою — відкриває кримінальні провадження та займається переслідуванням. Це не політичне рішення. Це цехова солідарність та етика»[12] Указ № 491/2020, підписаний 9 листопада, оприлюднений на сайті президента 10 листопада, зник з нього 11 листопада[13]. Повідомлення про повернення указу на сайт з'явилося 16 січня 2021 року, через 2 місяці відсутності[14].

Висунення на кінопремію «Оскар»[ред. | ред. код]

У серпні 2017 року Український Оскарівський комітет офіційно висунув фільм «Рівень чорного» на кінопремію «Оскар», як найкращий фільм іноземною мовою від України[15]

У вересні 2020 року Український Оскарівський комітет офіційно висунув фільм «Атлантида» на кінопремію «Оскар», як найкращий фільм іноземною мовою від України.[16]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Укрінформ»: У Києві оголосили лауреатів Шевченківської премії
  2. «Українська правда»: Шевченківська премія-2021: стали відомі імена переможців
  3. Фільм «Звичайна справа» режисера з Житомира показуватимуть з 7 лютого у містах України[недоступне посилання з серпня 2019]
  4. Валентин Васянович // Сценарна майстерня
  5. The European Film Academy Free Oleg Sentsov!. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 15 червня 2018. 
  6. Режисер «Атлантиди» Валентин Васянович: «Коли я зрозумів, що кіно не виходить, мені стало страшно». birdinflight.com/uk/. 19 жовтня 2020
  7. Режисер «Атлантиди» Валентин Васянович: «Мій фільм треба дивитися на великому екрані». lb.ua. 3 грудня 2020
  8. Указ Президента України від 10 вересня 2015 року № 539/2015 «Про присудження Державної премії України імені Олександра Довженка 2015 року»
  9. Українська «Атлантида» перемогла у Венеції//Держкіно України, 7 вересня 2019
  10. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 491/2020 Про відзначення державними нагородами України з нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва
  11. Из сайта ОП исчез указ о присвоении наград режиссерам Васяновичу и Цилык. Они отказались их получать. tk.media. Процитовано 13 листопада 2020. (рос.)
  12. Валентин Васянович відмовився від ордена, який йому дав Зеленський (ua). «Лівий берег». 11 листопада 2020. Процитовано 2020-11-11. 
  13. Указ Зеленського про нагородження Васяновича зник з сайту президента
  14. Пропала грамота! Після скандалу Офіс президента повернув на сайт зниклий указ (ua). «Главком». 16 січня 2021. Процитовано 2021-1-17. 
  15. Український Оскарівський комітет обрав фільм, який представлятиме Україну на ювілейній 90-й церемонії. Держкіно. 30.08.2017. Архів оригіналу за 6 вересня 2017. Процитовано 5 вересня 2017. 
  16. Фільм “Атлантида” став національним претендентом на “Оскар” від України. usfa.gov.ua. 24 вересня 2020

Добірка інтерв'ю з Валентином Васяновичем

Посилання[ред. | ред. код]