Вата
Ва́та (нім. Watte) — пухнаста маса слабо переплетених між собою волокон.
За матеріалом вата буває природна (бавовняна, вовняна, шовкова, пухова, лляна, конопляна тощо), яка використовується, наприклад, при пошитті одягу, виготовленні гігієнічних матеріалів і штучна (целюлозна, скляна та інша), що використовується як теплоізоліяційний і звукоізоляційний матеріал, для фільтрації рідин та газів.
Бавовняна вата[ред. | ред. код]
Бавовняна вата (лат. Gossypium hygroscopicum) — основний перев'язувальний матеріал, на 95 % складається з клітковини[1].
Мінеральна вата[ред. | ред. код]
Мінеральна вата — тонкі і гнучкі волокна, отримані при охолодженні попередньо подрібненого в краплі і витягнутого в нитки мінерального розплаву. Залежно від виду сировини мінеральна вата буває кам'яна, шлакова і скляна[2].
Кам'яна вата[ред. | ред. код]
Камінна вата виготовляється із гірських порід — базальту, діабазу, доломіту.
Шлакова вата[ред. | ред. код]
Шлакову вату виготовляють із шлаків чорної і кольорової металургії.
На якість мінеральної вати значною мірою впливає тип сполучення волокон — це фенол і карбомід. Для будівельних цілей переважно використовують вироби на фенольному сполучені, оскільки карбомідне — менш водостійке. Мінеральна вата негорюча і, відповідно, має високу тепло- і звукоізоляцію; має стійкість до температурних деформацій, негігроскопічність, хімічну і біологічну стійкість.
Скляна вата[ред. | ред. код]
Скляна вата — за структурою подібна до мінеральної вати, тільки складається з скляних волокон. Для її виробництва використовують ту ж сировину, що і для звичайного скла, а також відходи скляної промисловості. Волокна скловати мають більшу товщину і в 2-3 рази більшу довжину в порівнянні з мінватою, тому вона володіє підвищеною пружністю і міцністю. Скловата практично не має неволокнистих складових, тим самим підвищуючи вібростійкість матеріалу. Але температуростійкість скловати стандартного складу значно нижче, ніж у мінвати — до 450 °C[3]. Всі теплоізоляційні матеріали із скловолокна — хороші звукоізолятори, володіють високою хімічною стійкістю, не мають корозійних агентів, негігроскопічні, не виділяють токсичних і шкідливих речовин під дією вогню.
Сталева вата[ред. | ред. код]
Сталева вата (англ. steel wool), також відома як залізна вата (англ. iron wool) — пучок безладно сплутаних дуже тонких та гнучких сталевих ниток з гострими краями. Використовується як абразив для полірування дерев'яних або металевих предметів, очищення побутового посуду, чищення вікон й шліфування поверхонь[4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Товстуха Є. С. Фітотерапія. — К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. — ISBN 5-311-00418-5
- ↑ ДСТУ ISO 9229:2009 Теплоізоляція. Словник термінів(ISO 9229:2007, IDT)
- ↑ Кривенко П. В., Барановський В. Б., Безсмертний М. П. та ін. Будівельні матеріали: підручник /за ред. П. В. Кривенка. — К.: Вища школа, 1993. — 389 с.
- ↑ Jessica Elzea Kogel; Nikhil C. Trivedi; James M. Barker; Stanley T. Krukowski. Industrial Minerals & Rocks. — 7th. — SME, 2006. — С. 156. — ISBN 9780873352338.
Джерела[ред. | ред. код]
- Вата [Архівовано 21 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- УРЕС — 2-е видання.
Посилання[ред. | ред. код]
- Вата // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 45. — ISBN 978-966-7407-83-4.