Ватага Бурлаків (пластовий курінь)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
1 курінь УСП та 16 курінь УПС «Ватага Бурлаків» імені Г. Сковороди
Burlaky.gif
Основна інформація
Країна Україна
Засновано 1 лютого 1946
Вебсайт www.burlaky.net
Scouting пластовий портал

Ватага Бурлаків — перший курінь старших пластунів та шістнадцятий курінь пластунів сеньйорів організації «Пласт — Національна Скаутська Організація.»

Історія[ред.ред. код]

Дату початку Бурлаків та імена перших членів ватаги достовірно не відомі. Попередниками Ватаги були нелегальні гурток «Вогні» та курінь «Передових» Виховних Спільнот Української Молоді (ВСУМ), що існував у Львові в часи Другої світової війни, зокрема його третій гурток. Двома показовими членами цього гуртка були Гільо і Лесько, які загинули у військових діях (Петро Гілевич і Олександр Подолинський). З інших членів можна назвати Славка Терлецького, Юрка Купчинського, Зенка Костельника, Мироська Стародуба, Юрія Ференцевича, Зенка Шепаровича та інших. Курінь «Передових» у повному складі зголосився до Дивізії «Галичина».

У 1945 році в Мюнхені зійшлась винятково цікава група молодих (17-20р.), ідейних індивідуалістів котрі познайомилися між собою і потоваришували. Їх єднало прив'язання і любов до Батьківщини, замилування до природи (мандри, прогульки, табірництво), та захоплення спортом (лещата, легка атлетика, канойкарство). Вони так добре зжилися між собою, що разом записувалися па один факультет в університеті, разом ходили до одної панни і разом вирішили відновити членство в Пласті. Старші пластуни, котрі вибрали давні курені: Лісові Чорти, Чорноморці, Червона Калина не мали жодних проблем. Ті курені вже мали свою історію, традицію, звичаї і т.д.

1 лютого 1946 року в Карльсфельді (Західна Німеччина) було засновано новий старшопластунський курінь. По довгих і бурливих переговорах пластова влада дозволила його оформити. Новий курінь одержав порядкове число (за новою нумерацією) 1, назву «Бурлаки», відзнаку «подертий черевик» i патрона — Г. Сковороду.

«Ватага Бурлаків» відразу почала вести жваву діяльність. Організація окружних свят весни, гірських прогульок для юнацтва, альпійських Миколайків, виховна праця з юнацтвом, провід УСП. З кінцем 40-x — початком 50-x років більшість Бурлаків переїхали жити до США і Канади, тому центр бурлацького життя перемістився за океан.

У 1992 році на таборі "КВТ-92″ у с. Дубина зустрілась групка старших юнаків які близько зайшлися і продовжили свою дружбу після табору. Це були: Андрій «Пітон» Павлович, Андрій «Куций» Куценко, Денис «Денис» Угрин, Орест «Смех» Смішко, Андрій «Вася» Козак, Назар «Зофа» Зафійовський. У 1993 році вони разом вийшли з юнацтва і почали шукати собі старшопластунський курінь. Старший брат "Зофи" Роман Зафійовський розповів хлопцям про американський курінь «Бурлаки» i дав почитати «Бурлацьку Правду» та кілька «Комет». На цьому справу було практично вирішено, перші сходини Львівської Колиби відбулися у травні 1993 р., а вже в серпні ми голосно заявили про себе будівництвом ватри на ЮМПЗ у Львові і мандрівним табором «Там де Прут» у Карпатах. 15-22 серпня 1996 році в Україні (у мисливських палатах А.Шептицького біля с. Підлюте Рожнятівького р-ну Івано-Франківської обл.) відбувся Ювілейний З'їзд Куреня з нагоди 50-ліття заснування.

Особливості[ред.ред. код]

Патрон: Григорій Сковорода (1722—1794), мандрівний український філософ та поет.
Клич: «Мандруй! — В дорогу!»
Основні напрямки праці: Взимку лещатарські, влітку гірські та водні мандрівні табори для УПЮ-УСП, виховництво в УПЮ, інструкторство з мандрівництва, лещатарства, мандрівництва, скелелазіння, альпінізму, в Україні — проведення щорічної Школи Інструкторів Лещатарства (ШІЛ)
Курінні ступені: Смалюх, Нетяга, Волокита, Бурлака. Також має членів з-поміж не пластунів: прихильники куреня, що допомагають як інструктори чи матеріально-технічно, називаються «зарази».
Курінні барви: Чорна, синя, біла
Курінна відзнака: Чорний рівнобедрений трикутник гострим кутом униз чорного кольору («чорнота не бурлацького життя»), посередині — блакитна вертикальна смуга («світло бурлацького життя»). Посередині — подертий черевик срібного кольору носком праворуч. Нетяги носять лише чорний трикутник, Волокити — трикутник з блакитною смугою, Бурлаки — повну відзнаку.
Курінна книга: "Бурлацька Правда" - звичаєве право Ватаги Бурлак, збірка приписів і законів.
Курінна термінологія, атрибутика та традиції: Подруги Бурлаків — це «шнурівки», дружини — «підпорки».
Курінна структура: Бурлаки які живуть в одному місті творять Колибу (очолює Колибар), об'єднання в одній країні — Полонина.
Поширення та чисельність у світі: Бурлаки є в Україні (Колиби у Києві, Львові, Івано-Франківську та Стрию), США (Колиби у Бостоні, Баффало, Вашингтоні-Балтиморі, Детройті, Каліфорнії, Клівленді, Нью-Джерсі, Нью-Йоркові, Філадельфії, Флориді, Чикаго та самітники в інших містах) та Канаді (Колиби в Едмонтоні, Оттаві, Торонто та самітник у Віннипезі).
Курінне видання: Бурлацька Правда, листок Зв'язку Ватаги «Комета» з підзаголовком «Листи Бурлаків до Бурлак» (започаткований у кінці 40- років як «неперіодичний щоквартальник»). З'являється двічі на рік (весною та восени) та переважно містить розповіді Бурлаків про їхні мандрівки та табори.

Організація і членство[ред.ред. код]

Оганізаційно «Ватага Бурлаків» поділена на «Полонини» (країни) і «Колиби» (місцевості близького замешкання), до яких належать спільно члени 1-ого Куреня УСП та 16-ого Куреня УПС. Колиба складається з двох або більше Бурлаків і є основною організаційною і дієвою клітиною Ватаги. Щороку відбувається Велика і Мала Рада Бурлаків. Крім активних Бурлаків, членів Пласту, є ще «Бурлацькі Зарази». Великі Ради це бурлацькі збір, на якому члени Ватаги, планують свою діяльність та вибирають провід Ватаги, Старшину Ватаги. Провід обирають приблизно на річний термін.

Ідеологія Бурлак[ред.ред. код]

Ціхою «Ватаги Бурлак» є легкий підхід до всіх життєвих справ, який віддзеркалюється у словах бурлацького маршу: «… море нам по коліна, а Міссісіпі по кістки». Найбільш характеристичною ціхою Бурлаків є толерантність політичних і реліґійних поглядів та толерантність питомих людських слабостей.

Не менше характеристичним для них є одначе нетолерантність нетовариськості й нетерпимість людей, які ставлять свої дрібні інтереси понад добро спільноти, або які вживають спільноту для своїх особистих цілей.

В загальному, Ватага вистерігається пафосу та фанфар у виявах свого пластового духа, чи патріотизму та оминає емоційність і екстремність, уважаючи такі явища симптомами недоліків характеру.

Діяльність[ред.ред. код]

Основна діяльність: Взимку лещетарські, влітку гірські та водні мандрівні табори для УПЮ-УСП, виховництво в УПЮ, інструкторство з мандрівництва, лещетарства, скелелазіння, альпінізму, в Україні — проведення щорічної Школи Інструкторів Лещетарства (ШІЛ). Міста, в яких діють Колиби: Львів, Івано-Франківськ, Стрий, Київ.

Література[ред.ред. код]

  • Книга Ватаги Бурлаків, 1946 - ∞. — Нью-Йорк - Львів, 2010.

Посилання[ред.ред. код]