Ватагін Гліб Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ватагін Гліб Васильович
Wataghin.gif
Народився 3 листопада 1899(1899-11-03)[1]
Подільськ, Одеська область, Україна
Помер 10 жовтня 1986(1986-10-10)[1] (86 років)
Турин, Італія
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of Italy.svg Італія
Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
Діяльність фізик, викладач університету
Alma mater Туринський університет
Заклад Університет Сан-Паулу і Туринський університет
Аспіранти, докторанти César Lattesd, Sergio Fubinid і Джан-Карло Вік
Член Національна академія деї Лінчеї і Академія наук Туринаd
Нагороди

CMNS: Ватагін Гліб Васильович на Вікісховищі

Ватагін Гліб Васильович (англ. Gleb Wataghin, 3 листопада 1899, Бірзула — 10 жовтня 1986, Турин) — італійський фізик, творець великої наукової школи в Бразилії.

Біографія[ред. | ред. код]

Син інженера шляхів сполучення Василя Івановича Ватагіна (1864—1929)[2] і Євгенії Гуляницької. Народився 3 листопада 1899 року в Бірзулі Ананьївського повіту Херсонської губернії, де його батько служив начальником 3-ї дистанції Південно-Західної залізниці[3].

Середню освіту здобув в Імператорській Олександрівській гімназії в Києві, де був однокласником Івана Булгакова, молодшого брата відомого письменника[4][5]. У 1918 році закінчив курс гімназії і вступив до Університету Св. Володимира.

У 1920 році емігрував через Крим і Грецію до Італії й оселився в Турині, де в 1922 році з відзнакою (з максимальними балами) отримав ступінь з фізики, а в 1924 (також з відзнакою і з максимальними балами) — з математики. Італійське громадянство отримав у 1929 р.. З 1925 по 1933 роки викладав фізику і математику в Туринській королівській академії і в Туринської військовій школі. У 1933—1934 роках викладав в Туринському університеті.

У 1934 році Гліб Ватагін прийняв запрошення університету Сан-Паулу і переїхав до Бразилії. Ціла плеяда фізиків Бразилії вирощена Ватагіним: С. Латтес, О. Сала, М. Шенберг та ін.. Створення бразильської наукової школи забезпечувалося також тим, що Ватагін запрошував відомих вчених з усього світу викладати в Бразилії (А. Комптон, Ю. Хідекі, Д. Бома, Р. Фейнмана, Дж. Окк'яліні).

У 1949 році Ватагін повернувся до Італії і став професором Туринського університету. У 1950 році він був обраний в Туринську академію наук, а в 1951 році нагороджений премією Антоніо Фельтрінеллі. За спогадами радянського фізика М. О. Маркова, в 1965 році Ватагін відвідав Радянський Союз для участі в конференції з фізики елементарних частинок в Києві, яка, зокрема, проходила і в будівлі його рідної Олександрівської гімназії[6]. Згодом Гліб Васильович неодноразово відвідував Радянської Союз, а Марков при кожній поїздці в Італію «вважав своїм обов'язком відвідати Турин, щоб зустрітися з Ватагіним, великим російським патріотом за кордоном».

Помер Гліб Ватагін у 1986 році в Турині.

Праці[ред. | ред. код]

Гліб Васильович відомий як першопроходець в області нелокальної квантової теорії поля (Wataghin, 1934), а також своїми видатними роботами в галузі фізики космічних променів (він теоретично передбачив можливість народження декількох вторинних частинок при високих енергіях). Також працював над статистикою частинок при низьких температурах, над питаннями складу зірок в астрофізиці, над нелокальною теорією композитних моделей кварків. Йому (у співавторстві з іншими вченими) належить відкриття адронних злив. Ватагіним і його бразильським колегою О. Сала експериментально знайдено перетин протон-протонної взаємодії високих енергій.

Вшанування[ред. | ред. код]

Іменем Ватагіна названі фізичний факультет університету Кампінас і премія з фізики.

Основні роботи[ред. | ред. код]

  • G. Wataghin, Bemerkung über die Selbstenergie der Elektronen, Zeitschrift für Physik 88, pp. 92-98 (1934)
  • G. Wataghin, Thermal Equilibrium Between Elementary Particles, Phys. Rev. 63, 137 (1943)
  • G. Wataghin, On the Formation of Chemical Elements Inside the Stars, Phys. Rev. 73, 79 (1948)
  • M. Panetti, G. Wataghin, Cosmic-Ray Intensity in the Upper Atmosphere, Phys. Rev. 79, pp. 177—178 (1950)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б SNAC — 2010.
  2. Историк С. В. Волков. База данных «Участники Белого движения в России» на январь 2016. Буква В.
  3. Список личного состава Министерства путей сообщения. 1896 г. — СПб., 1896. — С. 817.
  4. Столетие Киевской Первой гимназии. Т. 1. — Киев, 1911. — С. 487.
  5. Марков М. А. Размышляя о физиках…, о физике…, о мире… — М.: Наука, 1993. — С. 83.
  6. Марков М. А. Размышляя о физиках…, о физике…, о мире… — М.: Наука, 1993. — С. 85.

Література[ред. | ред. код]

  • Храмов Ю. А. Ватагін Гліб (Гліб Васильович) // Фізики: Біографічний довідник / За ред. А. І. Ахієзера. — Вид. 2-е, випр. і доповн. — М.: Наука, 1983. — С. 57. — 400 с. — 200000 прим. (в пер.)
  • RA Salmeron, «Gleb Wataghin», 2000.
  • Enrico Predazzi, «Gleb Wataghin», XX Encontro Nacional de Partículas e Campos, SBF (1999) (доступна в Інтернеті в перекладі португальською мовою)
  • А. Н. Сисакян, «Явище термализації у фізиці адронів», УФН 173 328 (2003)