Ватуля Олексій Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олексій Михайлович Ватуля
Ватуля Олексій Михайлович.jpg
Народився 2 (14) серпня 1891(1891-08-14)
Трубайці
Помер 20 травня 1955(1955-05-20) (63 роки)
Київ
Поховання
Громадянство Flag of the Soviet Union (1936–1955).svg СРСР
Діяльність актор
Роки діяльності з 1916 — тепер. час
Нагороди та премії
Народний артист України Орден Трудового Червоного Прапора Орден «Знак Пошани»

Олексій Михайлович Ватуля (2 (14) серпня 1891(18910814), Трубайці — 20 травня 1955, Київ) — український актор, народний артист УРСР1940 року).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 14 серпня 1891 року в селі Трубайцях (тепер Хорольського району Полтавської області). У 19131916 роках навчався у Київській музично-драматичній школі імені М. Лисенка.

Один з засновників Молодого театру, Київського українського драматичного театру ім. І. Франка, у якому працював у 19201955 роках.

Під час радянсько-німецької війни виступав з читанням творів Шевченка. Член ВКП (б) з 1945 року.

Могила Олексія Ватулі

У Києві мешкав у будинку письменників Роліті. Помер 20 травня 1955 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Творчість[ред. | ред. код]

Створив образи Гонти в «Гайдамаках» за Шевченком (1921, інсценізація й постановка Гната Юри, 1925, інсценізація Леся Курбаса — у власній постановці) та Яна Гуса («Єретик», 1920, інсценізація і постановка Гната Юри); обидві ролі — в Українському драматичному театрі імені Івана Франка.

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора, «Знак Пошани».

Література[ред. | ред. код]