Вахан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Afghanistan Badakhshan Wakhan district location.PNG
Ваханський коридор

Вахан (пушту واخان, тадж. Вахон) — гірський і важкодоступний район Афганістану між Паміром і Каракорумом.

Географія[ред. | ред. код]

Вахан знаходиться у північно-східній частині Афганістану. Розташовано у верхів'ях Аму-Дар'ї і є одним із давніх коридорів для мандрівників з Таримського басейну в Бадахшан.

Історично Вахан включав всю долину річки Памір і верхів'я річки Пяндж. У 1895, річки стали кордоном між Росією і Афганістаном, наразі назва головним чином використовується для позначення афганського району.

Єдиний шлях у Вахані прямує з Ішкашиму до Вахджирського перевалу.

Вахан є рідконаселеним. Сьогодні у Вахані налічується близько 40 кишлаків, в яких мешкає приблизно 7000 ваханців і киргизів. Більшість його мешканців говорять ваханською мовою (x̌ik zik), і є ваханцями. Киргизи-номади мешкають на високогір'ях.

Ваханський коридор[ред. | ред. код]

Вахан межує з до Ташкурган-Таджицьким автономним повітом, Китаю через довгу, вузьку смугу — Ваханський коридор, який відокремлює Горно-Бадахшанську автономну область Таджикистану від Північно-Західної прикордонної провінції та Північної провінції Пакистану.

Річка Памір, витікає з озера Зоркуль, утворює північну межу коридору. Річка Вахан проходить через коридор східніше Кала-і-Пяндж, зливається з річкою Памір і утворює річку Пяндж.

З півдня коридор обмеженого високими горами Гіндукуш, через які є перевали Барогіль, перевал Іршад і мало вживаний Дислісангський перевал[1] до Пакистану.

Історія[ред. | ред. код]

Див. також: Лінія Дюрана

Історично Вахан був важливим регіоном тисячі років, пов'язуючи Західну та Східну частини Центральної Азії. До приходу ісламу в регіон був спірною територією між Тибетом і Китаєм.

Західний Вахан (休密Xiumi) було завойовано на початку 1-го століття від Р. Х. Куджула Кадфизом, першим «Великим Кушаном» і був одним з п'яти ксихоу (xihou) або князівств, які сформували ядро майбутнього Кушанського царства[2].

Сьогоденні кордони Вахану були встановлені в 1895, договором між Росією та Великою Британією, який підсумовував результати боротьби (Велика гра) за контроль над Центральною Азією, яка тривала протягом майже цілого століття. Згідно з ним Велика Британія та Росії домовилися використовувати Афганістан як буферну зону, а Вахан гарантував те, що кордони Російської імперії, ніколи не доторкнуться кордону Британської Індії.

У 1949, коли Мао Цзедун завершив об'єднання комуністичного Китаю, кордони були остаточно закриті, блокував 2000-річний караванний маршрут. Після вторгнення Радянського Союзу до Афганістану у грудні 1979, Радянська Армія зайняла Вахан і остаточно перекрила рух караванною дорогою в коридорі.

Література[ред. | ред. код]

  • Gordon, T. E. 1876. The Roof of the World: Being the Narrative of a Journey over the high plateau of Tibet to the Russian Frontier and the Oxus sources on Pamir. Edinburgh. Edmonston and Douglas. Reprint: Ch'eng Wen Publishing Company. Taipei. 1971.
  • Shahrani, M. Nazif. (1979) The Kirghiz and Wakhi of Afghanistan: Adaptation to Closed Frontiers and War. University of Washington Press. 1st paperback edition with new preface and epilogue (2002). ISBN 0-295-98262-4.
  • Stein, Aurel M. 1921a. Serindia: Detailed report of explorations in Central Asia and westernmost China, 5 vols. London & Oxford. Clarendon Press. Reprint: Delhi. Motilal Banarsidass. 1980. [2]
  • Stein Aurel M. 1921. «A Chinese expedition across the Pamirs and Hindukush, A.D. 747.» Indian Antiquary 1923. From: www.pears2.lib.ohio-state.edu/ FULLTEXT/TR-ENG/aurel.htm. Last modified 24 June, 1997. Accessed 13 January, 1999.
  • Stein Aurel M. 1928. Innermost Asia: Detailed report of explorations in Central Asia, Kan-su and Eastern Iran, 5 vols. Clarendon Press. Reprint: New Delhi. Cosmo Publications. 1981.
  • Stein Aurel M. 1929. On Alexander's Track to the Indus: Personal Narrative of Explorations on the North-west Frontier of India. London. Reprint, New York, Benjamin Blom, 1972.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. The pass was crossed by a couple in 1950 and by a couple in 2004. See J.Mock and K. O'Neil: Expedition Report
  2. Hill, John E. 2004. The Western Regions according to the Hou Hanshu. Draft annotated English translation.[1]

Посилання[ред. | ред. код]