Вачаган III

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вачаган III
Народився невідомо
Помер 510
Національність вірмени
Діяльність король
Титул цар Кавказької Албанії
Термін 487—510 роки
Попередник перське панування
Наступник перське панування
Конфесія християнство
Рід Албанські Аршакіди
Батько Евсаген
Мати донька Бахрама V
Діти 1 син і 1 донька

Вачаган III Побожний (*д/н — 510) — цар Кавказької Албанії у 487510 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з династії Албанських Аршакідів. Молодший син Евсагена, царя Кавказької Албанії. У 463 році після поразки його брата Ваче II опинився в заручниках при шахському дворі в Ктесіфоні. Тут перейшов з християнства до зороастризму.

Його становище поліпшилося зі сходженням на трон Персії Балаша. Спочатку отримав володіння в Цахурі. У 485 році відповідно до Нварсакського мирного договору призначається марзпаном Албанії, після чого підтримав антиперське повстання.

У 487 році, користуючись послабленням шахіншахської влади, повстаннями в Сістані та Рея, зумів вигнати перські залоги й у 487 році оголосив себе новим царем Кавказької Албанії, відновивши її незалежність. Столицею знову стає Кабала. Також повернувся до християнства.

Того ж року скликав Агуенський собор, що тривав до 488 року. Він встановив державний статус християнської церкви, визначив її структуру організації і положення, регламентував відносини духівництва і світської влади. В цей час Албанська Церква користувалася фактичною автокефалією. Здійснював активну християнізацію населення, спостерігається культурний підйом. За словами сучасного йому історика, він побудував стільки церков і монастирів, «скільки днів у році». Водночас піддавав тяжким покаранням чаклунів, зороастрійських магів і маніхейських та поганських жерців.

Вачаган III велику увагу приділив поширенню освіти і вихованню дітей. З цією метою відкрив школи в різних областях країни.

За його правління відновлюється економіка: налагоджується землеробство, поліпшуються тваринництво, ремісництво, розширюються торговельні зв'язки (до Китаю, Індії, Єгипту, Сирії, Східної Європи, Малої Азії, на Кавказі та держав у Перській затоці). Ремісники та купці створюють власні спілки.

Водночас на півночі держави дозволив селитися кочовим народам (гунам, хозарам, сабірам, булгарам, аланам), які планував використати проти Персії. Втім після смерті царя у 510 році перський шахіншах Кавад I зумів підкорити Кавказьку Албанію, знову перетворивши її на марзпанство (провінцію) Персії.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Мамедов Т. М. Кавказская Албания. — Баку, 1993. (рос.)
  • Mahé, Jean-Pierre, "Vač'agan III le Pieux et le culte des reliques, " Revue des Études Arméniennes 35 (2013): 113-29