Ващенко Костянтин Ілліч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Костянтин Ілліч Ващенко
Vashenko.jpg
Народився 26 грудня 1900 (7 січня 1901)(1901-01-07)
Козелець
Помер 4 вересня 1992(1992-09-04) (91 рік)
Київ
Поховання Байкове кладовище
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність металург[d]
Сфера роботи ливарне виробництво
Alma mater Київський політехнічний інститут
Науковий ступінь доктор технічних наук
Заклад Київський політехнічний інститут
Партія Комуністична партія Радянського Союзу
У шлюбі з Ващенко Лідія Станіславівна
Нагороди
Орден Леніна Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора
Орден Червоної Зірки Орден Дружби народів
Звання професор

Костянтин Ілліч Ващенко (26 грудня 1900 (7 січня 1901)(19010107), Козелець — 4 вересня 1992, Київ) — український вчений у галузі ливарного виробництва, доктор технічних наук, професор.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 26 грудня 1900 (7 січня 1901) року у містечку Козельці (нині селище міського типу Чернігівської області). У 1930 році закінчив Київський політехнічний інститут після чого викладав у ньому. У 1934 році захистив кандидатську дисертацію з проблем перероблення вагранкового чавуну на сталь для виливків у малих бесемерівських конверторах. У передвоєнні роки разом з працівниками заводу «Більшовик» вперше в країні впровадив у виробництво технологію лиття деталей хімічної апаратури з корозійностійкого в лужному і кислотному середовищах чавуну.

В роки німецько-радянської війни разом з іншими співробітниками інституту був евакуйований до Ташкента. Був включений до структури Середньоазіатського індустріального інституту і став одним з перших радянських творців особливо міцного сірого модифікованого чавуну, необхідного для масового виробництва литих корпусів артилерійських мін, снарядів, авіабомб та інших типів боєприпасів. Брав участь у проектуванні і будівництві Середньоазіатського металургійного заводу. За цей трудовий внесок наприкінці війни був нагороджений орденом Червоної Зірки.

У 1945 році в Середньоазіатському індустріальному інституті захистив докторську дисертацію з проблем виробництва виливків з високоміцного модифікованого сірого чавуну з пластинчастим графітом. У 19441974 роках був завідувачем кафедри ливарного виробництва чорних та кольорових металів Київського політехнічного інституту. Член КПРС з 1953 року.

Могила Костянтина Ващенка

Помер у 1992 році. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Основні праці стосуються хімічно стійких сплавів, чавунного та кольорового литва, формувальних матеріалів. Під його керівництвом підготовлено біля двох тисяч спеціалістів-ливарників, 6 докторів і близько 80 кандидатів технічних наук. Остання друкована праця К. І. Ващенка в співавторстві з В. С. Шуміхіним «Плавка и внепечная обработка чугуна для отливок», видана у 1991 році, залишається основним підручником для студентів кафедр металургійного профілю вузів з дисципліни «Чавунне литво».

Відзнаки[ред. | ред. код]

Заслужений діяч науки і техніки УРСР (з 1964 року). Нагороджений орденом Леніна, двома орденами Трудового Червоного Прапора, орденом Дружби народів, орденом Червоної Зірки, багатьма медалями та іншими державними відзнаками[1].

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]