Ведення сліду

Ведення (гоніння) сліду — громадський звичай пошуку злодія. З села, де скоївся злочин, громада повинна була по ґвалту потерпілого вести слід до іншого села. Там вона передавала його іншій громаді, а з себе відповідальність знімала. Коли це дійство відбувалось, то обов'язково мав бути присутній потерпілий, який сам мусив підтримувати «слід». Необхідною умовою цієї правової процедури була наявність «сліду злочину». Аналогічним був і інший порядок пошуку злодія — свод. Тут уже не по сліду відбувалось, а по «сводам» — особам, до яких перейшли крадені речі. «Ведення своду» припинялося на третій особі. Вона мусила віддати крадену річ потерпілому і водночас отримувала право шукати свого кривдника по дальших «сводах».