Вежа Кокуй (Новгородський дитинець)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вежа Кокуй

VNovgorodDetinets KokuiTower VN225.jpg

58°31′10″ пн. ш. 31°16′22″ сх. д. / 58.51972222002777357° пн. ш. 31.27277778002777708° сх. д. / 58.51972222002777357; 31.27277778002777708Координати: 58°31′10″ пн. ш. 31°16′22″ сх. д. / 58.51972222002777357° пн. ш. 31.27277778002777708° сх. д. / 58.51972222002777357; 31.27277778002777708
Країна Flag of Russia.svg Росія
Розташування Великий Новгород
Тип об'єкт культурної спадщини Росії[d]

Вежа Кокуй. Карта розташування: Росія
Вежа Кокуй
Вежа Кокуй
Вежа Кокуй (Росія)
Вежа Кокуй у Вікісховищі?

Кокуй (Кукуй, Каланча, Каланчовська; рос. Кокуй)  — чотирикутна глуха (непроїзна) вежа в південно-західній частині Новгородського дитинця, що відрізняється від інших веж своєрідною формою і висотою. Вежа прямокутна в плані, площа її основи — 8,5 × 10,4 м. Висота вежі з куполом — 38,5 м, товщина стін на рівні першого ярусу — 2 м. Вінчає вежу десятиметровий намет.

Історія[ред. | ред. код]

У XV столітті на місці існуючої вежі був розкат — невисокий, нарівні зі стінами вежі, подібний до того, який розташовувався над водяними ворітьми на береговому боці кремля. У XVII столітті при будівництві комплексу Воєводського двору в кінці XVII століття за проектом С. Л. Єфімова вежа-розкат була грунтовно перероблена: були надбудовані три прямокутних у плані поверху, а вище, за принципом «два восьмерика над четвериком» — ще два поверхи. На двох нижніх поверхах з кам'яними склепіннями розміщувалися винний льох і казенна палата. На третьому поверсі були зроблені виходи на фортечну стіну, а саме верхнє приміщення було призначене для огляду всього міста. Вище було встановлено дерев'яний намет, покритий білим залізом, а вінчав позолочений і місцями посріблений прапор з гербом Новгородської держави, над прапором — корона, а над нею квітка.

Вежу після перебудови називали Каланчею. Сучасна назва вежі була введена П. Л. Гусєвим в 1913 році[1]. На думку сучасних дослідників[2] припущення походження назви від голландського або нижнєнімецького слова коке, що значить дивись (пор. башта Кік-ін-де-Кек в Талліні), історично не виправдано.

У XIX столітті пожежні Софійської частини у нижній частині вежі тримали свиней і зберігали капусту. У 1910 році вежу обмірював Б. К. Реріх.

Під час Великої Вітчизняної війни у вежі був німецький спостережний пункт. До часу звільнення міста в 1944 році верхня частина вежі отримала сильні пошкодження від прямого попадання авіабомби. У 1960-і роки за проектом А. В. Воробйова вежа була відновлена у формі XVII століття.

Нині на вежі працює оглядовий майданчик, вид з неї на Княжу, Спаську і Палацову вежі зображений на 5-ти рублевій Російській банкноті. У 2012 році на оглядовому майданчику встановлено також два телескопа з 60-кратним збільшенням[3].

Культурна спадщина[ред. | ред. код]

30 серпня 1960 року постановою Ради Міністрів РРФСР № 1327 «О дальнейшем улучшении дела охраны памятников в РСФСР» ансамбль Новгородського кремля прийнятий під охорону як пам'ятка державного значення.

У 1992 році Рішенням ювілейного засідання Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО архітектурний ансамбль Новгородського кремля включений в Список Всесвітньої спадщини.

ЮНЕСКО Світова спадщина ЮНЕСКО

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Гусев П. Новгородский детинец по изображению на иконе Михайловской церкви. СПб., 1913.
  2. Кузьмина Н. Н. Филлипова Л. А. Кокуй (Кукуй) башня \\ Великий Новгород. История и культура IX—XVII веков. Энциклопедический словарь. СПб. : Нестор-История, 2007, под ред. Янина В. Л., с. 244
  3. В Великом Новгороде установили два телескопа на башне Кремля \\ "АиФ  — Северо-Запад"-04.05.2012

Література[ред. | ред. код]

  1. Кузьмина Н. Н. Филлипова Л. А. Кокуй (Кукуй) башня \\ Великий Новгород. История и культура IX—XVII веков. Энциклопедический словарь. СПб. : Нестор-История, 2007, под ред Янина В. Л., с. 244
  2. Культура Новгородської області. Інформаційний портал. Об'єкти ЮНЕСКО. (2.1. Стіни і башні)