Верховини (Красноставський повіт)
| Село
|
Верховини[2], або Верховина[3] (пол. Wierzchowiny) — колишнє українське село в Польщі, у гміні Сенниця-Ружана Красноставського повіту Люблінського воєводства. Населення — 436 осіб (2011[1]).
Розташування[ред. | ред. код]
Знаходиться на Закерзонні (в історичній Холмщині).
Історія[ред. | ред. код]
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі здебільшого проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою[4].
У 1921 році село входило до складу гміни Рудка Красноставського повіту Люблінського воєводства Польської Республіки[5].
За переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 92 будинки та 517 мешканців, з них[5]:
- 238 чоловіків та 279 жінок;
- 471 православний, 27 римо-католиків, 18 юдеїв, 1 християнин інших конфесій;
- 383 українці, 116 поляків, 4 євреї, 14 осіб іншої національності.
У Верховинах у 1940-ві роки діяла українська школа, закрита восени 1944 року через донос польського учителя на керівника школи[6]. За даними комісії, що займалася справою переселення українського населення з Польщі до України, у селі в 1944 році проживало 469 українців, з них зголосилося виїхати 269 осіб (80 родин)[6]. 18 листопада 1944 року відбулося переселення до УРСР 109 мешканців Верховин української національності (35 родин)[6]. 6 червня 1945 року польський загін Національних збройних сил[pl] чисельністю близько 300 осіб вбив у селі 198 українців, з них 65 дітей[2][6]. Ті українці, які вижили під час бійні, були переселені в Радянську Україну на початку липня 1945 року[6].
У 1975—1998 роках село належало до Холмського воєводства.
Населення[ред. | ред. код]
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][7]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 217 | 44 | 156 | 17 |
| Жінки | 219 | 44 | 126 | 49 |
| Разом | 436 | 88 | 282 | 66 |
Особистості[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- Іван Олексеюк (нар. 1940) — український хімік.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ а б Saładiak A. Pamiątki i zabytki kultury ukraińskiej w Polsce. — Warszawa, 1993. — С. 353. (пол.)
- ↑ Пикалюк В. С. Олексеюк Іван Дмитрович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022. — Т. 24 : О. — 944 с. — ISBN 978-966-02-9960-3.
- ↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 364-374. (рос. дореф.)
- ↑ а б Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Т. Tom IV, Województwo Lubelskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 50. Архів оригіналу за 27 липня 2020. (пол.)
- ↑ а б в г д Місило Є. Репатріація чи депортація. Переселення українців з Польщі до УРСР. Збірник документів / пер. І. Сварник. — Львів : Каменяр, 2007. — С. 247.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Посилання[ред. | ред. код]
- Богдан Гук. Wierzchowiny. apokryfruski.org. APOKRYF RUSKI. Архів оригіналу за 21 травня 2021. (пол.)
- Wierzchowiny 3) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 412. (пол.)
- Żdżanne-Wierzchowiny // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 750. (пол.)
|
| |||||||||||
