Вейкко Гуовінен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вейкко Гуовінен на прес-конференції, серпень 2009

Ве́йкко Йо́ганнес Гу́овінен (фін. Veikko Johannes Huovinen; *7 травня 1927 — †4 жовтня 2009) — фінський письменник, один з найпопулярніших літераторів Фінляндії 1950-60-х років. Автор 37 книжок, більшість з яких просякнуто своєрідним "чорним гумором" (зокрема на політичні теми).

Біографія[ред.ред. код]

Коли Гуовінену було 6 місяців, його родина переїхала до містечка Соткамо, де він і жив до самої смерті. У дитинстві мав репутацію хлопця з добрими манерами, і вже тоді писав різні парадоксальні історії. Поступив до Вищої школи у Каяані, але перервав навчання через мобілізацію 1944 - він став одним з автоматників Фінської Армії, яка в цей час воювала і з СРСР, і з Німеччиною. 1946 він навчався в Гельсинському університеті, але закінчив освіту у Лісовій академії, отримавши кваліфікацію лісівника (1952).

Г. працював за фахом з 1953 по 1956, а потім почав займатися літературою професійно. Він був одружений, мав трьох дітей.

Літературна творчість[ред.ред. код]

Гуовінен почав писати 1949, коли працював на пожежному посту в невеличкому селі. Його перша новела "Hirri" надрукована 1950, одразу за нею Г. видав найвідоміший свій твір "Мислитель із Гавукка-аго" (Havukka-ahon Ajattelija, 1952). Дії двох цих творів відбуваються у північному регіоні Кайнуу, написані в унікальному гуморному стилі та своєрідною мовою. Головний герой "Мислителя із Гавукка-аго"", Конста Пюлккянен, став поширеним персонажем у сучасному фінському фольклорі - він є носієм архетипу сільського, лісового філософа.

Твори Г. ніколи не були позбавлені іскристого гумору, але після того, як автор перейнявся філософією пацифізму, у його творчості відчутний вплив "чорного гумору". Найкращий приклад цього - трилогія "Три демонічних вусаня". Перший роман - Veitikka - про Адольфа Гітлера та його політичну кар'єру, другий - Joe-setä - про його ідеологічного близнюка Йосипа Сталіна, третій - Pietari Suuri hatun polki - про московського царя Петра Романова.

Г. був переконаний, що коли диктатори стають смішними, вони втрачають свій вплив на людей.

Кінематографія[ред.ред. код]

Твори Гуовінена неодноразово екранізувалися. Останній раз 2010 року.

Бібліографія[ред.ред. код]

  • Hirri, novelleja suurista metsistä, WSOY 1950
  • Havukka-ahon ajattelija, WSOY 1952
  • Ihmisten puheet, WSOY 1955
  • Rauhanpiippu, WSOY 1956
  • Hamsterit, WSOY 1957
  • Siintävät vuoret, WSOY 1959
  • Konstan Pylkkerö, WSOY 1961
  • Kylän koirat, WSOY 1962
  • Kuikka, WSOY 1963
  • Talvituristi, WSOY 1965
  • Lemmikkieläin. Fantasia ihmisistäni, WSOY 1966
  • Lyhyet erikoiset, WSOY 1967
  • Pohjoiset erätarinat, WSOY 1967
  • Mikäpä tässä, WSOY 1969
  • Tapion tarhat. Metsäpoliittista tarkastelua, Otava 1969
  • Lampaansyöjät. Suomalainen reippailutarina, WSOY 1970
  • Veitikka - A. Hitlerin elämä ja teot, WSOY 1971
  • Rasvamaksa, WSOY 1973
  • Pylkkäs Konsta mehtäämässä ja muita erätarinoita, Otava 1975
  • Humusavotta. Kirjailijan päiväkirja 1974 - 75, Otava 1976
  • Kainuun kuvia, kuvat Jorma Komulainen, Helsinki 1976
  • Ronttosaurus, novelleja, Otava 1976
  • Lentsu. Kertomus suomalaisten räkätaudista, Otava 1978
  • Koirankynnen leikkaaja, Otava 1980
  • Suomen saloilla. Kertomuksia ja perimätietoa savotoilta ja uittopurojen varsilta, Helsinki 1981
  • Ympäristöministeri. Ekotarinoita, Otava 1982
  • Puukansan tarina, Otava 1984
  • Seitsemän sinisen takana, Otava 1986
  • Matikanopettaja. Littlejuttuja eri aihelmista, Otava 1986
  • Joe-setä - Aikalaisen kertomuksia Josef Stalinista, WSOY 1988
  • Kasinomies Tom, Otava 1990
  • Kukuskat, WSOY 1993
  • Pietari Suuri hatun polki, WSOY 1995
  • Porsaan paperit, eläinaiheiset erikoiset, WSOY 1999
  • Sinisilmäinen ohjus, WSOY 2003
  • Kolme viiksiniekkaa, mahtimiestrilogia, WSOY 2003
  • Konsta Pylkkänen etsii kortteeria, WSOY 2004

Посилання[ред.ред. код]