Вейлівський напівметал

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Вейлівський напівметал — кристал у якого низькоенергетичними збудженнями є вейлівські ферміони. Першим вейлівським напівметалом, існування якого було підтверджено експериментально був арсенід танталу (TaAs).[1]

Схематичне зображення вейлівського напівметалічного стану з вейлівськими вузлами та арками Фермі. Зображення з Ref.[2]

Вейлівський ферміон[ред. | ред. код]

Вейлівський ферміон — базмасова частинка, вперше передбачена[3] німецьким фізиком Германом Вейлем. Хоча вона не спостерігається у природі як окрема фундаментальна частинка, вейлівський ферміон може виникати як квазічастинка в певних кристалах, т. зв. вейлівських напівметалах.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Discovery of a Weyl fermion semimetal and topological Fermi arcs
  2. Balents, L. (2011). Weyl electrons kiss. Physics 4: 36. Bibcode:2011PhyOJ...4...36B. doi:10.1103/physics.4.36. 
  3. H. Weyl, Elektron und gravitation. I. Z. Phys. 56, 330—352 (1929). doi:10.1007/BF01339504

Посилання[ред. | ред. код]