Вейн Рейні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вейн Рейні
Вейн Веслі Рейні
Вейн Рейні на Гран-Прі Японії, 1992 рік
Вейн Рейні на Гран-Прі Японії, 1992 рік
Загальна інформація
Національність США американець
Громадянство Flag of the United States.svg США
Народження 23 жовтня 1960(1960-10-23) (58 років)
США Дауні, Каліфорнія, США
Спорт
Вид спорту мотоспорт
Дисципліна MotoGP: 250сс, 500сс
Завершення виступів 1993
Вейн Рейні у Вікісховищі?

Вейн Веслі Рейні (англ. Wayne Wesley Rainey; народився 23 жовтня 1960, Дауні, Каліфорнія, США) — колишній американський мотогонщик, триразовий переможець чемпіонату світу з шосейно-кільцевих мотоперегонів MotoGP у класі 500сс (1990-1992). Його кар'єра раптово обірвалася у 1993 році, коли на Гран-Прі Італії він зазнав аварії, внаслідок якої залишився прикутим до інвалідного візка на решту життя. Після цього деякий час був власником та менеджером команди MotoGP.[1]

Кар'єра[ред. | ред. код]

Дитинство[ред. | ред. код]

Вейн народився 23 жовтня 1960 року в передмісті Лос-Анджелеса місті Дауні у спортивній сім'ї. Його батько, Сенді, був гонщиком картингу. У віці 6-и років Рейні почав їздити на міні-байку Honda. В дитинстві він часто відвідував знаменитий Ascot Park, де проводились змагання по спідвею. Там його кумиром став Девід Алдана за «дикий» стиль їзди.

Також Вейн у дитинстві він займався в школі «California Superbike School», заснованій мотогонщиком і тренером з мотоспорту Кейтом Коуді.

MotoGP[ред. | ред. код]

Вейн Рейні на Гран-Прі США, 1990 рік. У ті часи мотоцикл класу 500сс розвивав потужність до 180 к.с.

Виступаючи наприкінці 1980-х і початку 1990-х років, Рейні тричі виграв Гран-Прі в класі 500 куб.см, виступаючи за команду Yamaha, та один раз виграв змагання Daytona 200. Стиль його водіння характеризувався як спокійний і розважливий. Але в 1993 році, пішовши у великий відрив від переслідувачів, він потрапив в аварію на Гран-Прі Італії в Мізано і зламав собі хребет, через що опинився паралізованим.

1989[ред. | ред. код]

Сезон ознаменувався боротьбою двох легендарних американських мотогонщиків: Вейна Рейні на Yamaha та Едді Лоусона на Honda. Рейні захопив лідерство у загальному заліку з другої гонки сезону, яке закінчилось за три гонки до завершення чемпіонату, в Швеції, коли він допустив помилку і зазнав аварії, давши Лоусону можливість відіграти відставання. Доля титулу вирішувалась у заключному Гран-Прі сезону, яке відбувалося у Гоянії в Бразилії. Лоусон виборов друге місце в боротьбі з Рейні і Кевіном Швантсом, який виграв гонку, і став чемпіоном, тоді як Рейні фінішував у гонці третім і зайняв друге місце в загальному заліку.[2]

1992[ред. | ред. код]

З першої гонки чемпіонату лідерство захопив австралієць Мік Дуейн на Honda. Під час практики на восьмому етапі сезону, Гран-Прі Нідерландів, він отримав серйозні травми в результаті аварії; до того часу у нього був 65-очковий відрив від Вейна Рейні, який виступав на Yamaha. Дуейн пропустив чотири гонки і до останнього етапу Рейні зміг скоротити своє відставання від лідера до двох очок. Завершальне Гран-Прі сезону відбувалось на К'яламі в Південній Африці. Незважаючи на героїчні зусилля Дуейна, який ще відчував наслідки отриманих травм, він зміг фінішувати лише шостим, тоді як Рейні закінчив гонку третім, і втретє став чемпіоном світу.[2]

Це був перший випадок у 43-річній історії MotoGP коли чемпіоном став спортсмен, який до фінальної гонки не був лідером у загальному заліку.[2]

Після гонок[ред. | ред. код]

Вейн Рейні не здався і протягом декількох років був менеджером команди Marlboro Yamaha. У 2007 році його ввели до Міжнародної зали слави автоспорту.

У 2014 році стало відомо про наміри Вейна запустити нову серію мотогонок — «MotoAmerica», яка має стати аналогом чемпіонату MotoGP на території США та Канади. У цьому він отримав підтримку Міжнародної мотоциклетної федерації (FIM), Американської мотоциклетної асоціації (AMA) та безпосередньо Dorna Sports (промоутера MotoGP).[3][4]

Статистика виступів[ред. | ред. код]

MotoGP[ред. | ред. код]

Система нарахування очок, яка діяла у 1969-1987 роки:

Місце 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Очки 15 12 10 8 6 5 4 3 2 1

Система нарахування очок, яка діяла у 1988-1992 роки:

Місце 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
Очки 20 17 15 13 11 10 9 8 7 6 5 4 3 2 1

Система нарахування очок, яка діяла з 1993 року:

Місце 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
Очки 25 20 16 13 11 10 9 8 7 6 5 4 3 2 1

В розрізі сезонів[ред. | ред. код]

Сезон Клас Мотоцикл Гонки Пер Под ПП Очки Місце
1984 250cc Yamaha 12 0 1 1 29 8
1988 500сс Yamaha 15 1 7 1 189 3
1989 Yamaha 15 3 13 4 210 2
1990 Yamaha 15 7 14 3 255 1
1991 Yamaha 14 6 13 6 233 1
1992 Yamaha 12 3 8 0 140 1
1992 Yamaha 12 4 9 1 214 2
Всього 95 24 65 1270

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Вейн Рейні у своїй кар'єрі в «королівському класі» MotoGP стартував у 83 гонках, 64 з них закінчив на подіумі, що становить 77,1%. За цим показником він є найкращим гонщиком за весь час проведення змагань.[5]
  • Іменем Вейна Рейні названо поворот №9 на трасі Лагуна Сека[6]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Wayne Rainey. motorcyclemuseum.org (англ.). AMA Motorcycle Hall of Fame. Процитовано 10.09.2014. 
  2. а б в A history of final race MotoGP™ showdowns (аангл.). Dorna Sports. 06.11.2013. Процитовано 07.11.2013. 
  3. MotoAmerica: как найти американских пилотов для MotoGP. motogonki.ru (рос.). 12.09.2014. Процитовано 12.09.2014. 
  4. Dorna CEO pledges support for new MotoAmerica racing series. motogp.com (англ.). Dorna Sports. 12.09.2014. Процитовано 12.09.2014. 
  5. MotoGP: Гран-При Нидерландов - все вокруг "7" (рос.). МОТОГОНКИ.РУ. Архів оригіналу за 2013-08-27. Процитовано 2013-04-30. 
  6. Mazda Raceway Laguna Seca. Faciliyy map. Mazda Raceway Laguna Seca. Архів оригіналу за 2013-08-27. Процитовано 2013-05-29. 


Посилання[ред. | ред. код]


Попередник:
США Едді Лоусон
Чемпіон світу у класі 500сс
1990-1992
Наступник:
США Кевін Швантс