Велеснів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 06:58, 27 квітня 2021, створена MaryankoD (обговорення | внесок) (оформлення)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Велеснів
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Рада Велеснівська сільська рада
Облікова картка Велеснів 
Основні дані
Засноване 1454
Населення 687
Територія 2.410 км²
Густота населення 285.06 осіб/км²
Поштовий індекс 48351
Телефонний код +380 3555
Географічні дані
Географічні координати 49°01′40″ пн. ш. 25°10′46″ сх. д. / 49.02778° пн. ш. 25.17944° сх. д. / 49.02778; 25.17944Координати: 49°01′40″ пн. ш. 25°10′46″ сх. д. / 49.02778° пн. ш. 25.17944° сх. д. / 49.02778; 25.17944
Водойми Коропець
Відстань до
районного центру
8 км
Відстань до
залізничної станції
30 км
Місцева влада
Адреса ради 48351, с. Велеснів
Карта
Велеснів. Карта розташування: Україна
Велеснів
Велеснів
Велеснів. Карта розташування: Тернопільська область
Велеснів
Велеснів
Мапа
Мапа

CMNS: Велеснів у Вікісховищі

Ве́леснів — село Монастириської міської громади Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Коропець, на сході району. До 2020 - адміністративний центр Велеснівської сільської ради, якій було підпорядковане село Залісся. До села належать хутори Борсукова та Яценкова, приєднано хутір Зруби. Населення — 731 особа.

Назва

За переказами, назва села походить від давньослов'янського бога Велеса — покровителя скотарства, торгівлі, народної поезії.

Географія

Клімат

Клімат Велеснева
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −1 0,6 5,7 13,6 19,4 22,5 23,9 23,3 19,2 13,2 6,0 1,1 12
Середня температура, °C −4,2 −2,6 1,8 8,5 13,9 17,1 18,5 17,8 14,0 8,5 3,0 −1,6 7
Середній мінімум, °C −7,4 −5,7 −2 3,5 8,5 11,8 13,2 12,4 8,8 3,9 0,0 −4,3 3
Норма опадів, мм 32 30 33 52 79 95 98 71 54 37 36 39 656
Джерело: climate-data.org

Історія

Археологічні дослідження

У Велеснові виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту, трипільської культури та давньоруське городище (10-13 ст.). Поселень трипільської культри виявлено два. Перше розміщене на великому мисі, омитому річкою Коропець (правий берег річки), в урочищі Нагоринка. На території поселення виявлено залишки прямокутного житла та крем'яної майстерні, зібрано крем'яні вироби, уламжи кераміки, глиняні статуетки. Розвідки Ігоря Ґерети у 1968 р. та 1975 р. Матеріал зберігається у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї[1]. Друге поселення розміщене в урочищі Левада, на правому березі р. Коропець. На поверхні поселення зібрано кераміку та крем'яний інвентар. Розвідка І. П. Герети у 1971 р. Матеріал зберігається також у ТОКМ[1].

Середньовіччя

Під час правління у Королівстві Русі (Руському домені короля) князя Володислава Опольського (13721379) — намісника короля Угорщини Людовика І Анжуйського — шляхтич Міхал Авданець отримав село.[2]

Ще одна відома писемна згадка про Велеснів — 13 січня 1444 року як Wyelicznyew (згідно запису № 1265 у книзі актів земських та гродських Галицьких[3]). У 1454 році власником села був шляхтич Теодорик Бучацький Язловецький, у 1468 — його сини Міхал та Ян (Монастирський), пізніше — шляхтич Гурський. У 1552 році власниками Велеснева стали Сененські, у 1630 — представник роду Потоцьких. У 1632—1634 роках як власниця села згадана Марія Амалія Могилянка.[4]

Неодноразово зазнавало нападів татар. Зокрема, у 1578 році село було вщент зруйноване та спалене.

20 століття

У 1902 році великим земельним власником у селі був Людвік Шавловський.

Під час І світової війни село було майже повністю спалене.

У 19201930-ті роки діяли читальня «Просвіти», українські товариства «Луг», «Рідна школа», «Сільський господар», аматорський гурток, оркестра.

У 1952 році збудували ГЕС у селі, яка, щоправда, називалась Коропецькою.[5]

Протягом 19621966 село належало до Бучацького району.

21 століття

Після ліквідації Монастириського району 19 липня 2020 року село увійшло до Чортківського району[6].

Економіка

У селі працює ГЕС (від 1952).

Культура

Діють бібліотека, обласний комунальний етнографічно-меморічний музей В. Гнатюка (1968).

Пам'ятки

Є церква перенесення мощей святого Миколая (1864; кам'яна, реставрована 1992; оновлена 1999, художник М. Довгань, прибудова 2003).

  • Насипана символічна могила Борцям за волю України (1938; відновлено 1993),
  • споруджено пам'ятник академіку В. Гнатюку (1971; скульптор Л. Біганич, архітектор В. Блюсюк),
  • пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1975; скульптор Д. Крвавич, архітектор О. Смуріков),
  • встановлено дві пам'ятні таблиці В. Гнатюкові — у фоє музею (1968; скульп. Б. Романець) і на будинку школи (1991; скульп. Б. Рудий).

Світлини

Відомі люди

Народилися

  • Володимир Гнатюк (1871—1926) — вчений-етнограф, академік
  • Марія Малиняк-Гримак — поетеса і співачка
  • Микола Гук — фольклорист
  • Василь Ільків — самодіяльний композитор і співак
  • Петро Остап'юк (нар. 1954) — поет, громадський діяч, член НСПУ
  • Романа Черемшинська (нар. 1944) — краєзнавець, вишивальниця, членкиня ВУСК.

Пов'язані із селом

Пам'ятник Володимирові Гнатюку


Примітки

  1. а б Археологічні пам'ятки Прикарпаття і Волині кам'яної доби. — К., Наукова думка, 1981. — С. 237.
  2. Sperka J. Początki osadnictwa rycerstwa śląskiego na Rusi Czerwonej. — S. 297. (пол.)
  3. № 1265
  4. Мельничук Б., Федечко І., Черемшинський О., Черемшинська Р. Велеснів… — С. 30.
  5. Мельничук Б., Федечко І., Черемшинський О., Черемшинська Р. Велеснів… — С. 31.
  6. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  7. Маладика Григорій Васильович // Визначні особистості енергетики краю[недоступне посилання з травня 2019]

Джерела

Посилання