Веливок Владислав Валерійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Веливок Владислав Валерійович
UA-OF4-LTCOL-GSB-H(2015).png Підполковник
Веливок Владислав Валерійович.jpg
Загальна інформація
Народження 25 квітня 1979(1979-04-25)
Миколаїв
Смерть 26 серпня 2014(2014-08-26) (35 років)
Хрящувате
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування 24 ОМБр 1.png
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

Владисла́в Вале́рійович Веливок (нар. 7 жовтня 1980(19801007) — пом. 26 серпня 2014(20140826)) — підполковник Збройних сил України.

Короткий життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив Одеський інститут Сухопутних військ (факультет РАО) у 2002 році. Проживав у Яворові, Львівська область. Підполковник, заступник командира бригади з озброєння 24-ї окремої механізованої бригади.

На передовій з перших днів війни. Загинув у бою в районі селища Хрящувате під Луганськом — рятуючи побратимів, під обстрілом артилерії вивозив поранених, осколки «града» влучили в «Урал» підполковника.

Похований на Личаківському цвинтарі у Львові, на полі почесних поховань № 76.

Залишилась батько, дружина Катерина та двоє дітей, 4-річний син Руслан і 2-річна донька Ангеліна, брат.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений:

  • 14 березня 2015 року — орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).[1]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 14 березня 2015 року № 144/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела[ред. | ред. код]