Велика Васильківська вулиця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Велика Васильківська вулиця
Київ
Велика Васильківська вулиця

Велика Васильківська вулиця
Місцевість Нова Забудова
Район Шевченківський, Печерський, Голосіївський
Назва на честь дороги на Васильків
Історичні відомості: колишні назви
Велика Васильківська, Червоноармійська
Загальні відомості
Протяжність близько 3,8 км
Координати початку 50°26′31″ пн. ш. 30°31′12″ сх. д. / 50.442139° пн. ш. 30.520111° сх. д. / 50.442139; 30.520111Координати: 50°26′31″ пн. ш. 30°31′12″ сх. д. / 50.442139° пн. ш. 30.520111° сх. д. / 50.442139; 30.520111
Координати кінця 50°24′39″ пн. ш. 30°31′36″ сх. д. / 50.411083° пн. ш. 30.526694° сх. д. / 50.411083; 30.526694
Поштові індекси 01004, 01601, 03150, 03680
Транспорт
Найближчі станції метро Kiev Metro Second Line logo.svg «Площа Льва Толстого»
Kiev Metro Second Line logo.svg «Олімпійська»
Kiev Metro Second Line logo.svg «Палац «Україна»»
Kiev Metro Second Line logo.svg «Либідська»
Автобуси А 5, 20, 24 (будні), 27, 52
Тролейбуси Тр 1, 5, 8, 9, 12, 17, 40, 40к, 42, 43
Маршрутні таксі Мт 209 (38), 412, 450, 507, 519, 520, 539 (10), 739
Зупинки громадського транспорту «Жилянська вулиця», «Станція метро „Олімпійська“», «Вулиця Івана Федорова», «Лабораторна вулиця», «Вулиця Євгена Коновальця», «Станція метро „Палац "Україна“», «Вулиця Ковпака»
Найближчі залізничні станції з. п. Протасів Яр, Київ-Деміївський
Рух двосторонній (від початку до вул. Саксаганського),
односторонній (від вул. Саксаганського до кінця)
Покриття асфальт, бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Державні установи РАГС Голосіївського району, Держводагентство
Навчальні заклади ЗОШ №112, ЗОШ № 130
Заклади культури Національний палац мистецтв «Україна»
Поштові відділення № 150
Аптеки № 60 «Фармація»
зовнішні посилання
Код у реєстрі 11843
У проекті OpenStreetMap r421767
commons:Велика Васильківська вулиця у Вікісховищі

Вели́ка Василькі́вська ву́лиця — вулиця в Шевченківському, Печерському та Голосіївському районах міста Києва, місцевість Нова Забудова. Пролягає від Бессарабської площі і бульвару Тараса Шевченка до Либідської площі і бульвару Дружби народів.

Прилучаються вулиці Павла Скоропадського, Рогнідинська, площа Льва Толстого, вулиці Пушкінська, Льва Толстого, Саксаганського, Жилянська, Фізкультури, Ділова, Івана Федорова, провулок Горького, вулиці Лабораторна, Євгена Коновальця, Володимиро-Либідська, Німецька, Тверська, Ковпака, Загородня та Івана Кудрі.

Історія[ред.ред. код]

Вулиця відома з давніх часів як шлях з Києва до Василькова, з 1-ї третини XIX століття мала назву Велика Васильківська. До середини XIX століття біля Бессарабської площі була міська застава, далі пролягав незабрукований піщаний шлях, обабіч якого стояли одноповерхові будинки, де мешкали виселені в 30-х роках XIX століття із району Нової Печерської фортеці домовласники, в основному дрібні чиновники та відставні солдати. В 1833 році на Велику Васильківську була переведена з Печерську церква князя Володимира, від якої одержали назви Володимирська площа та Володимиро-Либідська вулиця (поблизу нинішнього Володимирського ринку).

На місці скверу, розташованого біля перетину з вулицею Івана Федорова була так звана Кінна площа, на якій до 90-х років XIX століття проходили кінні ярмарки. На Троїцькій площі біля нинішнього Олімпійського стадіону з 1860 року розміщувався ринок. На початку XX століття поряд з площею були побудовані Троїцька церква (не збереглась), Троїцький народний дім (нині Театр Оперети). В 1913 році на місці Троїцького ринку були побудовані павільйони Всеросійської промислової виставки 1913 року.

Інтенсивна забудова вулиці розпочалася з 2-ї половина XIX століття, коли тут з'явився район так званої Нової Забудови. Його центральною вулицею стала Велика Васильківська. З 1919 року[1][2] (підтверджена 1944 року[3]) мала назву Червоноармійська вулиця.

Історичну назву вулиці відновлено 2014 року[4].

На Великій Васильківській вулиці значною мірою збереглася забудова кінця XIX — початку XX століть (найкомпактніше — від початку до Володимиро-Либідської вулиці). Декілька споруд було втрачено вже у 1990-2000-х рр.:

Будинок №5, споруджений у 1870-х рр. архітектором В. Ніколаєвим (саме у ньому впродовж 1897-1903 рр. мешкав Шолом-Алейхем було знесено наприкінці 1990-х рр. під зведення торговельно-розважального центру «Арена»[5].

Будинок №35, споруджений у 1892-1893 рр. архітектром М. Казанським у стилі київського ренесансу. Каріатиди, що прикрашали фасад, були після демонтажу перенесені у фонди заповідника «Стародавній Київ». 1905 р. у будинку мешкав Шолом-Алейхем (це була остання київська адреса письменника). У 1930-і роки було надбудовано 4-й поверх. Будівлю було зруйновано у лютому 2009 р. під зведення готелю, проте місце і досі стоїть пусткою[6].

Будинок №37 початку ХХ століття. Первісно нараховував 4 поверхи, згодом було надбудовано ще 2. 22 липня 2003 р. о 4:20 ранку обвалився один із стояків будинку, що стало наслідком незаконного перепланування житла. У квітні 2009 р. частково зруйнований будинок було повністю знесено[7].

Перейменування[ред.ред. код]

У 1997 році від імені Київради було видане рішення перейменувати низьку вулиць, серед яких була і Червоноармійська, яка мала отримати назву Велика Васильківська. Але відповідний документ був підписаний звичайним депутатом міської ради Грабаром, а не, як це відповідно до законодавства має бути, Київським міським головою[8][9], не був належним чином оприлюднений і таким чином не набрав чинності.

23 вересня 2005 року комісія з найменувань та пам'ятних знаків виконавчого органу Київської міської ради прийняла рішення про підтримання пропозиції про перейменування Червоноармійської вулиці на Вели́ку Василькі́вську.[10] Однак рішення Київради з цього питання не було прийнято, тобто фактично перейменування не відбулося[11].

Черговий проект повернення Червоноармійській вулиці історичної назви Велика Васильківська у листопаді 2011 року не був підтриманий депутатами Київської міської ради[12].

Довгий час у ЗМІ, законодавчих актах та на топографічних картах паралельно вживали обидві назви вулиці — «Червоноармійська» або «Велика Васильківська».

Установи та заклади[ред.ред. код]

Освітні заклади[ред.ред. код]

Заклади культури[ред.ред. код]

Державні установи[ред.ред. код]

Медичні заклади[ред.ред. код]

  • Поліклініка № 1 Голосіївського району (буд. № 104)
  • Стоматологічна поліклініка № 1 Голосіївського району (буд. № 104)

Релігійні установи[ред.ред. код]

Інші установи та організації[ред.ред. код]

Особистості[ред.ред. код]

У будинку № 5 жив письменник Шолом-Алейхем, у будинку № 6 мешкали письменники Остап Вишня, Юрій Дольд-Михайлик, Леонід Смілянський, Іван Ле, Діодор Бобир. У будинку № 121 жила актриса Марія Заньковецька, у будинку № 12 — народний художник УРСР Валентин Литвиненко, у будинку № 85/87 — композитор Вадим Гомоляка. У 4-ій гімназії, що знаходилася у будинку № 98, вчилися співак Олександр Вертинський та польський письменник Ярослав Івашкевич.

Пам'ятники та меморіальні дошки[ред.ред. код]

Існуючі меморіальні дошки[ред.ред. код]

Номер будинку Зображення Кому присвячено, короткі відомості Дата встановлення
6 На честь письменника Остапа Вишні, який мешкав у цьому будинку в 19521956 роках. Барельєф, граніт, бронза. Скульптор Михайло Декерменджі, архітектор Ісроель Шмульсон 01957-09-28 28 вересня 1957
6 На честь письменника Платона Воронька (19131988), який мешкав і працював у цьому будинку в 19521988 роках. Погруддя, бронза. Скульптор М. Запорожець 01992 1992
6 На честь письменника Юрія Дольд-Михайлика (19131988), який мешкав і працював у цьому будинку в 19521988 роках. Барельєф, граніт. Скульптор Костянтин Годулян, архітектор Радомир Юхтовський 01968-03-17 17 березня 1968
6 На честь письменника Василя Козаченка, який жив і працював у цьому будинку в 19521995 роках. Бронзовий барельєф. 02013-04-08 8 квітня 2013
6 На честь письменника Івана Ле (18951978), який мешкав і працював у цьому будинку в 19521978 роках. Бронзовий горельєф. Скульптор Андрій Німенко, архітектор Тарас Довженко 01981-09-18 18 вересня 1981
6 На честь поета Миколи Нагнибіди, який жив і працював у цьому будинку в 19541985 роках. Бронзове погруддя. Скульптор Володимир Миненко, архітектор Петро Коптєв 01990 1990
6 На честь письменника Степана Олійника (19081982), який мешкав і працював у цьому будинку в 19521982 роках. Бронзовий барельєф. Скульптор Анатолій Кущ, архітектори Костянтин Сидоров, Георгій Щербина 01984-10-19 19 жовтня 1984
6 На честь письменника Семена Скляренка, який жив і працював у цьому будинку в 19521962 роках. Барельєф, граніт, бронза. Скульптор Анатолій Фуженко, архітектор В. В. Савченко 01967-09-26 26 вересня 1967
6 Kiev - Plaque - 005.jpg На честь письменника Леоніда Смілянського, який жив і працював у цьому будинку в 19521966 роках. Бронзовий горельєф. Скульптор Іван Макогон 01978-05-28 28 травня 1978
8 На честь міністра меліорації і водного господарства УРСР Миколи Гаркуші, який працював у цьому будинку в 1963–1984 роках. Барельєф, граніт, бронза. Скульптор Володимир Чепелик, архітектор Володимир Скульський 02004 2004
12-Б МП Івану Кавалерідзе.jpg На честь скульптора та драматурга Івана Кавалерідзе (1887–1978), який жив і працював у цьому будинку. Бронзовий горельєф. Скульптор Людмила Кулябко-Корецька, архітектор Василь Гнєздилов. 01987 1987
43/16 МД Рахліна.JPG На честь києвознавця Леонори Рахліної, яка проживала у цьому будинку в 19972006 роках. Кераміка, барельєф. Скульптор Ігор Лисенко 02007-11-09 9 листопада 2007
53 На честь композитора Олексія Рябова (18991955), який працював у Театрі оперети в 19391955 роках. Граніт. 02007-09-21 21 вересня 2007
114 ЧерненкуДошка.jpg На честь Героя Майдану Андрія Черненка (19782014), що проживав у цьому будинку 02014-08-20 20 серпня 2014[13]
121 МД Заньковецька Марія.jpg На честь актриси Марії Заньковецької (18541934), яка проживала у цьому будинку в 19181934 роках. Першу дошку з мармуру було відкрито 5 квітня 1953 року (архітектор Леонід Гріншпун). У лютому 1973 року її замінено на бронзовий горельєф роботи скульптора Олени Кальницької та архітектора Анатолія Сницарева 01973 1973

Втрачені меморіальні дошки[ред.ред. код]

Номер будинку Зображення Кому присвячено, короткі відомості Дата встановлення Примітка
5 На честь письменника Шолом-Алейхема, який мешкав у цьому будинку в 18971904 роках. Була виготовлена у вигляді таблички з білого мармуру. Архітектор Ісроель Шмульсон 01959-03-06 6 березня 1959 Втрачена у 2001 році, після знищення будинку (на його місці зведено торговельний комплекс «Арена-Сіті».
9 На честь більшовицького Київського революційного комітету, який містився у цьому будинку в 1918 році. Мармурова дошка відкрита у грудні 1952 року. Архітектор Ісроель Шмульсон 01952 1952 Втрачена у 1990-х роках, коли будівлю було знесено.
47 На честь більшовицького Київського революційного комітету, який містився у цьому будинку в 1918 році. Мармурова дошка відкрита у грудні 1952 року. Архітектор І. І. Макушенко 01952 1952 Втрачена.
53 На честь Народного будинку, який містився тут у 1905 році, де відбувались збори і мітинги демократичних організацій міста Києва. Відкрита у 1947 році, у 1978 замінено на гранітну 01947 1947 Втрачена.
53 На честь перших профспілок робітників міста Києва, які були організовані у цьому будинку. Перша дошка з мармуру була відкрита у 1925 році, вона стала першою меморіальною дошкою в Києві. У 1927 році її було замінено на гранітну (обидві дошки — роботи скульптора Бернарда Кратка). 01925 1925 Втрачена 2012 року.
53 МД Садовський.JPG На честь видатного діяча українського театру Миколи Садовського, який мешкав і працював у цьому будинку в 19071918 роках. Мала вигляд барельєфу з бронзи та граніту (скульптор Еліус Фрідман, архітектор Д. Е. Демидович). 01957-01-05 5 січня 1957 Втрачена 2012 року.
143/2 На честь народних ополченців заводу ім. Дзержинського, які брали участь в обороні Києва 1941 року. Виготовлена з граніту (архітектор В. П. Шевченко). 01971 1971 Втрачена після реконструкції будинку.

Пам'ятники та меморіали[ред.ред. код]

Фасад будинку Оперети (№ 53) прикрашають гіпсові бюсти Миколи Гоголя та Тараса Шевченка.

Біля Миколаївського костьолу у 2000 році встановлено дерев'яний пам'ятний хрест на честь 2000-річчя Різдва Христового.

У сквері між вулицями Тверською та Ковпака 22 грудня 2008 року відкрито меморіал Георгію Гонгадзе та журналістам, які загинули за свободу слова (скульптори С. М. Загайкевич, Ю. Е. Козерацький, В. Б. Шолудько, архітектор В. М. Ткаченко). У тому ж сквері знаходится алея пам'яті, закладена з нагоди річниці Чорнобильської трагедії у квітні 1996 року.

Біля будинку № 75 20 вересня 2012 року відкрито пам'ятник польському поетові Юліушу Словацькому. Пам'ятник виготовлений з бронзи та граніту за проектом скульптора Станіслава Радванського та архітектора Андрія Даніленка.

Знищені розписи у магазині іграшок «Казка»[ред.ред. код]

докладніше див.: Настінні розписи магазину іграшок «Казка»

У 1979 році було оздоблено декоративними розписами стіни магазину іграшок «Казка» (будинок 54 по вул.Велика Васильківська) відомою петриківською майстринею Марфою Тимченко разом з чоловіком Іваном Скицюком і донькою Оленою Скицюк. На розпис стін магазину родиною було витрачено близько року. Результати цієї праці дуже високо оцінювали мистецтвознавці, розписи магазину були добре відомі кільком поколінням киян. На початку 2000-х років пропонувалося в приміщенні магазину створити музей або студію декоративного розпису. Натомість у 2002 році магазин було викуплено концерном «Європродукт» (власник В. Б. Бурда, син Б. О. Бурди) і під час реконструкції всі розписи були по-дикунські знищені.[14][15]

Будинки на Великій Васильківській вулиці[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. От Киевского Исполкома. Приказ коллегии городского хозяйства // Вісти / Известия. — 1919. — № 29. — 23 марта. — С. 4. (рос.) Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.
  2. Переименование улиц // Известия / Вісти. — 1920. — № 13. — 4 января. — С. 4. (рос.) Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.
  3. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 38, арк. 65–102. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.
  4. Рішення Київської міської ради від 13 листопада 2014 року № 373/373 «Про повернення історичних назв та перейменування вулиць, площ, провулків у місті Києві» // Хрещатик. — 2014. — № 177 (4577). — 2 грудня. — С. 6. Архівовано з першоджерела 2 грудня 2014.
  5. К. Степанець, О. Михайлик. Втрачені споруди Києва (1992-2016), видання друге. К., 2016. с.8; 131
  6. К. Степанець, О. Михайлик. Втрачені споруди Києва (1992-2016), видання друге. К., 2016. с.8; 131
  7. К. Степанець, О. Михайлик. Втрачені споруди Києва (1992-2016), видання друге. К., 2016. с.9; 132
  8. Про повернення деяких історичних назв та перейменування на відзнаку 80-річчя пам'ятних подій Української революції 1917–1920 років (Рішення не набрало чинності)
  9. Стаття 42 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» у редакції, що була чинною у 1997 році, див. [1]
  10. Протокол засідання комісії з найменувань та пам'ятних знаків виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 23 вересня 2005 року
  11. Лист Головного управління з питань внутрішньої політики та зв'язків з громадськістю Київської міської державної адміністрації від 17 серпня 2011 року щодо офіційних назв деяких вулиць та площ міста.
  12. Київрада відклала перейменування столичних вулиць
  13. В Голосієво відкрили меморіальну дошку герою Небесної сотні Андрію Черненку
  14. Нова сумна казка. Архів оригіналу за 6 квітня 2016. Процитовано 10 квітня 2016. 
  15. Інтерв'ю Марфи Тимченко. Архів оригіналу за 6 квітня 2016. Процитовано 10 квітня 2016. 

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]


Київ Це незавершена стаття про Київ.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.