Велика Добронь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Велика Добронь
Good Samaritan Home Panorama Front 2007 1024.jpg
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район/міськрада Ужгородський
Рада/громада Великодобронська сільська рада
Код КОАТУУ 2124880901
Основні дані
Засноване 1250
Населення 5 607
Площа 0,39 км²
Поштовий індекс 89463
Телефонний код +380 0312
Географічні дані
Географічні координати 48°25′05″ пн. ш. 22°23′24″ сх. д. / 48.41806° пн. ш. 22.39000° сх. д. / 48.41806; 22.39000Координати: 48°25′05″ пн. ш. 22°23′24″ сх. д. / 48.41806° пн. ш. 22.39000° сх. д. / 48.41806; 22.39000
Місцева влада
Адреса ради 89463, с. Велика Добронь, вул. Чонгор, 2, тел. 71-43-25
Карта
Велика Добронь. Карта розташування: Україна
Велика Добронь
Велика Добронь
Велика Добронь. Карта розташування: Закарпатська область
Велика Добронь
Велика Добронь
Мапа

Велика Добронь у Вікісховищі?

Вели́ка До́бронь — село в Ужгородському районі Закарпатської області на ріці Латориця.

Існують два типи походження назви:

  • від місцевого угорського прізвища Добо.
  • від словянського слова «дуброва», дубові ліси

Історія[ред. | ред. код]

Пам'ятник загиблим у Першій світовій війні

В урочищі Араньош Домб (Золотий Пагорб) — багатошарове поселення. Виявлено шари культури  алфелдської мальованої кераміки, перших століть нашої ери та давньоруського часу. Досліджувалося в 1973 році експедицією Інституту археології АН УРСР під керівництвом С. І. Пеняка. На південний схід від села, на лівому березі каналу — енеолітичне поселення. На північ від села, ліворуч від дороги Велика Добронь — Мукачево, в тому місці, де газопровід перетинає дорогу — поселення давніх слов'ян VII—IX століть. На віддалі одного кілометра на північ від села — поселення пізньонеолітичної доби. В околицях тваринницьких ферм — давньоруське поселення VII—IX століть. Давньослов'янське поселення розташоване також ліворуч від дороги Шилівці — Галоч, обабіч меліоратичного каналу.

Перші історичні джерела про село відносяться до 1248 року. Документи 1270 і 1282 року згадують його як королівський маєток під назвами: «Dobron», «Dubrum», «Dubron».

Від XIV ст. селом володіли Р. Доброні, Д. Доброні, Д. Доброрускаї та інші власники. Серед власників села в XV ст. Були відомі родини Добо, Перені, Даровці. З 1638 року добронськими землями володіли трансильванські князі з угорського княжого роду Ракоці. У війську Ференца II Ракоці у визвольній війні угорського народу проти австрійської монархії Габсбургів (1703—1711 ро.р.) брало участь понад 600 добронських селян.

Джерела XVIII ст. Велику Добронь вважають мадярським селом. В селі діє дитячий будинок милосердя «Добрий самаритянин», що є першим недержавним дитячим будинком на території країн СНД.

Родилися:

  • Художник Вереш Гейза (1897—1957). Навчався у вищій школі Eden Balló в коледжі образотворчих мистецтв, потім працював в Солнок і Надьбані. З 1929 до сорокових він жив у Сентендре. Його художні, але холодно оформлені, декоративні образи визнають як об'єктивний неокласицизм Паризької школи.
  • кераміст Гіді Ендре

Пам'ятки[ред. | ред. код]

  • Село вважають папричною столицею України[1]. Червоний солодкий перець спеціального сорту тут вирощують гектарами, а мелють — сотнями кілограмів. Духмяна і яскрава спеція — мелена паприка — не лише головний заробіток села, а вже й справжній бренд: саме доброньска паприка прикрашає страви не лише на Закарпатті. У розпал сезону все село оздоблене червоним перцем.[2]
  • На північний схід від села розташований Великодобронський зоологічний заказник.. Розташований у межах Ужгородського та Мукачівського районів Закарпатської області, в околицях села Велика Добронь. Площа 1736 га. Статус даний згідно з рішенням облвиконкому від 25.07.1972 року № 243, постанови РМ УРСР від 28.10.1974 року № 500, рішенням облвиконкому від 23.10.1984 року № 253. Перебуває у віданні ДП «Ужгородське ЛГ» (Великодобронському л-во, кв. 1-24). У заплаві річки Латориці та її приток охороняється масив дубово-ясеневого лісу, який є місцем оселення різних видів тварин та птахів, як-от: сарна європейська, свиня дика, вивірка лісова, норка європейська, борсук, ондатра, фазан, куріпка сіра, чапля сіра та інші. Трапляються також кіт лісовий, занесений до Червоної книги України. Заказник є місцем постійного гніздування та концентрації під час перельотів значної кількості водоплавних птахів, серед яких — пугач, журавель сірий, змієїд, лелека чорний, занесені до Червоної книги України. З рослин трапляються рябчик шаховий, водяний горіх плаваючий, занесені до Червоної книги України. Заказник входить до складу Регіонального ландшафтного парку «Притисянський».

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]