Велика Дівиця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Велика Дівиця
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район/міськрада Прилуцький район
Рада/громада Великодівицька сільська рада
Код КОАТУУ 7424181901
Облікова картка Велика Дівиця 
Основні дані
Перша згадка 1629[1]
Населення 587 (2008)
Площа 2,829 км²
Густота населення 207,49 осіб/км²
Поштовий індекс 17521
Телефонний код +380 4637
Катойконіми великодівитчанин, великодівитчанка, великодівитчани
Географічні дані
Географічні координати 50°42′57″ пн. ш. 32°08′41″ сх. д. / 50.71583° пн. ш. 32.14472° сх. д. / 50.71583; 32.14472Координати: 50°42′57″ пн. ш. 32°08′41″ сх. д. / 50.71583° пн. ш. 32.14472° сх. д. / 50.71583; 32.14472
Середня висота
над рівнем моря
121 м
Водойми Річка Галка
Відстань до
обласного центру
105 км
Відстань до
районного центру
21 км
Найближча залізнична станція Галка
Відстань до
залізничної станції
3 км
Місцева влада
Адреса ради 17521, Чернігівська обл., Прилуцький р-н, с.Велика Дівиця, вул. 8 Березня, 1, тел. 68-1-34
Карта
Велика Дівиця. Карта розташування: Україна
Велика Дівиця
Велика Дівиця
Велика Дівиця. Карта розташування: Чернігівська область
Велика Дівиця
Велика Дівиця


Вели́ка Діви́ця — село Прилуцького району Чернігівської області України. Розташоване на півдні області за 21 км від м. Прилуки і за 3 км від залізничної станції Галка на березі річки Галки (правій притоці річки Удай). Вперше згадується у 1629 році.

Населення[ред. | ред. код]

Кількість населення поступово зменшується за рахунок міграції молоді до міст та селищ.

Демографічний розвиток
Рік 1859 1886 1910 1925 1930 1971 1972 1988 2000 2008 2013
Населення, чол. 1217 1570 2134 2422 2499 1099 909 727 613 587 -
Двори, шт. 289 289 368 445 458 404 - - 326 - -

Дані про населення подано згідно з інтернет виданнями[2],[3],[4].

Назва села[ред. | ред. код]

Топонімічні дослідження[ред. | ред. код]

Велика Дівиця відноситься до давніх поселень краю. Раніше назва села складалася тільки з іменної частини складного топоніма Дівиця, який походить від колишньої назви річки Дівиця (сучасна назва — Галка). Пізніше вихідці з села Дівиця заснували неподалік село Мала Дівиця — тоді менше за розмірами, ніж Дівиця. Остання на відміну від Малої Дівиці почала зватися Велика Дівиця. Так утворився прикметник складного топоніма Велика Дівиця[5].

Відомий український історик і генеалог О. М. Лазаревський також підтверджує, що в акті 1740 року річка називалася Дівицею, і припускає, що саме від неї одержали назву села Мала, Велика та Володькова Дівиці[6] (зараз у Носівському районі). Річки Галки як такої не існувало до другої половини XX століття. Вона утворилася частково на місці колишньго русла Дівиці в результаті проведення меліоративних робіт, тому і отримала народну назву «Меліорація».

Назву ж річки Дівиця виводять від індоєвропейського слова dheuina «джерело, потік, течія»[7]. Назва утворена за допомогою суфікса -иця. Звідси, очевидно, і гідронім більш пізньої назви річки — Дівичка[8], утворений від основи за допомогою суфікса -к(а), що виражає відтінок здрібнілості[5].

Легенди та перекази[ред. | ред. код]

Легенда розповідає, що назва села виникла в XVII столітті за часів Вишневеччини, коли княжий управитель заснував тут два маєтки. Після його смерті незаміжнім дочкам — «дівицям» дісталося по маєтку, в яких вони стали жити, а села почали зватися Малою (менша дочка) та Великою (старша дочка) Дівицями[4]. За іншими переказами маєтки та села дісталися донькам в посаг[9] від багатого козака (пана, поміщика, …).

В дєяких переказах згадується три доньки і третій теж дісталося село. Третя донька була негарна і ніхто не брав ії заміж. Батько повідав, що не пошкодує великого приданого за неї тому, хто одружиться на донці, промовляючи: «Хай буде аби чия». Так по легенді з'явилася назва села Обичів. Існують ще легенди змінних форм, зміст яких близький.

Історія[ред. | ред. код]

Давні часи[ред. | ред. код]

Розкопки проведені у 1962 році переконливо довели, що ще в II—IV ст. нашої ери в даній місцевості були поселення слов'ян[10]. Ще й зараз у Великій Дівиці збереглося городище. За переказами, в цьму колишньому городищі мешканці оборонялися від монголо-татар. Перше старовинне поселення виникло на південній стороні села на острові Печище. Цей острів площею близько пів квадратного кілометра був утворений рукавом колись повноводної річки Галки. До наших днів досить добре збереглася помітна канава, яка напевне захищала селище із західної сторони. По залишках цегли (чому і назва — Печище) можна побачити розташування хат[9].

Дівицька Сотня (1648—1654 рр.).

Виникла восени 1648 року як військовий підрозділ Прилуцького полку. Як адміністративний округ закріплена у цьому ж полку Зборівською угодою 1649 року у кількості 100 козаків. Ліквідована 1654 року після Переяславської угоди з Москвою. Територія увійшла до складу Прилуцької полкової сотні. Сотенний центр — містечко Дівиця, тепер село Велика Дівиця Прилуцького району Чернігівської області. Сотником у 1649 році був Огій Данилович.

Освіта[ред. | ред. код]

У селі діє Великодівицька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Прилуцької районної ради Чернігівської області де, за станом на 21 квітня 2012 року, працює 9 співробітників та навчаеться 26 учнів[11] 1-9 класів. В лівому крилі приміщення школи розміщається дитячий садок «Сонечко» Великодівицької сільської ради[12].

Видатні люди[ред. | ред. код]

Уродженці села:

Архітектура[ред. | ред. код]

Пам'ятники та скульптури[ред. | ред. код]

У 1975 році споруджено надгробок на братській могилі воїнів, які загинули 1943 року під час визволення села від гітлерівців, і пам'ятник на честь воїнів-односельців, загиблих (147 чол.) на фронтах німецько-радянської війни.

Цікаві події[ред. | ред. код]

  • 11 травня 2012 року місцеві жителі неподалік залізничної колії знайшли склад боєприпасів[14] часів Другої світової війни. Група піротехніків аварійно-рятувального загону спецпризначення Територіального управління МНС упродовж 11-15 травня загалом виявила та знищила 460 боєприпасів — 453 артснаряди калібру 76 і 57 мм та 7 мінометних мін калібру 82 мм.
  • На інформаційно-аналітичному порталі "Коментарі: "[15] Велика Дівиця увійшла до списків населенних пунктів України з найцікавішими та найвеселішими назвами.
  • У квітні 2013 року, через небезпеку падіння масивних гілок на проізжу частину, будівлі та комунікаціі, було спиляно два аварійні масивні дерева — берест та осику, з яких починалася алея шкільного двору перед входом до приміщення. За підрахунками мешканців по кількості кілець у зрубі, дерева прожили близько 90 років, що більш ніж удвічі більше за вік приміщення школи.

Див. також[ред. | ред. код]

Виноски[ред. | ред. код]

  1. УРЕ
  2. а б Чернігівщина: Енциклопедичний довідник. За редакцією А. В. Кудрицького. — Київ: «Українська Радянська Енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1990[недоступне посилання з червень 2019]
  3. Історія міст і сіл Української РСР. Чернігівська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 697 с.
  4. а б Методичний кабінет відділу освіти Прилуцької райдержадміністрації | Велика Дівиця
  5. а б Янко М.Т. Топонімічний словник України: Словник-довідник — К.:Знання, 1998. — 432 с. — ISBN 5-7707-9443-7. Архів оригіналу за 10 січень 2016. Процитовано 30 травень 2013. 
  6. Лазаревський О. М. Описаніе старой Малоросіи. Матеріалы для исторіи заселенія, землевладѣнія и управленія Ал. Лазарескаго / Том третий: Полкъ Прилуцкій. — Киевъ. Типографія К. Н. Милевскаго, 1902. — 454 с.
  7. Ященко А. И. Топонимика Курской области. — Курск, 1958
  8. Шафонський О. Ф. Черниговскаго намѣстничества топографическое описание съ краткимъ географическимъ и историческимъ описаниемъ Малыя Россіи, изъ частей коей оное намѣстничество составлено / сочиненное Действительнымъ Статскимъ Советникомъ и Кавалеромъ Афанасіемъ Шафонськимъ въ Чернигове, 1786 года. — Киевъ. Въ Университетской типографіи, 1851. — 136 с.
  9. а б Прилуки Фортеця | Велика Дівиця
  10. Прилуки Фортеця | Мала Дівиця
  11. Щоденник | Великодівицька ЗОШ
  12. B2BToday | Дитячий садок «Сонечко»
  13. Прилуцька центральна районна бібліотека | Полив'яна Ніна Степанівна. Архів оригіналу за 2013-07-04. Процитовано 2013-05-29. 
  14. Високий вал | Майже півсотні артснарядів знайшли неподалік залізничної колії
  15. Коментарі: | Де в Україні жити весело

Посилання[ред. | ред. код]