Велика Каратуль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Велика Каратуль
Velyka karatul gerb.png Velyka karatul prapor.png
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район/міськрада Переяслав-Хмельницький
Рада/громада Великокаратульська сільська рада
Код КОАТУУ 3223380401
Основні дані
Засноване 1648
Перша згадка 1648 рік
Населення 1564 людини (2001)[1]
Площа 3,58 км²
Густота населення 436,87 осіб/км²
Поштовий індекс 08440
Телефонний код +380 4567
Географічні дані
Географічні координати 50°06′29″ пн. ш. 31°32′50″ сх. д. / 50.10806° пн. ш. 31.54722° сх. д. / 50.10806; 31.54722Координати: 50°06′29″ пн. ш. 31°32′50″ сх. д. / 50.10806° пн. ш. 31.54722° сх. д. / 50.10806; 31.54722
Середня висота
над рівнем моря
96 м
Водойми річки Каратуль, Гнилка
Місцева влада
Адреса ради 08440, Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, с.Велика Каратуль, вул.Сахна,3 , тел. 3-41-42
Карта
Велика Каратуль. Карта розташування: Україна
Велика Каратуль
Велика Каратуль
Велика Каратуль. Карта розташування: Київська область
Велика Каратуль
Велика Каратуль
Мапа

Вели́ка Карату́ль — село в Україні, в Переяслав-Хмельницькому районі Київської області. Населення становить 1564 особи станом на 2001 рік[1]. Село розташоване на півночі району за 10 км на північний схід від районного центру. Адміністративний центр Великокаратульської сільської ради.

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване на річці Каратуль, лівій притоці Трубежа, за 10 км від на північний схід від районного центру та за 21 км від залізничної станції Переяславська. Займає площу 3,72 км². З'єднане із райцентром автошляхом Т 1032. Фізична відстань до Переяслав-Хмельницького — 3,5 км, до Києва — 58,7 км[2].

У селі річка Гнилка впадає у річку Каратуль.

Сусідні населені пункти:

Rose des vents Гайшин Леляки Студеники Rose des vents
Чирське N Строкова
W    'Велика Каратуль'    E
S
Переяслав-Хмельницький Воскресенське Виповзки

Клімат у Великій Каратулі помірний континентальний.

Етимологія назви[ред. | ред. код]

За однією з версій село було засновано тюркськими племенами — чорними клобуками, про що свідчить назва села (з тюрського: кара — чорний; туль — клобук(шапка))[3][4].

Історія[ред. | ред. код]

У складі Російської імперії[ред. | ред. код]

За даними 1859 року село є «власницьким та козацьким»; дворів — 225; населення — 1255 особи (ч. — 622, ж. — 633); в селі діє православна церква[5].

За даними першого перепису населення Російської імперії в 1897 році в селі було: 2353 особи (жінок — 1177, чоловіків — 1176), серед яких сповідували православ'я — 2326 особи; 309 дворів, православна церква, 3 постоялих двори, кузня, 22 вітряних млини[6].

У складі Радянського Союзу[ред. | ред. код]

Пам'ятник воїнам-односельцям у Великій Каратулі
Пам'ятник воїнам-односельцям у Великій Каратулі

Партійна організація в селі створена 1919 року; ТСОЗ заснований у 1922 році. За активну участь у громадянській війні колгоспники П. А. Володько та П. Сахно в 1930 році нагороджені орденом Червоного Прапора. У 1930 році в селі Велика Каратуль, разом з прилеглими — Плескачами та Мар'янівкою, налічувалось 531 дворів, в яких проживало 2989 осіб. Того ж року було організовано колгосп ім. Петровського. За роки розкуркулення в селі постраждало 20 сімей. А у часи Голодомору в селі померло 1017 осіб (поіменно встановлено тільки 513 людей)[7].

За високі показники у вирощуванні сільськогосподарських культур та виробництві продуктів тваринництва 31 чоловіка нагороджено орденами й медалями Союзу РСР, з них орденом Леніна — бригадира колгоспу І. П. Бережного. 82 ветерани Німецько-радянської війни нагороджено орденами та медалями.

Сьогодення[ред. | ред. код]

На території села розміщена центральна садиба ПОА «Україна», за яким закріплено майже 2000 гектарів сільськогосподарських угідь. З допоміжних підприємств є два млини, дві пилорами, дві майстерні для ремонту сільськогосподарського інвентарю, 6 магазинів. У селі є середня школа, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт. Голова сільської ради — Середній Олександр Петрович.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Поблизу села збереглися залишки Змієвих валів, а на його околицях досліджено кургани часів Київської Русі.

На околицях та у межах села відкрито велику кількість різночасових поселень.

Сільська школа[ред. | ред. код]

З 1896 року в селі діяла трирічна церковно-парафіяльна школа, перший набір до якої налічував 20 учнів. У 1902 році місцеву церкву було перебудовано у школу. Після остаточного становлення у селі радянської влади у 1920 році, було створено однорічну сільськогосподарську школу, яка налічувала 35 учнів.

Відомі уродженці села[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Населення населених пунктів Київської області за даними перепису 2001 року
  2. Село Велика Каратуль — Геопортал адміністративно-територіального устрою України
  3. с. Велика Каратуль — Ю. Ф. Федоренко, Л. В. Дубина, О. П. Середній
  4. Велика і Мала Каратуль — А. Карпенко
  5. Списки населенныхъ мѣстъ Россійской имперіи / Н. Штинецъ. — Санкт-Петербургъ : Центральный статистический комитетъ Министерства внутренихъ дѣлъ, 1862. — Т. Т. XXXIII Полтавская губернія. — С. 162. (рос. дореф.)
  6. Населенных мѣста Россійской Имперіи въ 500 и болѣе жителей. Съ указаніемъ всего наличнаго въ нихъ населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣдній по дан-нымъ первой всеобщей переписи населенія 1897 г. — 1905. — С. 173. (рос. дореф.)
  7. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Київська область. Архів оригіналу за 25 вересень 2013. Процитовано 25 вересень 2013. 

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • (рос. дореф.) Списки населенныхъ мѣстъ Россійской имперіи / Н. Штинецъ. — Санкт-Петербургъ : Центральный статистический комитетъ Министерства внутренихъ дѣлъ, 1862. — Т. Т. XXXIII Полтавская губернія. — С. 162.
  • (рос. дореф.) Населенных мѣста Россійской Имперіи въ 500 и болѣе жителей. Съ указаніемъ всего наличнаго въ нихъ населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣдній по дан-нымъ первой всеобщей переписи населенія 1897 г. — 1905.