Велика Козара

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Велика Козара
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Житомирський район
Рада Романівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA18040470070094134
Облікова картка с. Велика Козара 
Основні дані
Засноване на початку XVIII ст.
Населення 382 (2001)
Площа 129,2 км²
Густота населення 2,96 осіб/км²
Поштовий індекс 13032
Географічні дані
Географічні координати 50°08′14″ пн. ш. 27°52′16″ сх. д. / 50.13722° пн. ш. 27.87111° сх. д. / 50.13722; 27.87111Координати: 50°08′14″ пн. ш. 27°52′16″ сх. д. / 50.13722° пн. ш. 27.87111° сх. д. / 50.13722; 27.87111
Середня висота
над рівнем моря
250 м
Найближча залізнична станція Печанівка
Відстань до
залізничної станції
10 км
Місцева влада
Адреса ради вул. Шевченка, 3-А, смт Романів, Житомирський р-н, Житомирська обл., 13001
Карта
Велика Козара. Карта розташування: Україна
Велика Козара
Велика Козара
Велика Козара. Карта розташування: Житомирська область
Велика Козара
Велика Козара
Мапа
Мапа

Вели́ка Козара (раніше — Козара, Козари) — село в Україні, у Романівській селищній територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Чисельність населення становить 382 особи (2001). У 1923—2020 роках — адміністративний центр колишньої однойменної сільської ради.

Загальна інформація[ред. | ред. код]

Розташоване за 5 км від Романова та за 10 км від залізничної станції Печанівка[1].

Населення[ред. | ред. код]

У 1906 році у селі налічувалося 862 мешканці, дворів — 149[2], у 1923 році — 194 двори та 885 мешканців[3].

Станом на 1972 рік кількість населення становила 509 осіб, дворів — 180[1].

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 368 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 382 особи[4].

Історія[ред. | ред. код]

Засноване на початку XVIII століття[1]. Наприкінці 19 століття належало до православної парафії у містечку Романів, за 9 верст[5][6].

У 1906 році — сільце Романівської волості (4-го стану) Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру, м. Новоград-Волинський, становила 63 версти, до волосного центру, міст. Романів — 5 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалося у Романові[2].

У березні 1921 року, в складі волості, увійшло до новоутвореного Полонського повіту Волинської губернії. У 1923 році включене до складу новоствореної Козарської (згодом — Великокозарська) сільської ради, яка, 7 березня 1923 року, включена до складу новоутвореного Миропільського (згодом — Романівський, Дзержинський, Романівський) району Житомирської (згодом — Волинська) округи, адміністративний центр ради[7]. Розміщувалося за 14 верст від районного центру, міст. Миропіль[3].

На фронтах Німецько-радянської війни воював 121 селянин, з них 62 загинули, 54 нагороджено орденами й медалями. На їх честь у селі споруджено пам'ятник.

В радянські часи в селі розміщувалася центральна садиба колгоспу, який обробляв 1,3 га угідь, з них 1 тис. — рілля. Господарство вирощувало зернові культури та цукрові буряки, мало розвинуте м'ясо-молочне тваринництво.

В селі були восьмирічна школа, клуб, дві бібліотеки, медпункт[1].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», територію та населені пункти Великокозарської сільської ради включено до складу Романівської селищної територіальної громади Житомирського району Житомирської області[8].

Відомі люди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Історія міст і сіл Української РСР. Велика Козара, Дзержинський район, Житомирська область. Історія міст і сіл Української РСР. Процитовано 23 квітня 2023.
  2. а б Список населенных мест Волынской губернии (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир:Волинська губернська типографія, 1906. с. 135. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 23 квітня 2023.
  3. а б Материалы по административно-территориальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Волинський губернський відділ управління. 1923. с. 155. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 23 квітня 2023.
  4. Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 23 квітня 2023.
  5. Н. Теодорович. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Том I. Уезды Житомирский, Новоград-Волынский и Овручский (PDF) (російська) . Почаїв: Типографія Почаєво-Успенської лаври, 1888. с. 256. Процитовано 23 квітня 2023.
  6. Romanów 3.) R. mstko… // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 547. (пол.)
  7. Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 8, 219. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 23 квітня 2023.
  8. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 23 квітня 2023.

Посилання[ред. | ред. код]