Велика Мечкінська печера

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Велика Мечкінська Picto infobox map.png
рос. Большая Мечкинская пещера
Небольшое озеро в Мечкинской пещере.jpg
Головний грот печери
Характеристики
Тип карстова
Гірські породи вапняк
Відвідування
Довжина маршрутів 500 м
Розташування
Країна Росія
Регіон Пермський край
Місцевість Кунгурський район
Карти розташування
Велика Мечкінська печера. Карта розташування: Росія
Велика Мечкінська печера

CMNS: Велика Мечкінська печера на Вікісховищі

Велика Мечкінська печера (рос. Большая Мечкинская пещера) — карстова печера у Кунгурському районі Пермського краю Росії, геологічна пам'ятка природи регіонального значення.

Назва[ред. | ред. код]

У корінного населення слово «мечка» означає ведмедиця з ведмежатами.

Географія[ред. | ред. код]

Печера розташована у Кунгурському районі Пермського краю, на лівому березі річки Мечка, за 20 кілометрах км від міста Кунгур, недалеко від селищ Родінове та Заспалове.

Історія[ред. | ред. код]

Велика Мечкінська печера відома більше 100 років. Свого часу її описували співробітники експедиції «ГІДРОБУДПРОЕКТ» у 1935 році та Кунгурського стаціонару Академії наук СРСР у 1952—1955 роках.

У 1988 році Велика Мечкінская печера отримала статус геологічної пам'ятника природи.

Опис[ред. | ред. код]

Печера являє собою горизонтальну низку гротів зі стінами блакитно-білого кольору та підлогою, покритою в'язкою глиною.

Вхід у печеру має ширину 1,5 м та висоту 1 м. В печеру веде глибокий колодязь.

Велика Мечкінская складається з п'яти гуртів і зв'язують їх коридорів загальною довжиною 350 м при глибині 25 м.

Взимку печера багата на сталактити, сталагміти, колони.

Найзначніший грот — Великий, який має довжину 70 м, ширину 30 м та висоту до 6 м. У стелі грота є отвір.

У печері є невеликі озера улоговинно-проточного типу.

Під час танення снігу рівень води в підземних ходах піднімається до семи метрів, і вона майже повністю затоплюється. Після спаду води, по печері протікає струмок.

У печері виявлено три види безхребетних: рачки-бокоплави, нематоди та зимові комарики.

У цілому тваринний світ бідний і вивчений недостатньо. Біологам зустрічалась невелика кількість летючих мишей.

Світлини[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]