Велика Ньюфаундлендська банка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Координати: 45°14′13″ пн. ш. 50°59′21″ зх. д. / 45.23694° пн. ш. 50.989222° зх. д. / 45.23694; -50.989222

Розташування на мапі Великої Ньюфаундлендської банки

Велика Ньюфаундлендська банка — група підводних плато на південний схід від Ньюфаундленду на Північноамериканському континентальному шельфі. Цей терен має глибини 24-100 м. Тут холодна Лабрадорська течія занурюється під теплі води Гольфстріму.

Мапа Гольфстриму, складена Бенджаміном Франкліном, у правій частині показана Велика Ньюфаундлендська банка

Змішання цих вод і підйом поживних речовин до поверхні з дна океану, призвело до створення найбагатшого риболовецького майданчика у світі. Важливий промисловий район Канади і Франції (території Сен-П'єр і Мікелон). Загальна площа — 282.500 км². Види риб: атлантична тріска, риба-меч, пікші і мойви. Молюски : гребінці і омари. В області також існують великі колонії морських птахів: північна олуша, буревісники і морські качки і різні морські ссавці: ластоногі, дельфіни і кити .

Карта прокладення телеграфного кабеля через Атлантичний океан у 1858 році, показана Велика Ньюфаундлендська банка

Море майже скрізь не глибше 100 метрів, наймілководніша точка — скеля Верджин (глибина 5,5 м). Ґрунт в основному складається з піску, гальки і гравію. Перемішування холодної і теплої течій, часто викликає тумани в цьому районі.

Під час останнього льодовикового максимуму через океанічну регресію Велика Ньюфаундлендська банка була суходолом і була покрита Лаврентійським льодовиковим щитом. У 11 Кілороці до Р.Х., більшість льоду зтануло, залишивши в акваторії банки кілька островів, що простягалися на сотні кілометрів.[1]

Див. також[ред. | ред. код]

  1. Крах рибальства північної тріски
  2. Континентальний шельф
  3. Нафтова пляма
  4. Солютрейська теорія
  5. Палтуська війна
  6. Західно-Гренландська течія

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. John Shaw. Palaeogeography of Atlantic Canadian Continental Shelves from the Last Glacial Maximum to the Present, with an Emphasis on Flemish Cap. J. Northw. Atl. Fish. Sci. 37. с. 119–126. Архів оригіналу за 21 вересень 2013. Процитовано 26 лютий 2014.