Велика Орда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Wielka Orda.svg

Велика Орда (Волзька Орда) — назва, яку отримало татарське ханство після розпаду Золотої Орди та відділення в середині XV століття ханств: Казанського (1438), Кримського (1441), Ногайської орди (1440) та інших.

Сучасники Великої Орди вважали її спадкоємницею Золотої Орди, а ханів — верховними правителями в межах всіх татарських держав колишнього улусу Джучі.

Територія Великої орди включала землі між Доном і Волгою, Нижнє Надволжя і степи Північного Кавказу. Столицею був Сарай-Берке («Новий палац» або «Палац Берке»). Першим ханом Великої Орди вважають Саїд-Ахмеда I, внука Тохтамиша, нащадка Чингісхана.

Хани Великої Орди[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Греков И. Б. Восточная Европа и упадок Золотой Орды (на рубеже 14-15 вв.). — М., 1975.(рос.)
  • Сафаргалиев М. Г. Распад Золотой Орды. — Саранск, 1960.(рос.)
  • Kimberly Kagan (2010). The Imperial Moment. p. 114.(англ.)
  • Bruce Alan Masters (2010). Encyclopedia of the Ottoman Empire. p. 159.(англ.)
  • Khodarkovsky, Michael (2002). Russia's Steppe Frontier.(англ.)