Велика Стариця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Велика Стариця
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район/міськрада Бориспільський район
Рада/громада Сеньківська сільська рада
Код КОАТУУ 3220886703
Основні дані
Засноване 1628
Населення 744
Площа 2,114 км²
Густота населення 351,94 осіб/км²
Поштовий індекс 08371
Телефонний код +380 4595
Географічні дані
Географічні координати 50°26′54″ пн. ш. 31°05′16″ сх. д. / 50.44833° пн. ш. 31.08778° сх. д. / 50.44833; 31.08778Координати: 50°26′54″ пн. ш. 31°05′16″ сх. д. / 50.44833° пн. ш. 31.08778° сх. д. / 50.44833; 31.08778[1]
Середня висота
над рівнем моря
111 м
Місцева влада
Адреса ради с. Сеньківка, вул. Миру,5
Карта
Велика Стариця. Карта розташування: Україна
Велика Стариця
Велика Стариця
Велика Стариця. Карта розташування: Київська область
Велика Стариця
Велика Стариця
Мапа

Вели́ка Ста́риця — село в Україні, в Бориспільському районі Київської області. Село розміщується за 20 км на північний схід від Борисполя і за 19 км від залізничної станції Бориспіль, у низовинній, колись болотистій місцевості. Село простяглося понад річкою Красилівкою, що відділяє його від сусідньої Сеньківки. Сучасне село Велика Стариця підпорядковане Сеньківській сільській раді. У селі 375 дворів, 744 жителів.

Історія[ред. | ред. код]

Храм Архістратиго-Михайлівський в селі Велика Стариця

Найдавніша згадка про село датується 1629 роком. На своєму шляху річки утворюють так звані стариці (петльовані ділянки русла), які вони потім залишають. Назва села пішла від однієї з таких стариць, біля якої поселилися перші жителі.

Хутір Стариця належав до Бориспільської волості і разом з іншими селами сплачував подимний податок. Серед відомих власників села XVII—XVIII століть — княгиня Мар'яна Корецька, Аксаки та рід Сулимів. Онук Івана Михайловича Сулими генеральний хорунжий Іван Федорович Сулима отримав село у власність від гетьмана Івана Ілліча Скоропадського. У XVIII ст. Велика Стариця належала до Гоголівської сотні Київського полку. В архівних документах дворянського роду Сулим, Скоруп та Войцеховичів зберігся короткий опис Великої Стариці за 1756 рік. В селі був будинок для приїжджих із садом та левадою. У 15 дворах, був 21 житловий будинок.

У середині XIX ст. село значилося як поміщицьке і козацьке. У книзі «Відомості про церкви і кліри церковні» за 1782 рік є запис, що у Великій Стариці є православна Архістратиго-Михайлівська церква із священиком Онісімом Рабачевським, в якого був син Самуїл. У 1859 році у Великій Стариці було 130 дворів, 855 жителів. У 1869 священиком у селі був Олексій Микитович Ільїн. У 1912 священиком у селі працював Іларіон Гаврилович Лагодинський.

З 1926 року село Велика Стариця — центр сільської ради, на території якої проживало 1727 чоловік. Головою сільради працював Святенко Артем Левкович.

За роки колективізації у селі були створені колгоспи ім. Брусиловського та ім. Петровського. Про події 1930-х років у селі Великій Стариці згадує письменник Ісак Бабель, в своїх оповіданнях, об'єднаних під назвою «Велика Криниця».

Пам'ятник воїнам ВВВ в селі Велика Стариця

Німецько-радянська війна принесла у село дворічну німецьку окупацію, з 23 вересня 1941 року до 23 вересня 1943 року. Звільнення Бориспільського району почалося у вересні 1943 року, в цей час тут діяли дві армії (38-а — під командуванням Никандра Чибісова, 40-а — під командуванням Кирила Москаленка). 23 вересня в село увійшла частина 240-ї стрілецької дивізії під командуванням полковника Уманського Терентія Хомича.

За мужність, виявлену при форсуванні Дніпра у жовтні 1943 року, двадцятирічний уродженець Великої Стариці Микита Стасюк удостоєний звання Героя Радянського Союзу.

У 1962 році місцевий колгосп був перетворений на радгосп «Сеньківський». В селі працювала початкова школа та магазин.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Коцюба Віктор, Коцюба Ольга, Міщенко Олександр. «Під покровом Святого Харлампія» Історико-краєзнавчиі нариси.— Броварі: Українська ідея.—2007.—280с. (Села Сеньківка, Перегуди, Велика Стариця, Мала Стариця.) ISBN 966-8126-72-6.

Посилання[ред. | ред. код]