Перейти до вмісту

G7

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Велика вісімка)
Країни G7 та їхні нинішні лідери
Країни G7
Країни G7
Канада Канада
Прем'єр-міністр Марк Карні
Франція Франція
Президент Емманюель Макрон
Німеччина Німеччина
Канцлер Фрідріх Мерц
Італія Італія
Прем'єр-міністр Джорджа Мелоні
Японія Японія
Прем'єр-міністр Такаїчи Санае
Велика Британія Велика Британія
Прем'єр-міністр Кір Стармер
США США
Президент Дональд Трамп
Європейський Союз Європейський Союз
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн
Голова Європейської Ради Антоніу Кошта

G7, дослівно Група Семи (англ. Group of Seven, у минулому G6 (Група Шести) та G8 (Група Восьми) — міжнародний клуб урядів семи високорозвинених країн світу (США, Японія, Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія, Канада).

Лідери цих країн регулярно зустрічаються для обговорення спільних економічних проблем і намагаються узгоджувати свою економічну політику. Крім них у зустрічах бере участь Європейський Союз, проте без права голосувати за проведення щорічних зборів. Щороку група проводить зустріч глав урядів, численні допоміжні зустрічі та політичні дослідження. Міністри країн G7 зустрічаються протягом року. Зокрема, міністри фінансів G7 проводять зустрічі чотири рази на рік. Також відбуваються щорічні зустрічі міністрів з питань зовнішньоекономічної політики та міністрів з питань охорони навколишнього середовища.

Країна-президент групи змінюється щороку в такому порядку: Франція, Сполучені Штати, Велика Британія, Німеччина, Японія, Італія та Канада. Країна-голова приймає на своїй території учасників щорічних зборів та оголошує порядок денний. Останнім часом Велика Британія та Франція висловлюють бажання розширити групу та включити до неї п'ять країн, що розвиваються, так звану «Групу +5»: Бразилію, Китай, Індію, Мексику та Південну Африку. Це зумовлено зростанням політичного впливу цих держав. Ці країни брали участь у попередніх зустрічах як гості, такі зустрічі називають «G7+5».

За станом на 2025-й рік жодна з них не приєднана до G7. Через це вплив «Групи семи» зменшується. Натомість частіше відбуваються зустрічі «Групи двадцяти», що реальніше відбиває стан політико-економічного життя світу.

Історія

[ред. | ред. код]

Концепція створення форуму найбільших у світі індустріалізованих демократичних держав виникла після нафтової кризи 1973 року та подальшого глобального спаду. У 1974 Сполучені Штати сформували Бібліотечну Групу, неформальну зустріч керівників фінансових відомств Сполучених Штатів, Західної Німеччини, Японії та Франції для обговорення економічних проблем.

У 1975 французький президент Валері Жискар д'Естен запросив очільників урядів Західної Німеччини, Італії, Японії, Великої Британії та Сполучених Штатів до саміту в Рамбульє і запропонував регулярні зустрічі. Учасники погодились на щорічні зустрічі, організовані керівництвом, яке щорічно змінюється по циклу. Це формування отримало назву Група Шести (G6). На саміті в Пуерто-Рико 1976 року за пропозицією президента США Джеральда Форда та канцлера Німеччини Гельмута Шмідта до групи приєдналася Канада, що змінило назву організації на Групу семи.

Замок Ельмау, місце проведення 41-го саміту (2015)

У 1991, після закінчення холодної війни, СРСР, а потім Росія, почали зустрічі з G7. Із саміту 1994 року в Неаполі група стала відомою як P8 (Політична вісімка) або «G7 плюс 1». За ініціативою президента США Білла Клінтона Росії дозволили брати більшу участь, починаючи з 1997, коли група отримала назву Група Восьми або G8. Економіку Росії Міжнародний валютний фонд станом на квітень 2012 року зараховував до країн, що розвиваються[1].

2014 через військову агресію Росії щодо України держави G7 призупинили підготовку до саміту Групи восьми в Сочі, запланованого на червень 2014[2].

"Вісімка" могла мати сенс, тому що її ідеєю було зібрати країни-однодумці, але тепер ми не можемо говорити про країни-однодумці, коли одна країна анексує частину іншої

 — сказав глава Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу і нагадав, що члени «сімки» вирішили провести свій саміт у Брюсселі в ті ж дні, коли повинен був відбутися саміт «вісімки» в Сочі[3].

У спільній заяві на саміті в Брюсселі 4 червня 2014 лідери G7 засудили Росію за порушення суверенітету України. Вони також заявили, що готові запровадити нові санкції проти Росії через її дії в Україні[4].

У серпні 2019 року Трамп заявив, що можливе повернення РФ до Великої сімки було б вигідним. Він заявив, що ведеться робота з повернення Росії до G7[5].

У травні 2023 року, в ході 49-го саміту в Хіросімі (Японія), було заявлено, що країни G7 продовжать військову, фінансову та дипломатичну підтримку України, щоб забезпечити поразку рф. Також було зазначено, що країни Групи семи (G7) продовжать постачання Україні зброї навіть у разі завершення військових дій[6].

Структура та діяльність

[ред. | ред. код]

Група семи (G7) створювалась як неформальний форум, тому у неї немає адміністративної структури, на відміну від інших міжнародних організацій, таких як ООН чи Світовий Банк. Група G7 не має постійного секретаріату чи кабінетів для учасників.

Після саміту на той час Група восьми 2008 року, група могла б змінити назву на G9, оскільки президент Єврокомісії брав участь як рівний учасник у всіх заходах саміту.

Президентство у групі ротується серед країн-учасниць на річний термін, що починається з 1 січня. Країна-президент групи відповідає за планування та проведення серій зустрічей на міністерському рівні, керує на саміті голів урядів, що проводиться посеред року.

Зустрічі міністрів збирають разом міністрів з метою обговорення питань, що складають взаємний або глобальний інтерес. Обговорюються теми здоров'я, втілення у життя законів, праці, економічного та соціального розвитку, енергетики, навколишнього середовища, зовнішньоекономічних відносин, правосуддя та питань внутрішньої політики, тероризму та торгівлі. Також проводилися окремі серії зустрічей, так звані «8+5» (на той час), започатковані у 2005 році на саміті у Шотландії, які відвідували міністри фінансів та енергетики усіх восьми (на той час) країн-учасниць групи, а також Бразилії, Китаю, Індії, Мексики та Південної Африки.

У червні 2005 міністри юстиції та міністри внутрішніх справ країн групи G8 (на той час) погодили створення міжнародної бази даних педофілів. Представники G8 також створили спільну базу даних щодо тероризму, який заборонений законодавчо в окремих країнах.

Глобальне потепління та енергетика

[ред. | ред. код]

На саміті 2007 року G8 (на той час) підтримала пропозицію ЄС щодо всесвітньої ініціативи з ефективного використання енергії. Вони погодили проведення досліджень спільно з Міжнародним енергетичним агентством (IEA) та міжнародних заходів щодо сприяння ефективному використанню енергоресурсів. Рік потому, 8 червня 2008, G8 разом з Китаєм, Індією, Південною Кореєю та Європейською Співдружністю заснували Міжнародне партнерство з кооперації ефективного використання енергетичних ресурсів (IPEEC) на зустрічі міністрів енергетики, що проходила у Японії.

Міністри фінансів у рамках підготовки до 34-го саміту керівників країн та урядів країн Великої вісімки (на той час) у Тояко (острів Хокайдо) зустрілись в Осаці (Японія) 13-14 червня 2008, де погодили «План дій країн Великої вісімки щодо кліматичних змін з метою посилення відповідальності приватних та фінансових інституцій». На закритті зустрічі міністри підтримали створення нових Кліматичних інвестиційних фондів (CIFs) Світовим Банком, які допомагатимуть наявним зусиллям до 2012 року, після чого вони об'єднаються в новій структурі під Рамковою конвенцією ООН щодо кліматичних змін (UNFCCC).

Лідери

[ред. | ред. код]

Порівняльна статистика країн

[ред. | ред. код]
Країна Торгівля млн. USD (2014) ВВП (номінал) млн. USD (2014)[7] ВВП (ПКС) млн. USD (2014)[8] ВВП (номінал) на душу USD (2014)[9] ВВП (ПКС) на душу USD (2014)[10] ІЛР (2015) Населення (2014) Рада Безпеки ООН G7 Комітет сприяння розвитку ОЕСР Економічна класифікація (МВФ)[11]
Канада Канада 947,200 1,788,717 1,591,580 50,398 44,843 0.913 35,467,000 Red X Green tick Green tick Green tick Передова
Франція Франція 1,212,300 2,846,889 2,580,750 44,538 40,375 0.888 63,951,000 Green tick Green tick Green tick Green tick Передова
Німеччина Німеччина 2,866,600 3,859,547 3,721,551 47,590 45,888 0.916 80,940,000 Red X Green tick Green tick Green tick Передова
Італія Італія 948,600 2,147,952 2,127,743 35,823 35,486 0.873 59,960,000 Red X Green tick Green tick Green tick Передова
Японія Японія 1,522,400 4,616,335 4,750,771 36,332 37,390 0.891 127,061,000 Red X Green tick Green tick Green tick Передова
Велика Британія Велика Британія 1,189,400 2,945,146 2,548,889 45,653 39,511 0.907 64,511,000 Green tick Green tick Green tick Green tick Передова
США США 3,944,000 17,418,925 17,418,925 54,597 54,597 0.915 318,523,000 Green tick Green tick Green tick Green tick Передова
Європейський Союз Європейський Союз 4,485,000 18,495,349 18,526,477 36,638 36,700 0.865 505,570,700 N/A N/A N/A N/A N/A

Саміти

[ред. | ред. код]
ДатаКраїна проведенняЛідер країни проведенняМісце проведенняЗображення
1-й15–17 листопада 1975Франція ФранціяПрезидент Валері Жискар д'ЕстенІль-де-Франс
2-й27–28 червня 1976США СШАПрезидент Джеральд ФордДорадо, Пуерто-Рико
3-й7–8 травня 1977Велика Британія Велика БританіяПрем'єр-міністр Джеймс КаллаганДаунінґ-стріт, 10, Лондон
4-й16–17 липня 1978Німеччина НімеччинаКанцлер Гельмут ШмідтБонн
5-й28–29 червня 1979Японія ЯпоніяПрем'єр-міністр Охіра МасайосіТокіо
6-й22–23 червня 1980Італія ІталіяПрем'єр-міністр Франческо КоссіґаВенеція
7-й20–21 липня 1981Канада КанадаПрем'єр-міністр П'єр ТрюдоКвебек
8-й4–6 червня 1982Франція ФранціяПрезидент Франсуа МіттеранВерсаль
9-й28–29 травня 1983США СШАПрезидент Рональд РейганВільямсбург
10-й7–9 липня 1984Велика Британія Велика БританіяПрем'єр-міністр Маргарет ТетчерЛондон
11-й2–4 травня 1985Німеччина НімеччинаКанцлер Гельмут КольБонн
12-й4–6 травня 1986Японія ЯпоніяПрем'єр-міністр Накасоне ЯсухіроТокіо
13-й8–10 червня 1987Італія ІталіяПрем'єр-міністр Амінторе ФанфаніВенеція
14-й19–21 червня 1988Канада КанадаПрем'єр-міністр Браян МалруніТоронто
15-й14–16 червня 1989Франція ФранціяПрезидент Франсуа МіттеранПариж
16-й19–11 липня 1990США СШАПрезидент Джордж Герберт Вокер БушХ'юстон
17-й15–17 липня 1991Велика Британія Велика БританіяПрем'єр-міністр Джон МейджорЛондон
18-й6–8 липня 1992Німеччина НімеччинаКанцлер Гельмут КольМюнхен
19-й6–9 липня 1993Японія ЯпоніяПрем'єр-міністр Міядзава КійтіТокіо
20-й8–10 липня 1994Італія ІталіяПрем'єр-міністр Сільвіо БерлусконіНеаполь
21-й15–17 червня 1995Канада КанадаПрем'єр-міністр Жан КретьєнГаліфакс
22-й27–29 червня 1996Франція ФранціяПрезидент Жак ШиракЛіон
23-й20–22 червня 1997США СШАПрезидент Білл КлінтонДенвер
24-й15–17 травня 1998Велика Британія Велика БританіяПрем'єр-міністр Тоні БлерБірмінгем
25-й21–23 липня 1999Німеччина НімеччинаКанцлер Герхард ШредерКельн
26-й21–23 липня 2000Японія ЯпоніяПрем'єр-міністр Морі ЙосіроНаґо
27-й20–22 липня 2001Італія ІталіяПрем'єр-міністр Сільвіо БерлусконіГенуя
28-й26–27 червня 2002Канада КанадаПрем'єр-міністр Жан КретьєнАльберта
29-й1–3 червня 2003Франція ФранціяПрезидент Жан КретьєнЕвіан
30-й26–27 червня 2004США СШАПрезидент Джордж Вокер БушДжорджія
31-й6–8 липня 2005Велика Британія Велика БританіяПрем'єр-міністр Тоні БлерЕдинбург
32-й15–17 липня 2006Росія РосіяПрезидент Володимир ПутінСтрєльна
33-й6–8 червня 2007Німеччина НімеччинаКанцлер Ангела МеркельГайлігендамм
34-й7–9 липня 2008Японія ЯпоніяПрем'єр-міністр Фукуда ЯсуоТояко
35-й7–9 липня 2009Італія ІталіяПрем'єр-міністр Сільвіо БерлусконіЛ'Аквіла
36-й25–26 червня 2010Канада КанадаПрем'єр-міністр Стівен ГарперОнтаріо
37-й26–27 травня 2011Франція ФранціяПрезидент Ніколя СаркозіДовіль
38-й18–19 травня 2012США СШАПрезидент Барак ОбамаКемп-Девід
39-й17–18 червня 2013Велика Британія Велика БританіяПрем'єр-міністр Девід КемеронЛох-Ерн
40-й4–5 червня 2014Бельгія БельгіяПрезидент Європейської Комісії Жозе Мануел Баррозу
Голова Європейської Ради Герман Ван Ромпей
Брюссель
41-й7–8 червня 2015Німеччина НімеччинаКанцлер Ангела МеркельЗамок Ельмау
42-й26–27 травня 2016Японія ЯпоніяПрем'єр-міністр Шіндзо АбеШіма
43-й26–27 травня 2017Італія ІталіяПрем'єр-міністр Паоло ДжентілоніТаорміна
44-й8–9 червня 2018Канада КанадаПрем'єр-міністр Джастін ТрюдоКвебек
45-й24–26 серпня 2019Франція ФранціяПрезидент Емманюель МакронБіарриц
46-йскасованоСША СШАПрезидент Дональд ТрампКемп-Девід
47-й11–13 червня 2021Велика Британія Велика БританіяПрем'єр-міністр Борис ДжонсонСент-Айвз
48-й26–28 червня 2022Німеччина НімеччинаКанцлер Олаф ШольцЗамок Ельмау
49-й19–21 травня 2023Японія ЯпоніяПрем'єр-міністр Фуміо КішідаХіросіма
50-й13–15 червня 2024Італія ІталіяПрем'єр-міністерка Італії Джорджа МелоніФазано
51-й2025Канада КанадаПрем'єр-міністр Марк КарніКананаскіс[12]
52-й15-17 червня 2026Франція ФранціяПрезидент Емманюель МакронЕв'ян-ле-Бен

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. IMF Advanced Economies List. World Economic Outlook, April 2012, p. 173 [Архівовано 10 травня 2012 у Wayback Machine.](англ.)
  2. Заява лідерів Великої сімки щодо вторгнення російських військ в Україну. Архів оригіналу за 3 березня 2014. Процитовано 3 березня 2014.
  3. G8 втратила сенс як клуб однодумців — Баррозу. Архів оригіналу за 26 березня 2014. Процитовано 25 березня 2014.
  4. Лідери G7 застерегли Росію про нові санкції через Україну. Архів оригіналу за 6 червня 2014. Процитовано 5 червня 2014.
  5. Трамп розповів про роботу над питанням про повернення РФ до G7. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 26 серпня 2019. Процитовано 26 серпня 2019.
  6. Саміт G7 — що узгодили світові лідери в Хіросімі. 19.95.2023, 18:52
  7. GDP (current US$). World Development Indicators. World Bank. Архів оригіналу за 15 лютого 2013. Процитовано 1 липня 2014.
  8. Gross domestic product based on purchasing-power-parity (PPP) valuation of country GDP. IMF World Economic Outlook. Квітень 2014. Архів оригіналу за 24 березня 2015. Процитовано 19 серпня 2014.
  9. Data refer mostly to the year 2013. World Development Indicators database [Архівовано 17 березня 2018 у Wayback Machine.], World Bank. Database updated on 1 July 2014. Accessed on 3 July 2014.
  10. World Economic Outlook: GDP (PPP) per capita. International Monetary Fund. Жовтень 2014. Архів оригіналу за 15 листопада 2014. Процитовано 19 жовтня 2014.
  11. World Economic Outlook data. IMF. 2014. Архів оригіналу за 18 жовтня 2014. Процитовано 19 жовтня 2014.
  12. У Канаді починається саміт лідерів Великої сімки. Deutsche Welle. Процитовано 17 червня 2025.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]