Велика дев'ятка єгипетських богів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Еннеада
ієрогліфами
R8R8R8
R8R8R8
R8R8R8

Велика дев'ятка єгипетських богів (Еннеада) — найдавніша з відомих теогонічна і космогонічна система релігійних вірувань стародавніх єгиптян, яка була створена жерцями в єгипетському місті Іуну (дав.-гр. Ἡλίουπόλις - Геліополь). Це вчення в міфологічній формі розглядало примордіальне минуле людства, коли "створювався Світ та перша людина". Грецькою мовою позначається словом "еннеада" - дав.-гр. Ἐννεάς, що означає дев'ятка. Боги еннеади вважались першими фараонами Єгипту.

У Стародавньому Єгипті майже на одній і тій самій території виникло дві концепції «примордіальних Богів». Перша в Геліополі, а друга в Мемфісі.

Згідно з Геліопольською еннеадою, навколишній Світ являв собою послідовну і логічну ланку породжень одними природними силами/явищами — інших. Посеред примордіальних вод Нуна виник первинний пагорб Бен-Бен (Бенну), з якого вийшов первородний бог — Атум, чиє ім'я могло трактуватися як „Все". Із самого себе Атум породив пару Шу та Тефнут (Повітря та Вологу - перше покоління примордіальних Богів). Від них народилася друге подружжя - Геб та Нут (Земля та Небо - друге покоління Богів). Із любові до дочки Нут, батько Шу встав сам і помістив все під нею, підняв її над головою і відділив таким чином від землі. До Атума та його дітей були також приєднані ще дві пари правнуків, які були породжені Землею та Небом: Осіріс та Ісіда, і Сет з Нефтіс (третє покоління примордіальних Богів). Останні четверо були зобов'язані честю, яка випала на їхню долю, не за своїм значенням у природі, а за місцем в уявленнях єгиптян про загробне життя. Всі ці примордіальні Боги складали „велику дев'ятку, що в Ані", на відміну від іншої - „малої дев'ятки". Сам Атум був ототожнений з геліопольським містечковим Богом-Сонцем під іменем Ра-Атум. Щодня Сонце відроджувалось знову в лоні своєї матері-Неба, а другим образом ранкового Сонця був „Хор (Гор) Небосхильний". Стародавні єгиптяни зображали добовий рух Сонця як переїзд Ра до Хора Небосхильного та Хора Небосхильного до Ра.

Боги геліопольської еннеади[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Гелиопольское сказание о сотворении мира (Из Книги познания творений Ра).[недоступне посилання з червень 2019] (рос.)
  • Павлов В.В., Ходжаш С.И. Египетская пластика малых форм.- М.:Искусство,1985- 120с.
  • История древнего Востока. Зарождение древнейших классовых обществ и первые очаги рабовладельческой цивилизации. Ч.2. Передняя Азия. Египет. М., Гл.ред вост.лит. изд. "Наука", 1988.- 623с. И 0504010000-012