Перейти до вмісту

Велика патріотична поїздка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Велика патріотична поїздка
Жанрдокументальний фільм, дорожній фільм і воєнний фільм Редагувати інформацію у Вікіданих
РежисерRobin Kvapild[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
СценаристRobin Kvapild[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
У головних
ролях		Robin Kvapild[1], Petr Pojmand[1] і Peter Pöthed[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ОператорProkop Součekd[1] і Stanislav Adamd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Мовачеська Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Чехія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Рік2025
Дата виходу21 серпня 2025
IMDbID 37998031 Редагувати інформацію у Вікіданих

«Велика патріотична поїздка» (чеськ. Velký vlastenecký výlet; англ. Change My Mind[2]) — чеський документальний дорожній фільм, знятий режисером Робіном Квапілом і випущений у 2025 році. Фільм розповідає про трьох громадян Чехії, які симпатизують Росії та Володимиру Путіну й повторюють дезінформаційні наративи про російсько-українську війну. Режисер вирішив повезти їх в Україну, щоб зіткнути їхні переконання з реальністю війни[3].

Сюжет

[ред. | ред. код]

Проєкт розпочався з відкритого кастингу, орієнтованого на людей, скептичних до висвітлення війни у західних медіа. З приблизно шістдесяти заявок було обрано трьох учасників — Іво, Ніколу та Петру, які самі назвали себе «дезолатами» (чеський зневажливий термін для наївних прихильників конспірології, приблизно перекладний як «божевільні»)[4]. У жовтні 2024 року вони вирушили мікроавтобусом із Праги в Україну. Герої фільму побували у Києві та Харкові, де діти навчаються в укриттях метро[4][5], а також у лісі біля Ізюма, де було знайдено масові поховання жертв російських злочинів[6]. Петра у стрічці називає це «ідеальним матеріалом для української пропаганди»[6].

Учасники оглядають зруйновані райони Харкова, зокрема Салтівку[5], спілкуються з місцевими мешканцями, відвідують місця бомбардувань і лікарні[5][7]. Їхні реакції — від знецінення трагедій до щирих проявів емоцій — протиставляються безпосередній реальності війни. Вони повторюють типові пропагандистські твердження на кшталт того, що Росія «не мала іншого вибору» або «не бомбить лікарні, щоб убивати хворих». Водночас іноді висловлюють повагу до українців — обіймають їх, захоплюються освітою дітей і стійкістю людей[4].

Виробництво

[ред. | ред. код]

Ідея фільму виникла у Робіна Квапіла як реакція на зростання русофільських настроїв у Чехії та скепсису щодо підтримки України[4]. Проєкт реалізовано у співпраці з новинним порталом Novinky.cz, який виступив медіапартнером[6]. Кастинг, оголошений у вересні 2024 року, був спрямований на людей із «антисистемними поглядами» або відкритою симпатією до кремлівської політики. З приблизно шістдесяти охочих було відібрано трьох учасників[3].

Подорож координувалася з Міністерством внутрішніх справ Чехії та Службою безпеки України[5]. Фільмування відбувалися восени 2024 року у Харкові, Києві та на Донбасі. Продюсером виступила компанія Punk Film[2].

Музика

[ред. | ред. код]

Автором музики до стрічки виступив Мартін Таубер.

Прем'єра

[ред. | ред. код]

Офіційна прем’єра відбулася 21 серпня 2025 року — у річницю вторгнення військ Варшавського договору до Чехословаччини 1968 року[3][7]. Фрагменти фільму раніше публікувалися у соцмережах. Дистриб’ютором виступила компанія Bontonfilm[2]. Одні з перших показів супроводжувалися публічною дискусією.

Сприйняття

[ред. | ред. код]

Ще до прем’єри фільм викликав широкий суспільний резонанс у Чехії. Критики відзначали разючий контраст між світоглядом учасників і воєнною реальністю[3]. Ян Шкода з ČT24 схарактеризував стрічку як «роуд-муві», підкресливши, що попри особисту сміливість герої часто повторюють тези, близькі до російської пропаганди[4].

Ленка Глоушкова з Novinky.cz описала сцени, де учасники заперечують очевидні злочини — зокрема, Петра сумнівається в автентичності масових поховань в Ізюмі. Рецензент Марек Чех з Novinky.cz назвав фільм «зануренням у свідомість дезолата», відзначивши тривожні епізоди, як-от Іво, що виправдовує зґвалтування, або Петру, яка нишпорить серед руїн у пошуках «сувенірів». Квапіл більшість часу зберігає спокій, вступаючи в дискусію лише наприкінці. Рецензія оцінила фільм у 80%[8].

Портал MovieZone похвалив динамічний монтаж і форму подачі, але зауважив, що деякі сцени не додають нового змісту[9]. Джейсон Піродскі з The Prague Reporter описав фільм як «екзистенційно виснажливий документальний твір», що радше є свідченням епохи, ніж художнім витвором[10]. Balkan Insight відзначив жорстку та реалістичну манеру оповіді, яка спричинила як схвалення за сміливість, так і критику за можливе зверхнє ставлення до учасників[11]. Deutsche Welle повідомила, що фільм шокував чеське суспільство й спровокував обговорення проросійських настроїв[3]. Проєкт також висвітлювався в польських медіа (Polskie Radio, TVP Info), де його назвали прикладом документалістики, що демонструє наслідки російської дезінформації[7].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и ČSFD — 2001.
  2. ↑ а б в Velký vlastenecký výlet. ČSFD.cz (чес.). Процитовано 28 вересня 2025.
  3. ↑ а б в г д Keno Verseck (21 серпня 2025). "Oszołomy" w Ukrainie. Dokument, który wstrząsnął Czechami. Deutsche Welle. Процитовано 28 вересня 2025.
  4. ↑ а б в г д Jan Škoda (8 серпня 2025). "Nepůsobí jako trpící národ." Režisér vzal tři skeptiky na válečnou Ukrajinu (чес.). ČT24. Процитовано 28 вересня 2025.
  5. ↑ а б в г Nie wierzyli w zbrodnie Putina. Z kamerami pojechali do piekła Donbasu (пол.). TVP Info. 21 липня 2025. Процитовано 28 вересня 2025.
  6. ↑ а б в Lenka Hloušková (23 липня 2025). Velký vlastenecký výlet: Hrůzy, které zazní od dezolátů na válečné Ukrajině (чес.). Novinky.cz. Процитовано 28 вересня 2025.
  7. ↑ а б в Wojciech Stobba (23 липня 2025). „Wielka wycieczka ojczyźniana”. Czeski dokumentalista zabrał zwolenników Putina na Ukrainę (пол.). Polskie Radio. Процитовано 28 вересня 2025.
  8. ↑ RECENZE: Velký vlastenecký výlet přináší sondu do hlubin dezolátovy duše - Novinky. www.novinky.cz (чес.). 21 серпня 2025. Процитовано 11 листопада 2025.
  9. ↑ redakce@moviezone.cz, redakce; e-mail:. RECENZE: Velký vlastenecký výlet (2025). Moviezone.cz (чес.). Процитовано 11 листопада 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з посиланнями на джерела із зайвою пунктуацією (посилання)
  10. ↑ ‘Change My Mind’ movie review: Pro-Russian Czechs tour Ukraine’s front lines in soul-crushing doc. The Prague Reporter (амер.). 24 серпня 2025. Процитовано 11 листопада 2025.
  11. ↑ Eisenchteter, Jules (15 вересня 2025). Czech Documentary on Russian Disinfo Over Ukraine Exposes Bitter Societal Rifts. Balkan Insight (амер.). Процитовано 11 листопада 2025.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Велика_патріотична_поїздка&oldid=46546191