Велика синагога (Тбілісі)
| Велика синагога | |
|---|---|
.jpg) | |
| 41°41′24″ пн. ш. 44°48′26″ сх. д. / 41.69000000002777284° пн. ш. 44.80727000002777771° сх. д.Координати: 41°41′24″ пн. ш. 44°48′26″ сх. д. / 41.69000000002777284° пн. ш. 44.80727000002777771° сх. д. | |
| Тип споруди | синагога і пам'ятка культури[1] |
| Розташування |
 Грузія[1], Тбілісі |
| Початок будівництва | 1903 |
| Висота | 14 м |
| Належність | юдаїзм |
| Стан | культурна спадщина Грузіїd[1] |
| Адреса | ლესელიძე კონსტანტინეს ქუჩა 47, თბილისი[1] |
| Оригінальна назва | груз. ახალციხელების ლოცვა |
  Велика синагога (Тбілісі) (Грузія) | |
 | |
 Велика синагога у Вікісховищі | |
Велика синагога в Тбілісі, також сефардська, або синагога євреїв з Ахалціхе (груз. ახალციხელების სინაგოგა) — головна синагога єврейської громади Тбілісі, розташована в районі старого Тбілісі Мейдан, на вулиці Леселідзе, 45-47, біля Єрусалимської площі.
Історія[ред. | ред. код]
Назва дана по синагозі міста Ахалціхе, звідки походять її засновники.
Початково займала в цьому районі орендовану під синагогу будівлю «Muntuaant darbazi», але вона була зруйнована за наказом російської влади у 1899 році.
У 1903 році тіфліські євреї звернулися до царя з проханням дозволити будівництво нового будинку молитви, позитивне рішення було прийнято через рік.
Будівля синагоги була побудована з цегли в 1904—1913 роках на території так званого Вірменського ринку (нині вулиця Коте Абхазі). Новій синагозі архітектор надав форму мавритансько — еклектичну, з склепінчастою стелею і освітленням.
До початку двадцятих років XX століття в Тбілісі були ще дві синагоги — на вулиці Антона Каталікоса, 3 і вулиці Гії Абесадзе, 10. Після 1923 року вони обидві були закриті більшовицькою владою.
Будівля синагоги має розміри 24,5 м (довжина) на 15 м (ширина), 14 м (висота), і включає в себе дві молитовні кімнати. Головний фасад прикрашений великою зіркою Давида. Великий молитовний зал використовується тільки під час Шаббата, великих свят і фестивалів. У ньому є окрема жіноча галерея. Стіни і стеля великого залу були розписані в 40-х роках ХХ століття геометричними візерунками, біблійними віршами і молитвами. Стіни меншого молитовного залу прикрашені схожими, але більш скромними узорами. Він використовується тільки для щоденних молитов і не має галереї для жінок.
Синагога тепер є центром єврейської громади міста. Навколо неї зосереджуються інші єврейські магазини і установи, що разом становлять типовий, традиційний єврейський квартал.
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Parzymies Dorota Życie codzienne w Tbilisi. — Warszawa, 2004. — ISBN 83-88938-53-3. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- The Georgian Synagogue in Tbilisi, Georgia [Архівовано 9 червня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ а б в г Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.