Велика синагога (Любомль)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Велика синагога
Синагога м. Любомль.jpg
Велика синагога
51°13′25″ пн. ш. 24°01′58″ сх. д. / 51.22361° пн. ш. 24.03278° сх. д. / 51.22361; 24.03278Координати: 51°13′25″ пн. ш. 24°01′58″ сх. д. / 51.22361° пн. ш. 24.03278° сх. д. / 51.22361; 24.03278
Тип споруди синагога
Розташування Україна УкраїнаЛюбомль
Засновник Єврейська громада Любомля
Кінець будівництва 1510[1] [2] рік
Зруйновано 1947 рік
Відбудовано не відбудовувалася
Стиль ренесанс
Велика синагога (Любомль). Карта розташування: Україна
Велика синагога (Любомль)
Велика синагога (Любомль) (Україна)
CMNS: Велика синагога у Вікісховищі

Велика синагога — юдейська культова споруда у місті Любомль на Волині, що знаходилася в центрі місцевого єврейського кварталу. Зруйнована за наказом радянської влади у 1947 році. Була однією з найстаріших і найбільших в Україні[2].

З історії синагоги[ред. | ред. код]

Життя громади та спорудження синагоги[ред. | ред. код]

Марка із зображенням Любомльської синагоги. Любомльська серія поштових марок (1918)

Любомльська єврейська община відома ще з 14 століття[2]. Місцеві євреї займались ремеслом, посередництвом і торгівлею. На початку 16 століття в любомльських євреїв виникла необхідність побудови великої кам'яної синагоги, так як община на цей час була досить сформованою, організованою та кількісною. Збудували синагогу в 1510 [1] [2] році в центрі єврейського кварталу. Любомльська синагога стала однією з найкращих архітектурних споруд того часу і згадувалася в усіх старовинних книгах. Для будівництва такої величної споруди були потрібні значні кошти, тому місцеві жителі взяли їх у позику в Холмського римо-католицького єпископа. Протягом кількох століть синагога була найгарнішою і найціннішою[3] із усіх старовинних архітектурних пам'яток, що прикрашали місто.

У 1918 році в період австро-угорської окупації, Любомльський магістрат замовив в Празі серію марок з видами Любомля. На одній з них зображення синагоги.

Зруйнування споруди[ред. | ред. код]

Під час Німецько-радянської війни, в жовтні 1942 року, фашисти знищили майже всіх місцевих євреїв. Було розістріляно до 5000 осіб. Лише кілька десятків євреїв залишилось живими[4]. Після Другої світової війни в Любомлі утвердилася радянська влада. За її наказом 1947 році синагогу розібрали на цеглу, якою вимостили дорогу. В землі лишився тільки фундамент[2]. Ще в радянський час приблизно на тому місці, де розміщувалась синагога, споруджено магазин. Детальні археологічні дослідження не проводились, лише одного разу випадково відкопали фундамент контрфорсу.

Архітектура[ред. | ред. код]

Екстер'єр[ред. | ред. код]

За архітектурною формою синагога була схожою на фортецю у стилі ренесансу. Основна будівля була приблизно чотириповерхова, а суміжна значно нижча для жіночої відправи[2]. Стіни кожної з цих з'єднаних будівель були оздоблені аттиком у стилі польського ренесансу[3]. Аттик увінчувався зубцями у мавританському стилі, які піднімались над лінією даху, оточуючи його, як стрічка. Унікальні гравірування та різьблення, черепична покрівля, яка виступала довкола головної споруди, надавали їй величності, що послужило натхненням для будівництва інших подібних синагог того часу. Зі східної сторони на фасаді синагоги зверху в центрі були зображені два стоячих леви. Трохи нижче від них з боків — дві зірки Давида. В кожній стіні основної будівлі було по три великих вікна, над якими були зроблені надписи на івриті. У вікнах — вітражі з кольорового скла, середні вікна — також у формі зірки Давида[2].

Інтер'єр[ред. | ред. код]

Інтер'єр синагоги був дуже цікавим і довершеним. Стіни розписані безліччю єврейських символів та мотивів, граціозними настінними фресками та малюнками тварин, рослин, музичних інструментів. Священна арка з художньої точки зору була унікальною. Виконані в різних стилях, граціозно вигравірувані скульптурні єврейські мотиви в поєднанні з природним стилем по-особливому гармонували між собою, створюючи композицію високої художньої вартості[2].

Внутрішнє склепіння спиралось на чотири стовпи, між якими розташовувалась біма, вище стовпи переходили в одну округлу колону[3].

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Валентина Петрович, Тетяна Яцечко "Стародавній Любомль в історії Волині" // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Любомль в історії України та Волині: Наук. зб.: Випуск 25; Матеріали XXV Волинської обласної історико-краєзнавчої конференції, м.Любомль, 25 жовтня 2007 р.—Луцьк,2007.—с., 358 іл.
  2. а б в г д е ж и Упорядник Склянчук М.Ю. Любомльщина історична, туристична, інвестиційно приваблива: Довідник-путівник.—Луцьк: Надстир'я, 2011.—256 с.+іл. ISBN 978-966-517-717-3
  3. а б в Mieczysław Orłowicz. Ilustrowany przewodnik po Wołyniu: Ł uck, 1929. Архівовано 17 жовтень 2013 у Wayback Machine. (пол., електронна версія)
  4. Микола Дзей "Холокост на Любомльщині" // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Любомль в історії України та Волині: Наук. зб.: Випуск 25; Матеріали XXV Волинської обласної історико-краєзнавчої конференції, м.Любомль, 25 жовтня 2007 р.—Луцьк,2007.—с., 358 іл.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Упорядник Склянчук М.Ю. Любомльщина історична, туристична, інвестиційно приваблива: Довідник-путівник.—Луцьк: Надстир'я, 2011.—256 с.+іл. ISBN 978-966-517-717-3
  • Минуле і сучасне Волині та Полісся. Любомль в історії України та Волині: Наук. зб.: Випуск 25; Матеріали XXV Волинської обласної історико-краєзнавчої конференції, м.Любомль, 25 жовтня 2007 р.—Луцьк,2007.—с., 358 іл.
  • Наконечный В.А. ПО МЕСТАМ ТРАГЕДИЙ И ПАМЯТИ евреев Волыни (1941-1944 гг.): Статьи. На укр. и рус. языках.—Луцк: Надстырье, 2008.—188 с. ISBN 978-966-517-612-1

Посилання[ред. | ред. код]