Велике Солоне озеро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Велике Солоне озеро
Ti'tsa-pa
Велике Солоне озеро
Супутниковий знімок Великого Солоного озера
Супутниковий знімок Великого Солоного озера
41°10′ пн. ш. 112°36′ зх. д. / 41.167° пн. ш. 112.600° зх. д. / 41.167; -112.600Координати: 41°10′ пн. ш. 112°36′ зх. д. / 41.167° пн. ш. 112.600° зх. д. / 41.167; -112.600
Розташування
Країна  США
Регіон Юта
Геологічні дані
Тип гіперсолоне озеро і мінеральне озеро[1]
Розміри
Площа поверхні від 2 500 до 6 000 км²
Висота 1 280  м
Глибина середня 4,5—7,5  м
Глибина макс. 15  м
Довжина 120 км
Ширина 45 км
Об'єм 18 920 000 000 кубічний метр
Вода
Солоність 317 ‰ і 142 ‰
Басейн
Вливаються БерВеберДжордан та ін.
Площа басейну 55 685 км²
Країни басейну США
Інше
Geonames 5775376
Велике Солоне озеро. Карта розташування: США
Велике Солоне озеро
Велике Солоне озеро (США)
Велике Солоне озеро. Карта розташування: Юта
Велике Солоне озеро
Велике Солоне озеро (Юта)
Мапа

CMNS: Велике Солоне озеро у Вікісховищі

Вели́ке Соло́не о́зеро (англ. Great Salt Lake) — безстічне озеро у західній частині США, у північно-західній частині штату Юта.

Стародавнім попередником озера є велике прісне озеро Бонневілл, що ніколи не мало стоку в океан. Про розміри попередника Великого Солоного озера можна судити по відкладеннях в районі сучасного озера.

Рівень води у Великому Солоному озері, перебуваючи у сильній залежності від атмосферних опадів, рік від року непостійний і, відповідно, площа озера також зазнає змін (так, близько 1850 року площа озера становила 4,6 тис. км², а за декілька років, у 1873 році — вже 5,7 тис. км². До початку XX століття Велике Солоне озеро майже пересохло, але вже у 1925 року його площа наближалася до 5 тис. км²). Солоність води в озері змінюється залежно від його площі; у окремі роки солоність досягала 300‰ (найменша зафіксована солоність — 137‰). Середня глибина озера — 4,5—7,5 м, найбільша — 15 м (амплітуда коливань рівня протягом століття склала близько 5 м). Висота над рівнем моря — 1 280 м. Стоку не має; у озеро впадають невеликі річки — Бер (найбільша), Вебер, Джордан та ін. Остання бере початок на південь від Великого Солоного озера, в озері Юта. Найбільший об'єм води перераховані річки приносять в озеро влітку, під час танення снігів в горах Уосач; у цей період рівень води в середньому підвищується на 40 см. Островів мало, найбільший з них — Антилоп. Озеро служить джерелом глауберової та кухонної солі; загальний запас солей в озері в другій половині XX століття оцінювався в 6 млрд тонн.

Береги озера були безлюдною пустелею до 1848 року, коли сюди пришли мормони; за допомогою штучного зрошування околиці озера стали придатні для сільського господарства; на річці Джордан мормонами було засновано місто Солт-Лейк-Сіті («Місто Солоного озера»), що нині є столицею штату Юта і найбільшим поселенням на березі озера (іншим містом на березі озера є Огден). Східний берег озера населений більше західного. Уздовж східного і південного берегів озера (частково — по греблі завдовжки близько 40 км) проходить Південна Тихоокеанська (англ. South Pacific) залізниця.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Talmage J. Е. The great Salt lake present and past, Salt Lake City-(Utah), 1900. (англ.)
  • Morgan D. L. The Great Salt Lake. — N. Y., 1947. (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]