Велике герцогство Мекленбург-Шверін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Großherzogtum Mecklenburg-Schwerin
Велике герцогство Мекленбург-Шверін
18151918
Прапор Герб
Прапор Герб
Розташування Мекленбург-Шверін
Велике герцогство Мекленбург-Шверін у складі Німецької імперії
Столиця Шверін
Форма правління Конституційна монархія
Великий герцог
 - 18151837 Фрідріх Франц I
 - 18371842 Пауль Фрідріх
 - 18421883 Фрідріх Франц II
 - 18421883 Фрідріх Франц III
 - 18421883 Фрідріх Франц IV
Історія
 - Засновано 14 червня 1815
 - Віденський конгрес 14 червня 1815
 - Листопадова революція 14 листопада 1918
 - Ліквідовано 14 листопада 1918
Площа
 - 1910 13 127 км2
Населення
 - 1910 639 958 осіб
     Густота 48,8 осіб/км² 

Велике герцогство Мекленбург-Шверін (нім. Großherzogtum Mecklenburg-Schwerin) — адміністративно-територіальне утворення, велике герцогство у складі Німецького, Північнонімецького союзів та Німецької імперії, що існувала з 1815 до 1918 року.

Географія[ред.ред. код]

Велике герцогство Мекленбург-Шверін на півночі обмежувалося Балтійським морем, а на північному сході прусською провінцією Померанія, де кордони проходили поздовж Західної її частини (колишньої Шведської Померанії) по берегах річок Рекніц, Пеене та озера Куммеровер-Зе. На півдні герцогство межувало з провінцією Пруссії Бранденбургексклавами Россов та Шонберг). На південному заході Мекленбург-Шверін мало кордони з Королівством Ганновер, а після входження герцогства Гольштейн до складу прусської провінції Шлезвіг-Гольштейн, стало межувати з нею.

Історія[ред.ред. код]

Карта Великого герцогства Мекленбург-Шверін у 1815—1918

На Віденському конгресі 1815 року обидва мекленбурзькі герцогства (Мекленбург-Шверін та Мекленбург-Штреліц) були проголошені великими герцогствами у складі Німецького союзу, а до їхніх володарів мали тепер звертатися як до Королівських Високостей. Зазвичай до титулу «великий герцог Мекленбурзький» додавалися також титули «князь вендів, Шверіна і Ратцебурга, граф Шверіна, землі Ростока і господар Штаргарда».

У 1820 році в обох частинах Мекленбургу нарешті було скасоване кріпацтво. Але, крім особистої свободи, селяни не отримали нічого. Земля зосталася в руках поміщиків — юнкерів, які тепер були звільнені від усіх соціальних зобов'язань перед колишніми підданими. Чимало колишніх кріпаків зрештою емігрували — зокрема до американського Вісконсину.

У 1837 році Фрідріха Франца I не стало. Мекленбург-шверінський престол успадкував його онук Пауль Фрідріх. Новий володар захопився реформами, впорядкуванням права, будівництвом шляхів, зокрема і проектуванням першої в Північній Німеччині залізниці. Столицю герцогства Пауль Фрідріх повернув із Людвіґслуста до Шверіна, де розпочалося будівництво нового палацу та театру. Невдовзі, однак, у місті виникла пожежа, в гасінні якої взяв участь і сам герцог. Під час боротьби з вогнем від застудився і за декілька днів помер.

Корона перейшла до 19-річного сина померлого — Фрідріха Франца ІІ. Від продовжив транспортні та будівельні проекти батька. Перша гілка залізниці Берлін — Гамбург, що проходила територією Мекленбург-Шверіна, була введена в експлуатацію у грудні 1846 року.

«Весна народів» сприяла появі власного революційного руху в Мекленбурзі. Восени 1848 року в державі з'явився перший демократично обраний ландтаг. 10 жовтня 1849 року, одними з останніх в революційній Німеччині депутати Мекленбург-Шверінського ландтагу ухвалили нову конституцію.

У 1867 році Велике герцогство приєдналося до Північнонімецького союзу, а у 1871 році — до Німецької імперії.

Після самогубства у 1918 році Адольфа Фрідріха VI, останнього великого герцога з дому Мекленбург-Штреліц, регентом герцогства став великий герцог Мекленбургу-Шверіна Фрідріх Франц IV, але перемовини про престолонаслідування та подальшу долю династії вже незабаром втратили сенс. Листопадова революція призвела до падіння у Мекленбурзі монархії. Фрідріх Франц IV зрікся і шверінського престолу і штреліцького регентства.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Держава Столиця
Королівства (Königreiche)
Flag of Prussia (1892-1918).svg Пруссія (Preußen) Берлін
Flag of Bavaria (striped).svg Баварія (Bayern) Мюнхен
Flagge Königreich Sachsen (1815-1918).svg Саксонія (Sachsen) Дрезден
Flagge Königreich Württemberg.svg Вюртемберг (Württemberg) Штутгарт
Великі герцогства (Großherzogtümer)
Flag of the Grand Duchy of Baden (1871–1891).svg Баден Карлсруе
Flagge Großherzogtum Hessen ohne Wappen.svg Гессен (Hessen) Дармштадт
Flagge Großherzogtümer Mecklenburg.svg Мекленбург-Шверін Шверін
Flagge Großherzogtümer Mecklenburg.svg Мекленбург-Стреліц Нойштрелиц
Civil flag of Oldenburg.svg Ольденбург Ольденбург
Flagge Großherzogtum Sachsen-Weimar-Eisenach (1813-1897).svg Саксен-Веймар-Ейзенах (Sachsen-Weimar-Eisenach) Веймар
Герцогства (Herzogtümer)
Flagge Herzogtum Anhalt.svg Ангальт Детмольд
Flagge Herzogtum Braunschweig.svg Брауншвейг (Braunschweig) Брауншвейг
Flagge Herzogtum Sachsen-Coburg-Gotha (1826-1911).svg Саксен-Альтенбург (Sachsen-Altenburg) Альтенбург
Flagge Herzogtum Sachsen-Coburg-Gotha (1911-1920).svg Саксен-Кобург-Гота (Sachsen-Coburg und Gotha) Кобург
Flagge Herzogtum Sachsen-Coburg-Gotha (1826-1911).svg Саксен-Майнінген (Sachsen-Meiningen) Майнінген
Князівства (Fürstentümer)
Flagge Fürstentum Lippe.svg Ліппе-Детмольд Детмольд
Flagge Fürstentum Reuß jüngere Linie.svg Ройсс Молодша гілка Гера
Flagge Fürstentum Reuß ältere Linie.svg Ройсс Старша гілка Грайц
Flagge Fürstentum Schaumburg-Lippe.svg Шаумбург-Ліппе Бюккебург
Flagge Fürstentümer Schwarzburg.svg Шварцбург-Рудольштадт Рудольштадт
Flagge Fürstentümer Schwarzburg.svg Шварцбург-Зондерсгаузен Зондерсгаузен
Flag of Germany (3-2 aspect ratio).svg Вальдек-Пірмонт Бад-Арользен
Ганзейські вільні міста (Freie Hansestädte)
Flag of Bremen.svg Бремен
Flag of Hamburg.svg Гамбург
Flag of the Free City of Lübeck.svg Любек
Імперські території (Reichsland)
Dienstflagge Elsaß-Lothringen Kaiserreich.svg Ельзас-Лотарингія (Elsaß-Lothringen) Страсбург