Велике герцогство Мекленбург-Шверін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Großherzogtum Mecklenburg-Schwerin
Велике герцогство Мекленбург-Шверін
18151918
Прапор Герб
Прапор Герб
Розташування Мекленбург-Шверін
Велике герцогство Мекленбург-Шверін у складі Німецької імперії
Столиця Шверін
Форма правління Конституційна монархія
Великий герцог
 - 18151837 Фрідріх Франц I
 - 18371842 Пауль Фрідріх
 - 18421883 Фрідріх Франц II
 - 18421883 Фрідріх Франц III
 - 18421883 Фрідріх Франц IV
Історія
 - Засновано 14 червня 1815
 - Віденський конгрес 14 червня 1815
 - Листопадова революція 14 листопада 1918
 - Ліквідовано 14 листопада 1918
Площа
 - 1910 13 127 км2
Населення
 - 1910 639 958 осіб
     Густота 48,8 осіб/км² 

Велике герцогство Мекленбург-Шверін (нім. Großherzogtum Mecklenburg-Schwerin) — адміністративно-територіальне утворення, велике герцогство у складі Німецького, Північнонімецького союзів та Німецької імперії, що існувала з 1815 до 1918 року.

Географія[ред.ред. код]

Велике герцогство Мекленбург-Шверін на півночі обмежувалося Балтійським морем, а на північному сході прусською провінцією Померанія, де кордони проходили поздовж Західної її частини (колишньої Шведської Померанії) по берегах річок Рекніц, Пеене та озера Куммеровер-Зе. На півдні герцогство межувало з провінцією Пруссії Бранденбургексклавами Россов та Шонберг). На південному заході Мекленбург-Шверін мало кордони з Королівством Ганновер, а після входження герцогства Гольштейн до складу прусської провінції Шлезвіг-Гольштейн, стало межувати з нею.

Історія[ред.ред. код]

Карта Великого герцогства Мекленбург-Шверін у 1815—1918

На Віденському конгресі 1815 року обидва мекленбурзькі герцогства (Мекленбург-Шверін та Мекленбург-Штреліц) були проголошені великими герцогствами у складі Німецького союзу, а до їхніх володарів мали тепер звертатися як до Королівських Високостей. Зазвичай до титулу «великий герцог Мекленбурзький» додавалися також титули «князь вендів, Шверіна і Ратцебурга, граф Шверіна, землі Ростока і господар Штаргарда».

У 1820 році в обох частинах Мекленбургу нарешті було скасоване кріпацтво. Але, крім особистої свободи, селяни не отримали нічого. Земля зосталася в руках поміщиків — юнкерів, які тепер були звільнені від усіх соціальних зобов'язань перед колишніми підданими. Чимало колишніх кріпаків зрештою емігрували — зокрема до американського Вісконсину.

У 1837 році Фрідріха Франца I не стало. Мекленбург-шверінський престол успадкував його онук Пауль Фрідріх. Новий володар захопився реформами, впорядкуванням права, будівництвом шляхів, зокрема і проектуванням першої в Північній Німеччині залізниці. Столицю герцогства Пауль Фрідріх повернув із Людвіґслуста до Шверіна, де розпочалося будівництво нового палацу та театру. Невдовзі, однак, у місті виникла пожежа, в гасінні якої взяв участь і сам герцог. Під час боротьби з вогнем від застудився і за декілька днів помер.

Корона перейшла до 19-річного сина померлого — Фрідріха Франца ІІ. Від продовжив транспортні та будівельні проекти батька. Перша гілка залізниці Берлін — Гамбург, що проходила територією Мекленбург-Шверіна, була введена в експлуатацію у грудні 1846 року.

«Весна народів» сприяла появі власного революційного руху в Мекленбурзі. Восени 1848 року в державі з'явився перший демократично обраний ландтаг. 10 жовтня 1849 року, одними з останніх в революційній Німеччині депутати Мекленбург-Шверінського ландтагу ухвалили нову конституцію.

У 1867 році Велике герцогство приєдналося до Північнонімецького союзу, а у 1871 році — до Німецької імперії.

Після самогубства у 1918 році Адольфа Фрідріха VI, останнього великого герцога з дому Мекленбург-Штреліц, регентом герцогства став великий герцог Мекленбургу-Шверіна Фрідріх Франц IV, але перемовини про престолонаслідування та подальшу долю династії вже незабаром втратили сенс. Листопадова революція призвела до падіння у Мекленбурзі монархії. Фрідріх Франц IV зрікся і шверінського престолу і штреліцького регентства.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Держава Столиця
Королівства (Königreiche)
Flag of Prussia (1892-1918).svg Пруссія (Preußen) Берлін
Flag of Bavaria (striped).svg Баварія (Bayern) Мюнхен
Flagge Königreich Sachsen (1815-1918).svg Саксонія (Sachsen) Дрезден
Flagge Königreich Württemberg.svg Вюртемберг (Württemberg) Штутгарт
Великі герцогства (Großherzogtümer)
Flagge Großherzogtum Baden (1871-1891).svg Баден Карлсруе
Flagge Großherzogtum Hessen ohne Wappen.svg Гессен (Hessen) Дармштадт
Flagge Großherzogtümer Mecklenburg.svg Мекленбург-Шверін Шверін
Flagge Großherzogtümer Mecklenburg.svg Мекленбург-Стреліц Нойштрелиц
Civil flag of Oldenburg.svg Ольденбург Ольденбург
Flagge Großherzogtum Sachsen-Weimar-Eisenach (1813-1897).svg Саксен-Веймар-Ейзенах (Sachsen-Weimar-Eisenach) Веймар
Герцогства (Herzogtümer)
Flagge Herzogtum Anhalt.svg Ангальт Детмольд
Flagge Herzogtum Braunschweig.svg Брауншвейг (Braunschweig) Брауншвейг
Flagge Herzogtum Sachsen-Coburg-Gotha (1826-1911).svg Саксен-Альтенбург (Sachsen-Altenburg) Альтенбург
Flagge Herzogtum Sachsen-Coburg-Gotha (1911-1920).svg Саксен-Кобург-Гота (Sachsen-Coburg und Gotha) Кобург
Flagge Herzogtum Sachsen-Coburg-Gotha (1826-1911).svg Саксен-Майнінген (Sachsen-Meiningen) Майнінген
Князівства (Fürstentümer)
Flagge Fürstentum Lippe.svg Ліппе-Детмольд Детмольд
Flagge Fürstentum Reuß jüngere Linie.svg Ройсс Молодша гілка Гера
Flagge Fürstentum Reuß ältere Linie.svg Ройсс Старша гілка Грайц
Flagge Fürstentum Schaumburg-Lippe.svg Шаумбург-Ліппе Бюккебург
Flagge Fürstentümer Schwarzburg.svg Шварцбург-Рудольштадт Рудольштадт
Flagge Fürstentümer Schwarzburg.svg Шварцбург—Зондерсхаузен Зондерсхаузен
Flag of Germany (3-2 aspect ratio).svg Вальдек-Пірмонт Бад-Арользен
Ганзейські вільні міста (Freie Hansestädte)
Flag of Bremen.svg Бремен
Flag of Hamburg.svg Гамбург
Flag of the Free City of Lübeck.svg Любек
Імперські території (Reichsland)
Dienstflagge Elsaß-Lothringen Kaiserreich.svg Ельзас-Лотарингія (Elsaß-Lothringen) Страсбург