Велике пограбування потяга (фільм, 1903)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Велике пограбування потяга M:
англ. The Great Train Robbery
Жанр фільм-екшен, вестерн
Режисер Едвін Портер
Продюсер Едвін Портер
Сценарист Едвін Портер
У головних
ролях
Гілберт Андерсон
Джастес Д.Барнс
Дональд Галлахер
Мері Мюррей
Кінокомпанія Edison Studios
Тривалість 12 хв
Мова англійська
Країна США
Рік 1903
Кошторис 150 американських доларів
IMDb ID 0000439
Велике пограбування потяга у Вікісховищі?

Вели́ке пограбува́ння по́тяга — відомий американський німий художній фільм режисера Едвіна Портера, знятий у 1903 році на студії Томаса Едісона. Це один з перших фільмів вестернів, що поклав початок окремому жанру сучасного американського кіно. Хоча фільм триває лише 12 хвилин, а його бюджет складав лише 150 доларів, він спричинив переворот у кінематографі. Режисер Е. Портер фактично започаткував застосування у кінематографі того часу нових художніх і технічних прийомів.

Історія створення[ред. | ред. код]

Сюжетною основою фільму послужила відома повість Скотта Марбла, написана в 1896 році. Крім того, основою сценарію були і реальні події, що відбулися де-що пізніше. 29 серпня 1900 року четверо злочинців з банди «Дірка у стіні», очолюваної славнозвісним Бучем Кессіді (він же Роберт ЛеРой Паркер) напали на поїзд № 3 компанії «Union Pacific Railroad». Бандити змусили кондуктора відчепити пасажирські вагони, підірвали сейф у поштовому вагоні і зникли, забравши при цьому 5000 доларів готівкою.
Натхненний знаменитою на той час і знятою роком раніше «Подорожжю на Місяць» (режисер Жорж Мельєс) Е.Портер, з його нестримним потягом до всього нового, загорівся бажанням зробити подібну картину з використанням незвичайних для того часу технічних прийомів. І це йому вдалося повною мірою.
У фільмі використовуються такі технологічні новинки, як cross cutting (зміна епізодів, що створює враження одночасності екранних подій), подвійна експозиція, яка дає можливість в сцені № 1 показати у вікні потяг, що прибував (спочатку вікно було заховане за чорною завісою і знімалася кімната, а потім знятий окремо поїзд перейшов на вікно). Нарешті, натурні зйомки замість суто студійних створювали повне відчуття реальності того, що відбувається.
Картина складається з 14 сцен, які в листопаді 1903 року знімалися в Нью-Джерсі, де знаходилася нова студія Томаса Едісона.
Незважаючи на те, що Портер не створив першого оповідного фільму і не був винахідником кіно загалом, «Велике пограбування потяга», разом з «Подорожжю на Місяць», вважається найвідомішим фільмом перших років світового кіно.

Сюжет фільму[ред. | ред. код]

На невеличкій залізничній станції два бандити в масках заходять до приміщення телеграфу. Під дулом револьвера вони змушують телеграфіста виконати їхні вимоги. Після виконання телеграфістом цих наказів його оглушують і зв'язують. Коли поїзд рушає, грабіжники застрибують на нього. Злочинці вриваються всередину поштового вагона і відразу наштовхуються на вогонь з револьвера, відкритий службовцем. Не знайшовши у нього ключа, бандити підривають ящик, хапають те, що в ньому лежить, і тікають, прихопивши також три великих поштових мішки. Двоє інших грабіжників в цей час захоплюють паровоз. Злочинці змушують машиніста відчепити паровоз і протягнути його вперед на 100 футів. На вимогу грабіжників пасажири виходять з вагонів і стають з піднятими руками вздовж поїзда. В цей час бандити збирають гроші і коштовності. Після того, як всі цінності відібрані, бандити тікають до паровоза, попередньо зробивши кілька пострілів в повітря для залякування пасажирів. Останні відразу ж кидаються до пораненого, щоб надати йому допомогу. Грабіжники сідають на паровоз і наказують машиністу негайно від'їжджати.
Тим часом телеграфіст все ще лежить зв'язаний і без свідомості. До кімнати входить його дочка, яка принесла обід батькові. З великими зусиллями їй вдається розв'язати мотузки і привести телеграфіста до тями, побризкавши на нього водою. Останній кидається по допомогу. Чоловіки забирають зброю і виходять, щоб почати переслідування бандитів.

У ролях[ред. | ред. код]

  • Джастес Д. Барнс — ватажок банди;
  • Гілберт М. Андерсон — бандит / нервовий пасажир / танцюрист / кочегар;
  • Джон М. Догерті-старший — бандит;
  • Френк Хенауей — бандит;
  • Мері Мюррей — дівчина в дансінг-холлі;
  • Мері Сноу — дочка телеграфіста;
  • Дональд Галлахер — хлопчик,

Джерела[ред. | ред. код]

  • Кукаркин А. Большое ограбление зрителя // Кукаркин А., Бояджиев Г., Шнеерсон Г., Чегодаев А. Кино, театр, музыка, живопись в США. — М.: Знание, 1964. — С. 43—47. — 348 с. — 100 000 экз.

Посилання[ред. | ред. код]