Великий Глибочок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
село Великий Глибочок
У центрі села
У центрі села
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Тернопільський район
Рада/громада Великоглибочецька сільська рада
Код КОАТУУ 6125281901
Основні дані
Засноване 1557
Населення 2 444
Територія 4.220 км²
Густота населення 579.15 осіб/км²
Поштовий індекс 47703
Телефонний код +380 352
Географічні дані
Географічні координати 49°37′16″ пн. ш. 25°31′51″ сх. д. / 49.62111° пн. ш. 25.53083° сх. д. / 49.62111; 25.53083Координати: 49°37′16″ пн. ш. 25°31′51″ сх. д. / 49.62111° пн. ш. 25.53083° сх. д. / 49.62111; 25.53083
Середня висота
над рівнем моря
334 м
Водойми Серет, Нестерівка
Найближча залізнична станція Великий Глибочок
Місцева влада
Адреса ради вул. Середній Десяток, 12 с. Великий Глибочок, 47703
Сільський голова Зарівна Надія Петрівна
Карта
Великий Глибочок. Карта розташування: Україна
Великий Глибочок
Великий Глибочок
Великий Глибочок. Карта розташування: Тернопільська область
Великий Глибочок
Великий Глибочок
Locator Dot2.gif
Розташування села Великий Глибочок

Великий Глибочок у Вікісховищі?

Вели́кий Глибочо́к — село Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Нестерівка, притоці Серету, на північному заході району. З 17 січня 1940 до кінця грудня 1962 районний центр. У 19851989 — селище міського типу. Центр сільради. До села приєднано хутір Під Гаєм. Населення становить 2455 осіб (2002).

Історія[ред.ред. код]

На околицях села виявлено стоянку періоду Ашель (300–100 тис. р. тому), середніпалеолітичну[1] та пізньопалеолітичну стоянки (40-20 тис. р. тому)[2], поселення пізньої бронзової доби, могильник і поселення періоду раннього заліза, розкопано 3 кургани періоду Київської Русі. В урочищі Попова Долина розміщене поселення трипільської культури. Матеріали археологічних розвідок зберігаються у наукових архівах[3].

Перша писемна згадка відноситься до 1529 року: згідно з описом Чернихівського замку. Частина назви «Великий» відома від XVIII століття.

1546 року власник Тернополя Ян Амор Тарновський захопив Глибочок, що належав Беаті Острозькій.

Село зазнавало нападів татар у 1544, 1575, 1629, 1653 і 1694 роках.

Під час Національно-визвольної війни 1648–1657 років під проводом Богдана Хмельницького багато жителів Великого Глибочка вступило в загони Максима Кривоноса.

1772 року Великий Глибочок згідно з Першим поділом Речі Посполитої відійшов до Австрії.

У 18101815 роках із усім Тернопільським краєм входив до Російської імперії, 1815 повернений до Австрії.

Залізнична станція

1870 року через село проклали залізницю, що з'єднала його зі Львовом і Тернополем.

Сільське кладовище

На початку XX століття діяли товариства:

У 1910 році було засновано чотирикласну школу.

У серпні 1914 року Великий Глибочок зайняли російські війська, працював госпіталь. У листопаді 1918 село увійшло до ЗУНР. Від вересня 1920 — до Польщі.

17 вересня 1939 року в село увійшла Червона армія. У січні 1940 створено Великоглибочецький район (існував до кінця 1962, коли Великий Глибочок перейшов до Зборівського району, від 8 грудня 1966 року — до Тернопільського району). Від 30 червня 1941 до 23 березня 1944 року Великий Глибочок перебував під німецькою окупацією, від 3 серпня 1941 року в селі діяв концтабір. З 1944 року село знову під владою СРСР.

1991 року Великий Глибочок увійшов до складу України.

Пам'ятки[ред.ред. код]

У селі є мурована церква Різдва Пресвятої Богородиці (1846 р.), дві каплички, «фігура» Пресвятої Богородиці (1961 р., відновлена 1991).

Споруджено пам'ятники:

  • на честь скасування панщини 1848 (відновлено 1990)
  • Тарасові Шевченку (1966)
  • воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1968) — обеліск, увінчаний п'ятикутною зіркою, збудований на братській могилі 33 воїнів Радянської Армії, які загинули при боях за Великий Глибочок[4]
  • воякам УПА (1993)
  • Ярославові Стецьку (2002) (скульптора Олександр Маляр)
  • встановлений пам'ятні знаки «За тверезість» (1874) та воякам УПА (2003)
  • меморіальна дошка Ярославові Стецьку.
  • загиблому в АТО Андрію Дрьоміну[5]

Музеї[ред.ред. код]

Працюють:

  • шкільна кімната-музей (2001)
  • сільський музей (2002) Ярослава Стецька.

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Діють загальоосвітня школа І-ІІІ ступенів, будинок культури, бібліотека, відділення зв'язку, лікарня Червоного Хреста.

Відомі люди[ред.ред. код]

Мітинг біля пам'ятника Ярославові Стецьку

Народилися[ред.ред. код]

Проживали[ред.ред. код]

Працювали[ред.ред. код]

Працювали режисерами у самодіяльному народному драматичному театрі (від березня 1972) Євген Ваврик, Тадей Давидко, у районній газеті «Голос колгоспника» мистецтвознавець, журналіст, Олександр Федорук.

Перебували[ред.ред. код]

Рекреація[ред.ред. код]

Біля села розміщені:

Примітки[ред.ред. код]

  1. Дороничев В. Б. Индустрии с листовидными бифасиальными наконечниками в среднем палеолите Восточной Европы и Кавказа
  2. М. І. Жарких «Тернопільська область»
  3. Науковий архів ІА АН УРСР, ф.с. 2700, с. 11; АП УРСР, 1966, С. 310.
  4. Богдан Андрушків. «Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили», Тернопіль, «Підручники і посібники», 1998.
  5. У Великому Глибочку освятили пам’ятник загиблому в АТО Андрію Дрьоміну (Відео, фото). 
  6. Андрій Дрьомін повернувся додому з зони АТО. Полеглим героєм
  7. Світлий воїн Андрій Дрьомін («Світляк») повернувся додому …Героєм!..
  8. В останню путь Андрія Дрьоміна проводили сотні

Джерела[ред.ред. код]