Великий Глибочок
| село Великий Глибочок | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Тер. громада | Білецька сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61040050020044622 
|
| Основні дані | |
| Засноване | 1557 |
| Населення | 2459 |
| Територія | 4.220 км² |
| Густота населення | 579.15 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47703 |
| Телефонний код | +380 352 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°37′16″ пн. ш. 25°31′51″ сх. д. / 49.62111° пн. ш. 25.53083° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
334 м |
| Водойми | Серет, Нестерівка |
| Найближча залізнична станція | Глибочок-Великий |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47707, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, с. Біла, вул. Молодіжна, буд. 19 |
| Карта | |
  Великий Глибочок | |
 Великий Глибочок | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Вели́кий Глибочо́к — село в Україні, у Білецькій сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Нестерівка, притоці Серету, на північному заході району. З 17 січня 1940 до кінця грудня 1962 районний центр. У 1985–1989 — селище міського типу. До села приєднано хутір Під Гаєм. Населення становить 2459 осіб (2019).
До 2018 року — центр сільської ради. Від 2018 року ввійшло у склад Білецької сільської громади.
На околицях села виявлено стоянку періоду Ашель (300–100 тис. р. тому), середніпалеолітичну[1] та пізньопалеолітичну стоянки (40-20 тис. р. тому)[2], поселення пізньої бронзової доби, могильник і поселення періоду раннього заліза, розкопано 3 кургани періоду Київської Русі. В урочищі Попова Долина розміщене поселення трипільської культури. Матеріали археологічних розвідок зберігаються у наукових архівах[3].
Перша писемна згадка відноситься до 1529 року: згідно з описом Чернихівського замку. Частина назви «Великий» відома від XVIII століття.
1546 року власник Тернополя Ян Амор Тарновський захопив Глибочок, що належав Беаті Острозькій.
Село зазнавало нападів татар у 1544, 1575, 1629, 1653 і 1694 роках.
Під час Національно-визвольної війни 1648–1657 років під проводом Богдана Хмельницького багато жителів Великого Глибочка вступило в загони Максима Кривоноса.
1772 року Великий Глибочок згідно з Першим поділом Речі Посполитої відійшов до Австрії.
У 1810—1815 роках із усім Тернопільським краєм входив до Російської імперії, 1815 повернений до Австрії.
1870 року через село проклали залізницю, що з'єднала його зі Львовом і Тернополем.
На початку XX століття діяли товариства:
- «Просвіта» (з 1903)
- «Січ» (від 1905).
У 1910 році було засновано чотирикласну школу.
У серпні 1914 року Великий Глибочок зайняли російські війська, працював госпіталь. У листопаді 1918 село увійшло до ЗУНР. Від вересня 1920 — до Польщі.
17 вересня 1939 року в село увійшла Червона армія. У січні 1940 року створено Великоглибочецький район, що проіснував до кінця 1962, коли Великий Глибочок перейшов до Зборівського району, від 8 грудня 1966 року — до Тернопільського району. З 30 червня 1941 до 23 березня 1944 роки Великий Глибочок перебував під німецькою окупацією, від 3 серпня 1941 року в селі діяв концтабір. З 1944 року село знову під владою СРСР.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 2404 особи[4].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Білецької сільської громади[5].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Тернопільського району, село увійшло до складу новоутвореного Тернопільського району[6].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,22 % |
| російська | 0,57 % |
| білоруська | 0,08 % |
| польська | 0,08 % |
У селі є мурована церква Різдва Пресвятої Богородиці (1846 р.), дві каплички, «фігура» Пресвятої Богородиці (1961 р., відновлена 1991).
-
Церква Різдва Пресвятої Богородиці і пам'ятний хрест борцям за волю України -
Пам'ятник провіднику Організації Українських Націоналістів Ярославові Стецьку
Споруджено пам'ятники:
- на честь скасування панщини 1848 (відновлено 1990)
- воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1968) — обеліск, увінчаний п'ятикутною зіркою, збудований на братській могилі 33 воїнів Радянської армії, які загинули при боях за Великий Глибочок[8]
- воякам УПА (1993)
- Ярославові Стецьку (2002) (скульптора Олександр Маляр)
- встановлений пам'ятні знаки «За тверезість» (1874) та воякам УПА (2003)
- меморіальна дошка Ярославові Стецьку.
- загиблому в АТО Андрію Дрьоміну[9].
-
Пам'ятник Тарасові Шевченку (1966) -
Меморіальна дошка Ярославові Стецьку -
Цвинтар у Великому Глибочку
Пам'ятка монументального мистецтва місцевого значення. Розташований біля дитячого відділення районної лікарні.
Встановлений 1966 року. Масове виробництво.
Погруддя бетон, постамент — камінь. Розміри погруддя — 0,8 м, постаменту — 1,6 м[10][11]
Працюють:
- шкільна кімната-музей (2001)
- сільський музей (2002) Ярослава Стецька. Рішенням Тернопільської обласної ради № 1197 від 6 листопада 2018 року увійшов до складу музейного комплексу — КУ Тернопільської обласної ради «Музей національно-визвольної боротьби Тернопільщини»[12].
Діють загальоосвітня школа І—ІІІ ступенів, будинок культури, бібліотека, відділення зв'язку, лікарня Червоного Хреста.
_038.JPG)
- Роман Борковський — громадський діяч у США
- архітектор Олександра Кобат-Турчин
- Лука Турчин — український педагог, громадський діяч
- літераторка Ірина Шикерява-Шпак
- офіцер Служби безпеки України, генерал-майор, краєзнавець Петро Житар
- військовик, учасник АТО Андрій Дрьомін (03.01.1982—†10.08.2014)[13][14][15].
- політичний діяч Ярослав Стецько.
- проживав, учителював і тут похований — фольклорист, музикознавець, краєзнавець Петро Медведик.
- Євген Ваврик, Тадей Давидко — режисери у самодіяльному народному драматичному театрі (від березня 1972).
- Олександр Федорук — мистецтвознавець, журналіст у районній газеті «Голос колгоспника».
- Звершхановський Фелікс Андрійович — лікар-терапевт, доктор медичних наук, професор.
- письменники Іван Франко та Лесь Мартович (1898), Андрій Малишко і Вадим Собко (1939), композитори Євген Козак і Георгій Майборода, художник Ігор Зілінко, митрополит Андрей Шептицький.
Біля села розміщені:
- Серетський гідрологічний заказник
- Чистилівський орнітологічний заказник (обидва — загальнодержавного значення)
- комплексна пам'ятка природи місцевого значення відслонення сармату
-
Серетський гідрологічний заказник -
Зимовий вид на Чистилівський орнітологічний заказник -
Відслонення сармату
-
Дорожній знак при в'їзді в село -
Церква Різдва Пресвятої Богородиці -
Родинна хата Ярослава Стецька -
Будинок культури с. Великий Глибочок -
Пам'ятний знак (хрест) «За тверезість» -
Річка Нестерівка
.jpg)
_%C2%AB%D0%97%D0%B0_%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%C2%BB,_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%93%D0%BB%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%87%D0%BE%D0%BA.jpg)
- ↑ Дороничев В. Б. Индустрии с листовидными бифасиальными наконечниками в среднем палеолите Восточной Европы и Кавказа
- ↑ М. І. Жарких «Тернопільська область». Архів оригіналу за 22 травня 2014. Процитовано 12 травня 2013.
- ↑ Науковий архів ІА АН УРСР, ф.с. 2700, с. 11; АП УРСР, 1966, С. 310.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Богдан Андрушків. «Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили», Тернопіль, «Підручники і посібники», 1998.
- ↑ У Великому Глибочку освятили пам’ятник загиблому в АТО Андрію Дрьоміну (Відео, фото). Архів оригіналу за 11 вересня 2016. Процитовано 6 вересня 2016.
- ↑ У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 105. : іл. — ISBN 978-966-457-202-3
- ↑ Рішення виконкому Тернопільської обласної ради від 22 березня 1971 року № 147.
- ↑ Історико-меморіальний музей Ярослава і Слави Стецьків | Великий Глибочок. Тернопільщина (укр.). 23 червня 2023. Процитовано 27 квітня 2024.
- ↑ Андрій Дрьомін повернувся додому з зони АТО. Полеглим героєм. Архів оригіналу за 14 серпня 2014. Процитовано 14 серпня 2014.
- ↑ Світлий воїн Андрій Дрьомін («Світляк») повернувся додому …Героєм!. Архів оригіналу за 15 серпня 2014. Процитовано 14 серпня 2014.
- ↑ В останню путь Андрія Дрьоміна проводили сотні. Архів оригіналу за 18 серпня 2014. Процитовано 20 вересня 2015.
- Сагайдак М., Уніят-Карпович В. Великий Глибочок // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 359—362. — ISBN 978-966-457-246-7.
- Мельничук Б., Уніят В. Великий Глибочок // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 237—238. — ISBN 966-528-197-6.
- Глубічок Великий [Текст] / Ю. Колтун // Шляхами Золотого Поділля / Наукове товариство імені Шевченка ; редкол.: Р. Миколаєвич, П. Гайда, М. Кінасевич та ін. — Філядельфія, 1983. — Т. 3 : Тернопільщина і Скалатщина : Регіональний Історично-Мемуарний Збірник. — С. 350-352.
- Hłuboczek (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 77. (пол.)
 Населені пункти Білецької сільської громади | |
|---|---|
| Села | Біла · Великий Глибочок · Дітківці · Івачів Горішній · Івачів Долішній · Ігровиця · Мшанець · Плотича · Хомівка · Чистилів |
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |