Великий Микола Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Великий Микола Миколайович
Великий Микола Миколайович.jpg
Народився 1 грудня 1943(1943-12-01) (73 роки)
Верхівцеве Верхньодніпровського району Дніпропетровської області
Громадянство СРСР СРСР, Україна Україна
Національність українець
Alma mater Львівський університет
Галузь наукових інтересів біохімія
Заклад Національний медичний університет імені Олександра Богомольця
Львівський університет
Національний університет «Києво-Могилянська академія»
Посада Академік-засновник АН ВШ України
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор біологічних наук
Науковий керівник Чаговець Ростислав Всеволодович
Нагороди Нагорода Ярослава Мудрого
Премія НАН України імені О. В. Палладіна

Великий Микола Миколайович (*1 грудня 1943) — український учений-біохімік. Доктор біологічних наук, професор. Академік-засновник АН ВШ України (1992).

Біографія[ред.ред. код]

Народився у с. Верхівцеве Верхньодніпровського району Дніпропетровської області. Фахову освіту отримав на кафедрі біохімії біологічного факультету ЛДУ ім. І. Франка (закінчив у 1965 р). Наукову діяльність розпочав як аспірант Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України під керівництвом видатного вітамінолога, академіка Р. В. Чаговця. Працював у інституті у 1965—1988 рр. Доктор біологічних наук (1988), професор (1990). Завідувач кафедри біохімії ЛНУ ім. І. Франка (1988—2000), професор кафедри біоорганічної, біологічної та фармацевтичної хімії Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця (2000—2006) та професор кафедри біології Національного університету «Києво-Могилянська Академія» (з 1995 р.).

Наукова діяльність[ред.ред. код]

Наукові інтереси — в галузі регуляції внутрішньоклітинного метаболізму в організмі людини і тварин у нормі та при патологічних станах. Розвиває важливий для теоретичної та медичної біохімії напрям — встановлення закономірностей регуляції внутрішньоклітинного метаболізму в організмі людини і тварин у нормі та при розвитку патологічних процесів, зокрема при цукровому діабеті та непластичній трансформації клітин. Обґрунтовано концепцію провідної ролі окисно-відновного стану нікотинамідних коензимів в інтеграції метаболічних процесів та механізми участі NAD-залежного полі-ADP-рибозилювання, як посттрансляційної модифікації протеїнів, у процесах репарації ДНК. Автор понад 250 наукових робіт і 10 навчальних посібників, зокрема: «Структура та функції ферментів» (2002), «Екологічна біохімія. Метаболізм ксенобіотиків у людини і тварин» (1994).

Підготував 2 докторів та 9 кандидатів наук.

Веде значну науково-організаційну роботу: член двох вчених рад із захисту докторських та кандидатських дисертацій; експерт Державної акредитаційної комісії та експертної ради ВАК України; член редакційної колегії «Українського біохімічного журналу» та журналу «Медична хімія»; вчений секретар міжвідомчого наукового семінару «Молекулярна медицина»; член робочої групи з впровадження засад Болонської конвенції; експерт із фахової експертизи ліцензійних інтегрованих іспитів — «Крок 1». Протягом 1998—2000 рр. — голова секції біології та член Бюро Західного відділення АН ВШ України.

Нагороди[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Президія Національної академії наук України. Постанова від 12.02.2014 року № 27 «Про присудження Національною академією наук України премій імені видатних учених України за підсумками конкурсу 2013 р.»

Джерела[ред.ред. код]

  • Академія наук вищої школи України. 1992—2010. Довідник