Великий Самбір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Великий Самбір
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район/міськрада Конотопський район
Рада/громада Великосамбірська сільська рада
Код КОАТУУ 5922080801
Облікова картка Великий Самбір 
Основні дані
Населення 1189
Поштовий індекс 41664
Телефонний код +380 5447
Географічні дані
Географічні координати 51°03′26″ пн. ш. 33°08′10″ сх. д. / 51.05722° пн. ш. 33.13611° сх. д. / 51.05722; 33.13611Координати: 51°03′26″ пн. ш. 33°08′10″ сх. д. / 51.05722° пн. ш. 33.13611° сх. д. / 51.05722; 33.13611
Середня висота
над рівнем моря
151 м[1]
Водойми р. Малий Ромен
Найближча залізнична станція Конотоп
Відстань до
залізничної станції
22 км
Місцева влада
Адреса ради 41664, Сумська обл., Конотопський р-н, с. Великий Самбір, вул. Дептівська, тел. 58-5-44
Сільський голова Мазій Григорій Семенович
Карта
Великий Самбір. Карта розташування: Україна
Великий Самбір
Великий Самбір
Великий Самбір. Карта розташування: Сумська область
Великий Самбір
Великий Самбір
Великий Самбір. Карта розташування: Конотопський район
Великий Самбір
Великий Самбір

Вели́кий Са́мбір (Аудіо вимоваопис файлу) — село в Україні, у Конотопському районі Сумської області. Орган місцевого самоврядування — Великосамбірська сільська рада.

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване на березі річки Малий Ромен, неподалік від місця її впадіння в річку Ромен, за 22 км від районного центру — Конотопа. На заході межує з селом Броди, на півдні з селом Дептівкою.

Історія[ред. | ред. код]

Село засновано на території Чернігівського воєводства Речі Посполитої.

В 1648 році під час Визвольної війни українського народу під керівництвом Богдана Хмельницького, у складі козацького війська були і селяни з Великого Самбору.[2] Село входило до складу Голінської сотні Прилуцького полку Гетьманщини.

У часи гетьмана Івана Мазепи село Великий Самбір стає центром окремого адміністративного округу, який підлягав безпосередньо Батурину (Велико-Самбірське староство). Щоправда, управу староства дуже швидко перенесли до сусіднього села Голінка, яке водночас було центром Голінської сотні Прилуцького полку. Проте після анексії Гетьманщини 1782, село стає центром окремої Велико-Самбірської волості.

Дерев'яна церква святого Миколая збудована близько 1760 року, у часи правління Гетьмана Кирила Розумовського. На той час парохом церкви був отець Іван Андрієвич, що мав обійстя на три хати, орної землі на "десять днів" оранки, "один день лісу", два коня та чотири воли.[3] Очевидно, 1810 року згоріла, бо було збудовано нову, теж дерев'яну. 1886 збудовано чергову нову церкву, а попередня розібрана. Проект було затверджено віце-губернатором Чернігівської губернії А. Василевським у вересні 1885.[4]

На початку XX століття на території села було дві школи: земська та церковно-парафіяльна трирічна. У земській школі деякий час викладав відомий російський революціонер Міхаїл Кац, випускник Харківського університету. З В Великого Самбора він подався до Одеси, де жив із ще одним діячем революційного руху Сергієм Жебуньовим.

Великий Самбір був одним з економічних центрів Конотопського повіту. Винокурний завод тут мали представники родини Розумовських (відданий на відкуп конотопському купцеві). Крім того, тут проводилися значні щорічні ярмарки[5]::

  • Вербний ярмарок - на Вербній неділі Великого посту, дводенний;
  • Троїцький ярмарок - на День Святої Трійці, дводенний;
  • Євстафіївський ярмарок - 20-21 вересня;
  • Миколаївський ярмарок - 9 грудня, одноденний.

Заснування колонії на Сірому Клину (Алтай)[ред. | ред. код]

Під час столипінської реформи, значна група козаків Великого Самбора взяла участь у колонізації Алтаю та заснуванню української колонійної країни Сірий Клин. Зокрема, 1910 ними засновано на Сірому Клину однойменне село Великий Самбір (зараз - територія Табунського району Алтайського краю Російської Федерації).[6] Нащадки великосамбірців живуть у цьому селі донині, щоправда істотно змішавшись із німцями Поволжа - частина з них була депортована сталінським режимом саме до Великого Самбора на Сірому Клину.[7]

Доба УНР[ред. | ред. код]

З 1917 село увійшло до складу Української Народної Республіки. 1918 тут встановлено владу Української Держави гетьмана Павла Скоропадського. З остаточною окупацією села 1921 російськими військами, комуністи закрили трирічну церковно-парафіяльну школу та невдозві зруйновали церкву святого Миколая (1886 року побудови).

Роки комуністичного терору[ред. | ред. код]

Великий Самбір постраждав від Голодомору 1932 — 1933 років. 1932 голодом та викликаними ним хворобами комуністи убили 607 осіб, а в 1933 ще 667. Село чинило організований збройний опір убивствам голодом, за що комуністи піддали його тортурам шляхом занесення на чорну дошку. Загальні кумулятивні втрати села від масового терору голодом складають понад дві тисячі осіб.

У місцевій пресі збереглися дані про героїв опору комуністичному голодомору:

«Із залу суду. ВОРОГІВ НАРОДУ — ПОКАРАНО

Куркулі с. В.- Самбору Клюшний Степан Самсонович та Півень Марко Степанович, маючи тверді завдання з хлібозаготівлі, злісно не виконали їх, тим часом свій хліб розбазарювали та продавали приватникові. Пролетарський суд засудив куркуля Клюшного Степана до позбавлення волі на 5 років у далеких місцевостях СРСР та позбавив виборчих прав на три роки після відбуття міри соцзахисту, а Півня Марка Степановича вирішено позбавити волі на 7 років в далеких таборах СРСР та на 5 років позбавити виборчих прав.

Термін розбазарювання вживався комуністами до громадян, які рятували від голодної смерті людей ціною власних харчових продуктів, тобто чинили геройські вчинки. Проте нагорода від окупанта — тюрма і депортація у концтабір.

Друга світова війна[ред. | ред. код]

В період Другої світової війни 579 жителів примусово мобілізовані до сталінського війська, 49 мешканців було вбито німецькою адміністрацію, що у 25 разів менше, ніж убила комуністична влада під час Голодомору 1932—1933 років. 24 завербувалося на роботу до Німеччини.[2]

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

В селі діють такі заклади соціальної сфери:

  • Будинок культури;
  • Бібліотека;
  • Загальноосвітня школа І-ІІІ ст;
  • Лікарська амбулаторія.

Персоналії[ред. | ред. код]

В Великому Самборі народилися:

Археологія[ред. | ред. код]

На території села існувало поселення племен скіфів-землеробів, про що свідчать залишки курганних могильників. Також археологічні знахідки, знаряддя праці, що зберігаються у Конотопському краєзнавчому музеї, свідчать про те, що інтенсивне заселення цієї території почалося 8 тисяч років тому. В бронзову добу на берегах річки Сейм в городищі, залишки якого досі збереглись, жили протослов'янські племена. В VIIХ століттях тут жили племена сіверян.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Погода в селі Великий Самбір
  2. а б Інформація про Великий Самбір. www.grad.konotop.net. Архів оригіналу за 3 серпень 2009. Процитовано 10 Квітня, 2010. 
  3. С. Дегтярьов. Описи сіл Великий Самбір та Малий Самбір 1760 р.
  4. Державний архів Чернігівської області. Ф. 127, оп. 20 б, спр. 173
  5. Черниговская памятка. Карманная справочная книжка на 1896-97 гг. - Чернигов, 1896. - С.24-25
  6. Портал Всероссийское генеалогическое древо. Самбор (рос.)
  7. Татьяна Смирнова. Немцы Сибири: этнические процессы и этнокультурное взаимодействие. - Новосибирск, 2009. - С.13

Посилання[ред. | ред. код]