Великий Юган

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Великий Юган
Река Большой Юган.JPG
Великий Юган у низов'ях біля села Угут
61°04′00″ пн. ш. 73°10′18″ сх. д. / 61.06666667002777160178084° пн. ш. 73.17194444002778653° сх. д. / 61.06666667002777160178084; 73.17194444002778653
Витік на півдні Сургутського району Ханти-Мансійського АО, Росія (Васюганське болото)
• координати 58°41′44″ пн. ш. 75°07′06″ сх. д. / 58.69560000002777400° пн. ш. 75.118600000027782926° сх. д. / 58.69560000002777400; 75.118600000027782926
висота, м 120 м
Гирло неподалік від Нефтеюганська (ліва притока Обі)
• координати 61°04′00″ пн. ш. 73°10′17″ сх. д. / 61.0668000000277757522° пн. ш. 73.1714000000277878° сх. д. / 61.0668000000277757522; 73.1714000000277878
висота, м 26 м
Басейн ОбКарське мореПівнічний Льодовитий океан
Країни: Flag of Russia.svg Росія
Площа: 34 700 км² км²
Прирічкові країни: Росія: Ханти-Мансійський АО
Регіон Ханти-Мансійський автономний округ — Югра
Довжина 1063 км
Середньорічний стік 178 м³/с (118 км від гирла)
Притоки: Локкум’ягун (пр.), Коїмлох (л.), Тарталим (л.), Сугмутен’ях (л.), Лоол’ях (л.), Єпельпет’ях (л.), Єнтль-Курус’ях (пр.), Ай-Курус’ях (л.), Пуглиїгль (л.), Лінік’яха (пр.), Негус’ях (пр.), Малий Юган (пр.)
код ДВР Росії 13011100212115200047130
GeoNames 1509020
Великий Юган у Вікісховищі?
Дані вимірювання стоку (м³/с)
січень: 41,03
 
лютий: 31,28
 
березень: 28,85
 
квітень: 51,19
 
травень: 614,62
 
червень: 580,29
 
липень: 347,45
 
серпень: 203,35
 
вересень: 183,43
 
жовтень: 102,47
 
листопад: 81,50
 
грудень: 59,28
 
с. Юган (118 км від гирла), 1963–1973

Вели́кий Юга́н (рос. Большо́й Юга́н) — річка в Росії, ліва притока Обі, тече у Ханти-Мансійському автономному окрузі.

Фізіографія[ред. | ред. код]

Великий Юган починається зі злиття кількох малих струмків у Васюганських болотах на крайньому півдні Сургутського району Ханти-Мансійського АО, біля стику кордонів Томської і Тюменської областей і ХМАО, на висоті 120 м над рівнем моря. Тече по центральній частині Західно-Сибірської рівнини через рідконаселену заболочену тайгову місцевість. Від витоку тече на північ, потім повертає на захід і південний захід; нижче злиття з лівою притокою Сугмутен’яхом знову поступово набуває північного напрямку. Після злиття з Єпельпет’яхом тече майже точно на північ; після злиття з Пуглиїглем відхиляється до північного сходу, але нижче впадіння Негус’яха знову повертається до північного напряму, утримуючи його до самого злиття з Об’ю. Великий Юган впадає в обський рукав Юганська Об дещо вище міста Нефтеюганськ (26 м над рівнем моря).

Річище Великого Югана надзвичайно звивисте, з безліччю меандрів і стариць, в низов’ях подекуди розгалужується на кілька проток. В басейні річки існує близько 8000 озер загальною площею 545 км².

Великий Юган приймає води численних приток, як правих, так і лівих. Найбільша з них — Малий Юган  — впадає до нього справа в його нижній течії. Інші значні притоки: Сугмутен’ях, Єпельпет’ях, Лінік’яха, Негус’ях.

Гідрологія[ред. | ред. код]

Довжина річки 1063 км, площа басейну 34 700 км². Середньорічний стік, виміряний біля села Юган за 118 км від гирла, становить 205 м³/с (за результатами вимірянь у 1963–1973 роках). Мінімум спостерігається у березні (29 м³/с), максимум — під час танення снігів у травні (615 м³/с). Живлення переважно снігове. Великий Юган замерзає у жовтні — листопаді, скресає наприкінці квітня — початку травня.

У гирлі Великий Юган має 200 м завширшки і глибини до 2 м; швидкість плину 0,4 м/с.

Інфраструктура[ред. | ред. код]

Великий Юган знаходиться повністю в межах Сургутського району ХМАО. Удовж річки в її середній течії існує кілька дрібних поселень, але транспортна інфраструктура практично відсутня. Населені пункти на річці: Тайлаково, Таурово, Каюково, Угут, Малоюганський, Юган. Село Угут з населенням близько 2000 осіб — єдине крупне поселення на річці, яке значно збільшилося у зв’язку з освоєнням родовищ нафти та природного газу.

За декілька кілометрів нижче гирла Великого Югана Юганську Об перетинає залізничний міст на гілці Тюмень — Сургут — Новий Уренгой, яка з’єднує Транссибірську магістраль з районами нафто- і газодобичі на півночі Західного Сибіру. В нижній течії річку також перетинають численні нафто- та газопроводи, які тягнуться з Нижньовартовська на південний захід. Єдиний автомобільний міст перетинає річку в селі Угут.

Річка судноплавна на 160 км від гирла (до пристані Купландеєви) [1]. Річка використовується для лісосплаву.

На берегах приток Великого Югану — Малого Югану і Негус’яха — знаходиться Юганський заповідник.

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Перелік внутрішніх водних шляхів Російської Федерації, затверджений указом Уряду РФ від 19 грудня 2002 р. № 1800-р (рос.)
Ліві притоки Обі
→ → Васюган Великий Юган Великий Салим → →