Великий Яблунець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Великий Яблунець
Vel yablunets gerb.png Vel yablunets prapor.png
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Ємільчинський
Рада/громада Великояблунецька сільська рада
Код КОАТУУ 1821782201
Основні дані
Населення 624
Площа 2,421 км²
Густота населення 257,74 осіб/км²
Поштовий індекс 11241
Телефонний код +380 4149
Географічні дані
Географічні координати 50°47′59″ пн. ш. 28°00′18″ сх. д. / 50.79972° пн. ш. 28.00500° сх. д. / 50.79972; 28.00500Координати: 50°47′59″ пн. ш. 28°00′18″ сх. д. / 50.79972° пн. ш. 28.00500° сх. д. / 50.79972; 28.00500
Середня висота
над рівнем моря
214 м
Водойми річка Безуд
Місцева влада
Адреса ради 11241, Житомирська обл., Ємільчинський р-н, с.Великий Яблунець , тел. 76-2-46
Карта
Великий Яблунець. Карта розташування: Україна
Великий Яблунець
Великий Яблунець
Великий Яблунець. Карта розташування: Житомирська область
Великий Яблунець
Великий Яблунець
Мапа

Великий Яблунець у Вікісховищі?

Вели́кий Яблуне́ць (до 1946 Яблунець[1]) — село в Україні, в Ємільчинському районі Житомирської області. Населення становить 624 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

Територія, на якій розташоване село знаходиться в межах Поліської низовини. Середня висота над рівнем моря 214 м. Клімат помірно континентальний. Межує на півночі з Малим Яблунцем, на північному сході з Сімаківкою, на сході з Яблунцем, на південному сході з Неділищами, на південному заході з Шевченковим та Вірівкою, на північному заході з Аполлонівкою.

На південно-східній околиці села бере початок річка Безуд.

Історія[ред. | ред. код]

В 1906 році Яблонець, село Барашівської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань від Житомира 87 верст, від волості 12 верст. Дворів 151, мешканців 910[2].

Під час загострення сталінських репресій проти українського народу в 30-і роки минулого століття органами НКВС безпідставно заарештовано та позбавлено волі на різні терміни 28 мешканців  села, з яких 18 чол. розстріляно. Нині всі постраждалі від тоталітарного режиму реабілітовані і їхні імена відомі.

Барилюк Яків Миронович, Булерт Густав Данилович, Бухман Фрідріх Августович, Вітрук Мирон Лук'янович, Вулих Берко Мошкович, Гаврилюк Григорій Опанасович, Гаврилюк Михайло Іванович, Галицький Іван Йосипович, Галицький Фелікс Францович, Галицький Франц Йосипович, Грива Яким Артемович, Гузенко Марко Іванович, Гузенко Остап Григорович, Гузенко Роман Тимофійович, Гуткнехт Евальд Юліусович, Кудринський Артем Іванович, Кудринський Сильвестр-Василь Петрович, Кутишенко Павло Андрійович, Кутишенко Петро Федорович, Лакейчук Юхим Іванович, Лисий-Мостопал Яким Іванович, Литвинчук Дмитро Мусійович, Марченко Марко Карпович, Нейман АВгуст Готлібович, Редько Іван Юрійович, Ренц Густав Готлібович, Розін Іван Фердінандович, Ставський Адольф Леонтійович.[3]

Символіка[ред. | ред. код]

Затверджена 9 липня 2013 р. рiшенням № 179 XXV сесії сільської ради VI скликання.

Герб[ред. | ред. код]

Щит чотиричасний. На першому червоному полі срібний Архистратиг Михаїл. На другому золотому полі лазурова п'ятипелюсткова квітка льону. На третьому золотому полі велика яблуня з зеленою кроною, червоними плодами з золотими облямівками та чорним стовбуром. На четвертому червоному полі срібний уширений хрест. Щит обрамований золотим декоративним картушем і увiнчаний золотою сільською короною.

Архистратиг Михаїл — покровитель села. П'ятипелюсткова квітка символізує п'ять населених пунктів — села Великий Яблунець, Непізнаничі, Малий Яблунець, Вірівка та Старі Непізнаничі, що входять до складу територіальної громади, та льонарські досягнення трудівників. Яблуня — древній багатозначний символ братерства та злагоди. Срібний хрест — традиційний символ віри, чистоти, вказує на входження краю до складу Литви, Волинської губернії.

Прапор[ред. | ред. код]

Квадратне полотнище поділене горизонтально на три рівновеликі частини — жовту, зелену, синю. Жовтий — символ сонця, хлібного та стиглого поля; зелений — символ Поліського краю, надії і радості; синій — мирне небо, щедрі водні ресурси краю.

Уродженці[ред. | ред. код]

В 1930 році в селі народився Петро Прокопович Токавчук (1930-2019), український працівник освіти з великим досвідом роботи, який закінчив земне життя як монах Києво-Печерської Лаври, інок Симеон.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

  1. Список населених місць Волинської губекрнії — Житомир: Житомирська Волинська губернська типографія, 1906—219 с.

Посилання[ред. | ред. код]