Перейти до вмісту

Великий пенітенціарій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Вели́кий пенітенціа́рій — голова Апостольської Пенітенціарії, також Верховний пенітенціарій (лат. Poenitentiarius major) — голова одного з трьох церковних трибуналів Римо-Католицької Церкви.

Великий пенітенціарій є однією з небагатьох посад, які зберігаються згідно з конституцією 1996 року «Universi Dominici Gregis» у період Sede vacante (між смертю одного папи і вибранням і вибранням іншого). Одною з його функцій є єлеопомазувати та сповідати вмираючого папу.

Джеймс Стеффорд. Великий пенітенціарій з 4 жовтня 2003 по 2 червня 2009.

Перші згадки про цю посаду відносяться до часу XII століття. Під час понтифікату Гонорія III затвердилася назва «пенітенціарій», згодом розширене до «великий пенітенціарій». Апостольська конституція «Pastor Bonus» (1988 рік) затвердила нині діючий список повноважень великого пенітенціарія.

Іншими такими посадовими особами є декан Колегії кардиналів, кардинал-камерленго та генеральний вікарій Риму.

Великий пенітенціарій — титулярний архієпископ і — часто, але не завжди — кардинал.

На сьогоднішній день Великим пенітенціарієм є італійський кардинал Мауро П'яченца, який змінив португальського кардинала Мануеля Монтейро ді Кастро.

Однією з функцій Великого пенітенціарії є сповідати та соборувати вмираючого папу римського.

Великі пенітенціарії з 1476 року

[ред. | ред. код]

1877);

Джерела

[ред. | ред. код]
  • «Пенітенціарії верховний» / / Католицька енциклопедія. Т.3. В. францисканців, М.: 2007

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. В 1811-1814х великий пенітенціарійad interim(виконувач обов'язків)