Великий шовковий шлях
Вели́кий шовко́вий шлях (кит. трад.: 絲綢之路; піньїнь: Sīchóu zhī lù; монг. Tôrgan Jam) — це найвідоміший торговельний маршрут старожитності, що виникнув у перші сторіччя до нашої ери. Ним товари з Китаю потрапляли до Східної та Західної Європи, Близького Сходу, Північної Африки.
Історія[ред. | ред. код]
Сурож (нині Судак, Крим), перші відомості про який належать до 212 року, в період розквіту Великого шовкового шляху був його західною столицею. Тут закінчувалася караванна стежка з Китаю та Індії й починався морський шлях до Західної Європи. Внаслідок воєн і усобиць руйнувалися міста й країни, виникали нові держави, але Великий шовковий шлях незмінно відроджувався. Прагнення до спілкування, розумної вигоди, до зростання добробуту завжди брало гору над усіма протистояннями — і релігійними, і воєнними, і політичними.
Великий Шовковий шлях є системою караванних доріг, що сполучають Євразію від Середземномор'я до Китаю і що служили в епоху давнини і середньовіччя вузловим пунктом для ведення торгівлі і діалогу культур Сходу і Заходу.
Найвідоміший «шовковий шлях» - це шлях, рух яким почався в 138 році до н.е., коли із столиці династії Хань вийшов перший посольський караван, що супроводжував князя Чжан Цяня, якого імператор У-ді послав у країни Заходу. Цей маршрут починався в Ханьській столиці на сході і закінчувався в столиці Римської імперії на заході. У цього маршруту є дві гілки: південна і північна. Південний шлях проходив від застави Янґуань в Дуньхуані на захід, до підніжжя гір Куньлунь, він тягнувся крізь гірський хребет Цунлін до сучасних кордонів Афганістану, Ірану, охоплюючи Аравійський півострів і врешті-решт закінчувався в межах Римської імперії. А західний шлях тягнувся від застави Юйменьґуань на захід, проходив уздовж гірського ланцюга Тянь-Шань крізь гірський хребет Цунлін, охоплював сучасну Центральну Азію, і на заході з'єднувався з південною гілкою. Ці два маршрути називаються «сухопутним шовковим шляхом».
Окрім цієї дороги, є ще два менш відомі шовкові шляхи. Один з них починався в провінції Сичуань, перетинав провінцію Юаньнь і тягнувся до північних теренів Бірми, а далі, потім через річку Брахмапутра він тягнувся до кордонів Індії і йшов уздовж узбережжя найбільшої річки Індії – Гангу до Іранського нагір'я. Насправді цей шлях сформувався дещо раніше ніж сухопутний шовковий шлях. У 1986 році в місті Ґуанхань провінції Сичуань на руїнах Саньсін археологи виявили декілька археологічних пам'яток, пов'язаних з культурою західної Азії і Афін. У тому числі в руки археологів потрапили золотий жезл завдовжки 142 см, священне дерево заввишки 4 м і декілька бронзових виробів. Археологи вважають, що ці пам'ятки є свідками часу початку торговельних контактів і обміну в межах шовкового шляху. Якщо припущення археологів правильні, то цей шовковий шлях сформувався більше 3 тисячоліть тому.
Великий шовковий шлях в I столітті
Подорож Марко Поло
Галерея[ред. | ред. код]
Італійський посуд XV століття, виготовлений за зразком китайського
Каравансарай у Шекі, Азербайджан
Представник західної цивілізації на верблюді, китайська династія Тан (618-907)
Руїни вежі династії Хань (206 до н. е. – 220 н. е.), Дунхуан, Ганьсу
Див. також[ред. | ред. код]
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Silk Road |
Примітки[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- http://ukrainian.cri.cn/chinaabc/chapter14/chapter140501.htm
- М. Ф. Дмитрієнко. Великий шовковий шлях // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол. : В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 468. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
- Міжнародний транспортний коридор «Європа - Кавказ - Азія» (ТРАСЕКА) // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 2 : М — Я. — 536 с. — ISBN 978-617-7094-10-3.
- Арабы на Великом шелковом пути (рос.)
- Новий старт Великого шовкового шляху
- Е-50 — «ВЕЛИКИЙ ШОВКОВИЙ ШЛЯХ» УКРАЇНИ ДО ЄВРОПИ…[недоступне посилання з червня 2019]
- Великий шовковий шлях включили до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО
![]() |
Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
|