Великомихайлівка (Новооскольський район)
Зовнішній вигляд
| село Великомихайлівка | |
|---|---|
| Великомихайловка | |
| Країна | |
| Суб'єкт Російської Федерації | Бєлгородська область |
| Муніципальний район | Новооскольський район |
| Міський округ | Новооскольський міський округ |
| Код ЗКАТУ | 14 244 807 001 |
| Код ЗКТМО | 14 644 424 101 |
| Основні дані | |
| Час заснування | 1726 |
| Населення | 1955 |
| Площа | 14 км² |
| Поштовий індекс | 309620 |
| Телефонний код | +7 47233 |
| Географічні координати: | 50°46′30″ пн. ш. 37°35′30″ сх. д. / 50.775° пн. ш. 37.591666666667° сх. д. |
| Часовий пояс | MSK (UTC+3) |
| Мапа | |
|
| |
![]() | |
Великомихайлівка (рос. Великомихайловка) — село у Новооскольському районі Бєлгородської області Російської Федерації.
Населення становить 1955 осіб. Входить до складу муніципального утворення Новооскольський міський округ.
Населений пункт розташований у східній частині української суцільної етнічної території — східній Слобожанщині.
Від 2018 року органом місцевого самоврядування є Новооскольський міський округ[1].
Радомський Олександр Максимович (1887-1938) - учитель, член агітсекції Запорізької "Просвіти", Закінчив Переяславську учительську семінарію, що в Полтаві. Був слухачем Петербурзького університету. Працював вчителем. Під наглядом поліції з 1913 року. Український есер. Розстріляний чекістами.[2]
| 1959[3] | 2002[4] | 2010[5] |
|---|---|---|
| 2703 | ▼2122 | ▼1955 |
- ↑ Об объединении всех поселений, входящих в состав муниципального района «Новооскольский район», и наделении вновь образованного муниципального образования статусом городского округа, и о внесении изменений в закон Белгородской области «Об установлении границ муниципальных образований и наделении их статусом городского, сельского поселения, городского округа, муниципального района». Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 9 квітня 2021.
- ↑ Щоденник Павла Дерев'янка Ч.1/5 1899-1917 роки Запорізька "Просвіта" - видатні та завзяті | (укр.), процитовано 23 листопада 2023
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1959 года. Численность сельского населения РСФСР — жителей сельских населённых пунктов — районных центров по полу (рос.)
- ↑ Всероссийская перепись населения 2002 года
- ↑ Всероссийская перепись населения 2010 года. Белгородская область. 15. Численность неселения городских и сельских населённых пунктов. Архів оригіналу (PDF) за 15 серпня 2013. Процитовано 15 серпня 2013.
| Це незавершена стаття з географії Бєлгородської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
