Великомостівський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Великомостівський район — колишній район Львівської області, центром якого було місто Великі Мости [1]

Історія[ред. | ред. код]

10 січня 1940 року політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про утворення районів у Львівській області УРСР. Ухвалено створити ряд районів у складі Львівської області, серед них Великомостівський район центром якого стало місто Великі Мости.[2]

Великомостівський район було створено на основі частини Жовківського повіту, який було розділено на три райони: Великомостівський, Куликівський та Жовківський.[3]

29 червня 1941 року (неділя) — радянські війська залишили з боями районний центр Великі Мости. [4]

Через три роки, а саме 19 липня 1944 року радянські війська зайняли ряд районних центрів Львівської області, серед них Великі Мости.[5]

З 1944 року до новоутвореного Великомостівського району прилучили такі села, як Сілець, Волсвин, Глухів, Ванів, Городище, Межиріччя та інші, які перебували в його складі до 1959 року.[6]

Утвердження радянської влади у повоєнні роки йшло важко, зокрема у листопаді 1950 року пленум Львівського обкому КП(б)У наголосив на значних недоліках у політичному і організаційно-господарському зміцненні колгоспів у Великомостівському районі а також що в районі повільно зміцнювались МТС, незадовільною була підготовка механізаторів[7]

В 1962 році Сокальський, Забузький та Великомостівський райони були об'єднані в один з найбільших у Львівській області район — Сокальський район.[8]

Структура Великомостівського райкому КП(б)У[ред. | ред. код]

Великомостівський райком КП(б)У складався з наступних підрозділів: Бюро (загальний відділ), організаційно-інструкторський відділ (з 1949 р. — відділ партійних, профспілкових та комсомольських організацій), сектор партійної статистики, відділ пропаганди і агітації, сільськогосподарський відділ, військовий відділ, відділ по роботі серед жінок, відділ кадрів. [9]

Діяльність ОУН та УПА у Великомостівському районі[ред. | ред. код]

Олекса Гасин — керівник школи старшин УПА у Великих Мостах

За спогадами Степана Баглаєвича у червні 1941 року за розвитком подій у Великих Мостах спостерігали бандерівці. Як тільки радянські прикордонники залишили приміщення казарм, які були розташовані у Великих Мостах, вони зайняли приміщення, реквізували матеріально-технічну базу та поселили кілка сотень юнаків для військових навчань, створивши в казармах школу старшин. Комендантом школи став Дмитро Грицай, який невдовзі стає шефом Головного штабу УПА, і відомий як генерал Перебийніс. Викладачами і керівниками школи працювали майбутній полковник УПА Олекса Гасин (псевдо Лицар), та один з провідників ОУН Петро Ковальський.[10]

Великомостівський район входив до зони відповідальності ТВ УПА «Розточчя». Бойові дії на території району а також сусідніх Кам'янко-Бузького та Радехівського — діяли сотні «Черника», боївки «Берези», «Морави»[11]

Будівництво шахт[ред. | ред. код]

Після закінчення війни на території Великомостівського району почали будувати вугільні шахти, що носили назву «Великомостівські».[12]

Проходку стволів шахти № 1 «Великомостівська» розпочали восени 1952 р. (такі назви вугільні підприємства одержували тому, що розташовувались на території тодішнього Великомостівського району). Перша шахта на Львівщині — № 2 «ВМ», збудована за чотири роки і була здана в експлуатацію 25 грудня 1957 року. Через рік стала в дію шахта № 1 «ВМ». У 1959 році — видала на — гора перші тонни вугілля шахта № 3 «ВМ».

У 1960 році розпочалось будівництво шахт № 5 і № 8 «Великомостівські». У 1961 році почала діяти шахта № 4 «Великомостівська». У 19621963 роках — шахти № 9 «ВМ» та № 7 «ВМ» та № 1 Червоноградська.

Усі вони разом з шахтами Волині увійшли до складу виробничого об'єднання «Укрзахідвугілля» Львівсько-Волинського вугільного басейну. Втім центром нового вугільного басейну стали не Великі Мости, на честь яких було названо більшість шахт, а Червоноград. [13] [14]

Примітки[ред. | ред. код]