Великописарівський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Великописарівський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Колишній район на карті Сумська область
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область: Сумська область
Код КОАТУУ: 5921200000
Утворений: 1923 р.
Ліквідований: 19 липня 2020 р.
Населення: 19 112 (на 1.02.2016)
Площа: 830 км²
Густота: 23.0 осіб/км²
Тел. код: +380-5457
Поштові індекси: 42800—42851
Населені пункти та ради
Районний центр: Велика Писарівка
Селищні ради: 2
Сільські ради: 14
Смт: 2
Села: 39
Районна влада
Голова ради: Сипко Дмитро Дмитрович
Голова РДА: Думчиков Сергій Іванович[1]
Вебсторінка: Великописарівська РДА
Великописарівська райрада
Адреса: 42800, смт. Велика Писарівка, вул. Ярослава Мудрого, 1
Мапа
Мапа

Великописарівський район у Вікісховищі

Великопи́сарівський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця Сумської області.

Географія[ред. | ред. код]

Район зі сходу межує із Грайворонським районом Бєлгородської області Росії, на півдні із Богодухівським районом Харківської області, на заході — з Охтирським районом, та на півночі із Краснопільським районом.

Тростянецький район Краснопільський район Росія Росія
Охтирський район Харківська область
(Золочівський район)
Харківська область
(Краснокутський район)
Харківська область
(Богодухівський район)
Харківська область
(Богодухівський район)

Площа 830 км², населення трохи більше 20 тис. осіб. Дві селищні та 14 сільських рад об'єднають 42 населених пункти.

Територією району протікає 8 річок загальною довжиною 337 км, в тому числі Ворскла, Ворсклиця, Пожня, Весела, Івани, Братениця, Понури. Потенційні ресурси поверхневих вод 24 ставки і водойми становлять 1,3 км³. Лісовий фонд — 656 га, що становить 6 % від загальної площі лісів області. Державний кордон з Російською Федерацією простягається на 40 км.

На території району 66 пам'яток історії, 3 — архітектури, 50 — археології, 3 пам'ятника монументального мистецтва та 8 об'єктів природно-заповідного фонду. Край також відомий своїми кобзарями.

Районний центр: Велика Писарівка.

Історія[ред. | ред. код]

Історія Великописарівського району (у 2009 році йому виповнилося 84 роки), як невеликої частини Сумської області, нерозривно пов'язана з Слобожанщиною. Активне життя краю починається з 1640 року, тобто з початку побудови фортеці Вільний, що була складовою частиною Бєлгородської лінії укріплення. Після Полтавської битви Петро I подарував угіддя князю Голіцину, який почав заселяти територію переселенцями з-за Дніпра. Так і виникло поселення Велика Писарівка.

Економіка[ред. | ред. код]

Промисловість[ред. | ред. код]

На території району постійно працювали два промислових підприємства: Орендне підприємство «Друкарня» та ТОВ «Великописарівський маслозавод».

ТОВ «Кириківський цукровий завод» розпочинав переробку цукрової сировини, але внаслідок технічних поломок завод призупинив свою діяльність.

У 2007 році обсяг випуску продукції промисловості становить 322,5 тис. грн., що на 3,3 % менше проти 2006 року.

Сільське господарство[ред. | ред. код]

За підсумками року сільгосппідприємствами вироблено валової продукції в порівняних цінах 2005 року на суму 41,6 млн грн., тобто на 19 % більше рівня попереднього року. Валове виробництво зерна згідно з статистичними даними становить 49616 т, що на 28 % більше попереднього року, збільшилась і урожайність зернових культур з 22,8 ц/га в 2006 році до 23 ц/га в 2007 році.

Збільшилась реалізація м'яса на 37 % і становить 782 т. Валовий надій молока зменшився на 28 % і становить 3608 т, при цьому зросла продуктивність корів на 208 кг — від однієї корови отримано 2570 кг молока. Основними причинами недоотримання молока є зменшення поголів'я корів за рік на 413 голів.

За результатами фінансово-господарської діяльності за 9 місяців 2007 року чистий прибуток в цілому по сільгосппідприємствах склав 2951 тис. грн., рівень рентабельності 16,8 %. За підсумками року збиткових господарств не очікується.

Середньомісячна заробітна плата в сільському господарстві становить 569,5 грн., що на 25 % більше рівня минулого року. Заборгованість з виплати заробітної плати погашена 100 %.

Природно-заповідний фонд[ред. | ред. код]

Національні природні парки[ред. | ред. код]

Гетьманський (частина).

Ботанічні заказники[ред. | ред. код]

Чехів яр.

Гідрологічні заказники[ред. | ред. код]

Бакирівський (загальнодержавного значення), Ямний.

Ландшафтні заказники[ред. | ред. код]

Великописарівські кургани.

Гідрологічні пам'ятки природи[ред. | ред. код]

Джерело Кремньове, Криничка.

Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва[ред. | ред. код]

Кириківський.

Населення[ред. | ред. код]

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[2]
Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 12 356 2337 1458 3624 3106 1750 81
Жінки 14 863 2202 1295 3323 3763 3845 435


Національний склад населення за даними перепису 2001 року[3]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 19721 72,45 %
росіяни 7268 26,70 %
білоруси 89 0,33 %
вірмени 46 0,17 %
молдовани 15 0,06 %
інші 83 0,30 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 19771 72,63 %
російська 7344 26,98 %
білоруська 34 0,12 %
вірменська 28 0,10 %
інші 45 0,17 %

Освіта[ред. | ред. код]

В районі функціонує 15 загальноосвітніх шкіл, школа-інтернат. В школах району навчається близько 1500 учнів. В районі функціонує 9 дошкільних навчальних закладів, 10 навчально-виховних комплексів Школа-дитячий садок.

Мережа закладів культури становить 48 одиниць : 28 клубних, 19 бібліотечних, 1 дитяча музична школа. На території району є 11 музеїв, 84 пам'ятники історії та культури. Звання «народних самодіяльних» носять 7 колективів художньої самодіяльності.

Політика[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Великописарівського району було створено 39 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 60,14 % (проголосували 10 263 із 17 065 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 46,62 % (4 785 виборців); Юлія Тимошенко — 12,27 % (1 259 виборців), Михайло Добкін — 10,49 % (1 077 виборців), Олег Ляшко — 10,21 % (1 048 виборців), Сергій Тігіпко — 6,65 % (682 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,55 %.[4]

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Розпорядження Президента України від 27 травня 2020 року № 367/2020-рп «Про призначення С.Думчикова головою Великописарівської районної державної адміністрації Сумської області»
  2. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Сумська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 19 квітня 2021.
  3. а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Сумська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 23 січня 2018.
  4. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 20 березня 2016.

Посилання[ред. | ред. код]