Великотоннажні судна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лінійні бойові кораблі були найбільшими кораблями епохи вітрила. Наприклад, іспанський 112-гарматний корабель Santa Ana.
Лінкори, що прийшли на зміну морально застарілим вітрильним судам, залишалися основною бойовою одиницею військово-морського флоту до Другої світової війни.
Авіаносці — основна ударна сила сучасних військово-морських сил.

Великотоннажні судна —судна з найбільшою водотоннажністю (кількістю води, що витісняє підводна частина судна, що знаходиться на плаву). Найбільша водотоннажність — стандартна водотоннажність судна плюс додатковий вантаж (боєкомплект), який цей корабель може прийняти на обладнані для цього місця понад нормальної кількості вантажу (боєприпасів).

Типи великотоннажних суден[ред.ред. код]

Велику водотоннажність можуть мати як цивільні судна, так і бойові кораблі.

Велику тоннажність мають зазвичай основні бойові кораблі, які забезпечують здатність флоту вести бій. Втрата основних бойових кораблів означає поразку флоту у битві.

В епоху вітрил основними кораблями були лінійні, які формували лінію битви. Пізніше в якості основних кораблів їх замінили броненосці, а потім лінкори (дредноути). Термін "основні бойові кораблі" вперше використали у Вашингтонській морській угоді 1922 року для позначення лінкорів та лінійних крейсерів. Озброєні гарматами калібру 305 міліметрів і вище вони могли знищити будь який надводний корабель. Водночас броня лінкорів надійно захищала їх від вогню гармат крейсерів та есмінців.

Бойові дії на Тихому океані під час Другої світової війни продемонстрували ударний потенціал палубної авіації авіаносців, яка отримала можливість потопити ворожі лінійні кораблі задовго до того, як вони зможуть наблизитись до авіаносного ударного з'єднання для застосування своєї артилерії. Таким чином авіаносці замінили лінкори в якості основного бойового корабля.

Тоннажність як у перших дредноутів мають також озброєнні балістичними ракетами з ядерними боєголовками підводні човни. Враховуючи їх роль у ядерній стратегії, такі підводні човни можна розглядати як основні бойові кораблі тих флотів, які мають їх на озброєнні.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]