Великі Гаї

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Великі Гаї
Velyki gayi gerb.png Velyki gayi prapor.png
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Тернопільський
Рада/громада Великогаївська сільська рада
Код КОАТУУ 6125281701
Основні дані
Засноване 1785
Населення 4 252 (2012)
Територія 7.585 км²
Густота населення 560.58 осіб/км²
Поштовий індекс 47722
Телефонний код +380 352
Географічні дані
Географічні координати 49°31′10″ пн. ш. 25°38′39″ сх. д. / 49.51944° пн. ш. 25.64417° сх. д. / 49.51944; 25.64417Координати: 49°31′10″ пн. ш. 25°38′39″ сх. д. / 49.51944° пн. ш. 25.64417° сх. д. / 49.51944; 25.64417
Середня висота
над рівнем моря
341 м
Найближча залізнична станція Гаї Великі
Місцева влада
Адреса ради 47722, с. Великі Гаї, вул. Галицька, 47
Сільський голова Кохман Олег Андрійович
Карта
Великі Гаї. Карта розташування: Україна
Великі Гаї
Великі Гаї
Великі Гаї. Карта розташування: Тернопільська область
Великі Гаї
Великі Гаї

CMNS: Великі Гаї на Вікісховищі

Вели́кі Гаї́ — село в Тернопільському районі Тернопільської області, центр Великогаївської сільради, південно-східна околиця міста Тернополя (4 км від центру міста). Населення 4252 особи (2012), 1360 дворів. Одне з найбільших сіл області.

Від вересня 2015 року — центр Великогаївської сільської громади.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Село простяглося на 4 км вздовж центральної вулиці — Галицької, що є частиною автомобільного шляху О201519 обласного значення Тернопіль — Козівка — Хоростків.

Центральна вулиця розміщена на височині (найвища точка — висота 370 м над рівнем моря, в районі школи), яка поступово знижується з заходу на схід до позначки 351 м (геодезичний пункт гора Грель між Великими Гаями та птахофабрикою). Межа території, підпорядкованої Великогаївські сільській раді (площа 14,96 км²) проходить вздовж південно-східного кордону Тернополя — мікрорайоном Березовиця) і вулицями Микулинецькою, Об'їзною, Протасевича, Підволочиським шосе (від Збаразького кільця до району аеропорту).

У побуті історично сформувалися назви частин села, відповідно до назв автобусних зупинок на вулиці Галицькій: Парк, Школа, Дуби, Четверта зупинка, Доми. Також виділяють Сеньківський Кут (район тубдиспансеру), Кордубівку, Радеччину, Білявщину.

Історія[ред. | ред. код]

Перша письмова згадка датується 1785 роком. Назва походить від густих дубових гаїв, що вкривали сучасну територію села. До початку XX століття у селі проживало небагато людей. Кількість дворів сягала 100, забудова не була щільною. До приходу в 1939 році Радянської влади село офіційно вважалося передмістям Тернополя під назвою Tarnopolskie Gaje.

Чимало життів забрала війна, чимало гаївчан-патріотів загинуло, воюючи на стороні УПА. Близько 300 сімей стали жертвами сталінських репресій та було вивезено в Сибір та Воркуту.

У післявоєнний період село поступово відроджується, в 1960-х із хрущовською «відлигою» повертається на батьківщину більшість вивезених на Сибір родин. Село впорядковують, воно стає зразковим не тільки у Тернопільському районі, а й в області. Проте, як і в усій Західній Україні, справжнє національне відродження села розпочалося лише наприкінці 1980-х із розпадом СРСР і утвердженням суверенної України.

У 1989 році відновлюють збудовану ще у 1910, але занедбану за часи тоталітарного режиму греко-католицьку церкву (до того її використовували як склад для реквізитів Тернопільського драмтеатру). На прицерковній території було насипано символічну могилу-курган на честь загиблих Січових Стрільців та воїнів УПА а також споруджено хрест з нагоди 1000-ліття Хрещення Русі князем Володимиром.

Природа[ред. | ред. код]

Світлини
«Наші гаї» з південного боку
«Наші гаї»
«Наші гаї»
«Наші гаї»
«Гай Кобзаря»
«Гай Кобзаря»

У межах населеного пункту знаходиться ландшафтний заказник місцевого значення «Наші гаї».

У центральній частині села, поруч із стадіоном було закладено парк — «Гай Кобзаря» з алеями, пам'ятником Тарасові Шевченку та Співочим полем.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Транспортне сполучення[ред. | ред. код]

На північно-східній околиці села знаходиться зупинний пункт Гаї Великі Львівської залізниці (7 км від станції Тернопіль), звідки можна дістатися без пересадок до Волочиська, Тернополя і Зборова. з однією пересадкою — до Хмельницька чи Львова.

Налагоджене сполучення маршрутними таксі із Тернополем, через село проходить багато транзитних маршрутів із віддаленіших сіл. Автотранспорт ходить тільки до вул. Шептицького, в інші райони Тернополя потрібно добиратись із пересадками.

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

У селі працює загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, розрахована на 500 школярів. Значна кількість дітей шкільного віку та студентського віку щоденно доїжджає на навчання в Тернопіль.

Головне підприємство, що розміщене на території Великих Гаїв — ВАТ «Птахофабрика Тернопільська».

Діє Тернопільський обласний комунальний протитуберкульозний диспансер.

У серпні 2016 року тут з'явилася добровільна пожежна команда.[1]

Сьогодення[ред. | ред. код]

Із середини 1990-х село є районом інтенсивної приміської забудови приватними будинками.

Спорт[ред. | ред. код]

Якийсь час у селі була футбольна команда «Поділля» (пізніше «Птахівник», «Сокіл-Оріон», у 2015 році «Поділля-Агрон»[2]).

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]