Великі Пріцьки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Великі Пріцьки
Герб
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район Обухівський
Рада Великоприцьківська сільська рада
Облікова картка Великі Прицьки 
Основні дані
Засноване 1600
Населення 762
Площа 4,262 км²
Густота населення 178,79 осіб/км²
Поштовий індекс 09236
Телефонний код +380 4573
Географічні дані
Географічні координати 49°54′55″ пн. ш. 30°58′25″ сх. д. / 49.91528° пн. ш. 30.97361° сх. д. / 49.91528; 30.97361Координати: 49°54′55″ пн. ш. 30°58′25″ сх. д. / 49.91528° пн. ш. 30.97361° сх. д. / 49.91528; 30.97361
Середня висота
над рівнем моря
179 м
Водойми річка Безіменна
Місцева влада
Адреса ради 09236, с. Великі Прицьки, вул. Центральна, 35
Карта
Великі Пріцьки. Карта розташування: Україна
Великі Пріцьки
Великі Пріцьки
Великі Пріцьки. Карта розташування: Київська область
Великі Пріцьки
Великі Пріцьки
Мапа
Мапа

CMNS: Великі Пріцьки у Вікісховищі

Великі Пріцьки (до 2017 року — Великі Прицьки) — село в Україні, у Обухівському районі Київської області. Населення становить 762 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

Селом протікає річка Безіменна. На північ від села розташована ботанічна пам'ятка природи «Осика-цариця».

Історія[ред. | ред. код]

У 17 столітті село належало Халецьким.

Суконну фабрику, побудовану у 1818 році в с. Великі Прицьки, поміщик Захар Головинський перевів 1845 року до Стеблева.

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі, центрі Великоприцьківської волості Канівського повіту Київської губернії, мешкало 1218 осіб, налічувалось 137 дворових господарств, існували православна церква, католицька каплиця, школа, лікарня, 3 постоялих двори, крамниця (лавка)[1].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2015 осіб (953 чоловічої статі та 1062 — жіночої), з яких 1963 — православної віри[2].

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Відомі особи[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-86. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  3. День села Великі Пріцьки. Архів оригіналу за 28 березня 2020. Процитовано 28 березня 2020.
  4. Відомі переселенці. Сім'я Прітцкер. Архів оригіналу за 8 листопада 2018. Процитовано 8 листопада 2018.
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 жовтня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. У топ-20 найбагатших родин від Bloomberg потрапила сім’я вихідців з України. Хто вони? [Архівовано 18 серпня 2019 у Wayback Machine.], Експрес, 17 серпня 2019
  7. Репортаж: Як місіс Прітцкер побачила Прицьки. Голос Америки. 27 жовтня 2015. Архів оригіналу (MP4) за 30 жовтня 2015. Процитовано 30 жовтня 2015.

Джерела[ред. | ред. код]