Великі Сорочинці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Великі Сорочинці
Vel soroch2 s.png Vel soroch h.png
Герб Великих Сорочинців Прапор Великих Сорочинців
Жабокрицька площа — головне місце Сорочинського ярмарку
Жабокрицька площа — головне місце Сорочинського ярмарку
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район/міськрада Миргородський район
Рада/громада Великосорочинська сільська рада
Код КОАТУУ 5323281001
Облікова картка Великі Сорочинці 
Locator Dot2.gif
Розташування села Великі Сорочинці
Великі Сорочинці на карті Миргородського району
Основні дані
Засноване 1660-ті
Населення 3533 (на 2010)
Поштовий індекс 37645
Телефонний код +380 5355
Географічні дані
Географічні координати 50°01′56″ пн. ш. 33°57′30″ сх. д. / 50.03222° пн. ш. 33.95833° сх. д. / 50.03222; 33.95833Координати: 50°01′56″ пн. ш. 33°57′30″ сх. д. / 50.03222° пн. ш. 33.95833° сх. д. / 50.03222; 33.95833
Середня висота
над рівнем моря
99 м
Відстань до
обласного центру
91,6 км
Відстань до
районного центру
25,8 км
Місцева влада
Адреса ради 37645, Полтавська обл., Миргородський р-н, с. Великі Сорочинці, пл. Леніна, 10, тел. 3-15–93
Сільський голова Донченко Юрій Михайлович
Карта
Великі Сорочинці is located in Україна
Великі Сорочинці
Великі Сорочинці
Великі Сорочинці is located in Полтавська область
Великі Сорочинці
Великі Сорочинці

CMNS: Великі Сорочинці на Вікісховищі

Вели́кі Соро́чинці — село в Україні, в Миргородському районі Полтавської області. Розташоване за 26 кілометрів від райцентру.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР 1932–1933 та 1946–1947.

Географічне розташування[ред.ред. код]

Село Великі Сорочинці знаходиться, в основному, на правому березі річки Псел, вище за течією на відстані 1,5 км розташоване село Савинці, нижче за течією на відстані 7 км розташоване село Мареничі.

Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці і заболочені озера. Поруч проходить автомобільна дорога Р42 (Т 1710).

Відстань до райцентру становить близько 26 км і проходить автошляхом Р42.

Історія[ред.ред. код]

Краснопіль (Великі Сорочинці) на карті Боплана 1648 р.

У давнину — Краснопіль, а з 1620-х років уже відоме під назвою Сорочинці. Засновано на території Київського воєводства Речі Посполитої. Королівський дозвіл на заснування містечка (слободи) на урочищі Краснополя отримав 26 жовтня 1634 р. переяславський староста Лукаш Жолкевський. По смерті останнього новим переяславським старостою став великий гетьман коронний Станіслав Конєцпольський. Певну конкуренцію йому у володінні Краснопіллям/Сорочинцями творив Ієремія (Ярема) Вишневецький (до 1648 року).

1648 року утворена Сорочинська сотня Миргородського полку. Тут з'являються маєтності козацької старшини. Володіння в Сорочинцях і в сусідньому Хомутці мав хомутецький сотник, пізніше миргородський полковник Павло Апостол, який 1659 року був і наказним гетьманом. Він скуповував у Миргородському полку землі. У травні 1641, "пробачені" козаки, які 1638 втекли з Я.Острянином до підмосковської Слобожанщини, повернулися з Чугуєва і були розселені у володіннях С.Конєцпольського на Полтавщині, в т.ч. і у Сорочинцях ("Сорочин").

4 (14) грудня 1654 року народився Данило Павлович Апостол — український військовий і державний діяч, гетьман Лівобережної України у 17271734 рр.

1689 року Данило Апостол, на той час миргородський полковник, отримує від гетьмана Івана Мазепи універсал на володіння у Сорочинцях та Хомутці.

У 17321734 роках у Сорочинцях, на замовлення гетьмана Данила Апостола, була споруджена мурована Спасо-Преображенська церква у стилі бароко. Тими ж майстрами одночасно був побудований будинок Д. Апостола

1809 року у будинку лікаря М. Я. Трохимовського народився український та російський прозаїк, драматург Микола Васильович Гоголь. 22 березня (3 квітня) 1809 він був охрещений у Спасо-Преображенській церкві. Хрещеним батьком був полковник М. М. Трохимовський, син лікаря М. Я. Трохимовського, що приймав пологи у матері Гоголя.

На 1859 рік містечко Сорочинці налічувало 1150 дворів та 7167 жителів[1].

Містечко Великі Сорочинці на карті 1863 року

1900 р. у містечку було 1514 дворів, 8882 жителів, 7 шкіл (1 міністерська, 1 земська, 3 церковно-парафіяльних, 2 школи грамоти). Проводилося до 5 ярмарків на рік.

У 1905–1918 роках у Сорочинцях отримували пошту В. Короленко та його сусіди-дачники, що влітку відпочивали у Хатках. Володимир Короленко описав події «Сорочинської трагедії» 1905 року і брав участь у розслідуванні подій.

Пам'ятник Миколі Гоголю був встановлений у селі 1911 року.

1925  Великі Сорочинці перейменовано на Нероновичі на честь більшовика Євгена Васильовича Нероновича.

1931 повернено попередню назву.

Весною 1932 комуністи розпочали в селі терор голодом, жертвою якого стали переважно діти та літні люди. У другій половині 1930-х комуністи проводили точковий терор на селі, зокрема за вироком позасудової трійки НКВС СРСР Полтавської області убито працівника місцевого педагогічного технікуму Андрія Герасименка 1891 року народження. Убивство визнано злочином самими комуністами 1959 року — він реабілітований Полтавським обласним судом. Але це скоріше виняток, оскільки сотні інших великосорочан були депортовані за межі України, позбавлені майна, переслідувалися за релігійні переконання.

На околиці села встановлено пам'ятник партизанці часів Другої світової війни О. А. Бондаренко, страченій німецькими окупантами у грудні 1941 року.

1991 мешканці села проголосували за відновлення державної самостійності України. 2004 значна частка селян взяла участь у Помаранчевій революції.

Культура[ред.ред. код]

1929 року у будинку, де народився М.Гоголь відкрито Літературно-меморіальний музей М. В. Гоголя. Був зруйнований під час війни 1941–1945 років. Відбудований і вдруге відкритий для відвідувачів 14 січня 1951 року. Зберігає близько 4 тис. експонатів: особисті речі М.Гоголя, малюнки, вірші, перші видання творів, фотокопії рукописів, світлини, роботи художників І.Рєпіна, П.Коровіна, І.Крамського, К.Трутовського, В.Маковського, Кукриніксів, М.Дерегуса та майстрів народної творчості[2].

Населення[ред.ред. код]

За даними перепису населення 2001 року у селі проживали 4050[3] осіб.

Рідною мовою назвали[4]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 3968 97,98%
російська 79 1,95%
угорська 1 0,02%
білоруська 1 0,02%
німецька 1 0,02%

Економіка[ред.ред. код]

Туризм[ред.ред. код]

Ukrainian Potter with potter's kick wheel.JPG

Привабливі туристичні об'єкти Великих Сорочинців:

Щороку останньої суботи та неділі серпня у селі відбувається Сорочинський ярмарок. З 1999 року він за Указом Президента отримав статус загальнонаціонального заходу.

Відомі люди[ред.ред. код]

Народились[ред.ред. код]

Пам'ятки[ред.ред. код]

Ploshad sorochinskoy yarmarki.JPG Cerkva v Sorochintsah.JPG Пам'ятник М. В. Гоголю в с. Великі Сорочинці.jpg Пам’ятник Д.Апостолу. В.Сорочинці.JPG
Жабокрицька площа — головне
місце ярмарку
Пам'ятник М. В. Гоголю
Погруддя гетьману Данилу Апостолу

Примітки[ред.ред. код]

  1. Списки населенныхъ мѣстъ Россійской Имперіи, составленные и издаваемые Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства внутреннихъ дѣлъ. XXXIII. Полтавская губернія: Списокъ населенныхъ местъ по свѣдѣніямъ 1859 года.— Санктпетербургъ, 1862.— С. XXV.
  2. Енциклопедія історії України: У 10 т. / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. — К. : Наук. думка, 2003 — Т. 2 : Г—Д. — 2004.— С. 132–133.
  3. Облікова картка на сайті ВРУ
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Полтавська область (у % до загальної чисельності населення) - 053 МИРГОРОДСЬКИЙ РАЙОН, Рік, Вказали як рідну мову. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2013-03-30. 

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]