Великі річки Франції

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мапа басейнів найбільших річок Франції.

Великі річки Франції (фр. les grands fleuves de la France) — традиційне позначення річок, басейни яких охоплюють основну територію Франції. Попри те, що загальна довжина судноплавних річок в метрополії Франції у сучасних кордонах становить близько 8500 км[1], значна частина території належить до кількох великих річкових басейнів, які утворені так званими Великими річками. З давніх часів і аж до кінця XVIII століття традиційно виділяли чотири Великі річки: Гаронна, Луара, Рона та Сена[2][3]. З початку XIX століття, після територіальних надбань, пов'язаних з революційними війнами, до Великих річок Франції додають також Рейн[4][5], що протікає східним кордоном країни. Таке трактування зберігається досі[1][6].

Список річок[ред. | ред. код]

Річка Впадає Довжина, км Площа басейну у Франції, км2 Ср. витрата води в гирлі, м3/с. Фото
всього у Франції
Гаронна
фр. Garonne
окс. Garona
ісп. Garona
кат. Garona 		Атлантичний океан 575[7] 522 56000 690
Гаронна в Тулузі 		[8]
Луара
фр. Loire
окс. Léger
брет. Liger 		Атлантичний океан 1020 1020 115120 910
Луара в Блуа 		[9][10]
Рейн
фр. Rhin
нім. Rhein
нід. Rijn 		Північне море 1320 188 24000 2300
Міст через Рейн на кордоні Франції, Німеччині і Швейцарії 		[11][12]
Рона
фр. Rhône
окс. Ròse 		Середземне море 812 522 95500 1700
Злиття Рони (ліворуч) і Дрома 		[13][14]
Сена
фр. Seine 		Ла-Манш 776 776 78650 560
Сена в Парижі 		[15]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Dominique Auzias, Gaëlle Girard-Marchandise, Pascaline Ferlin, Anthony Serex. France. — Petit Futé, 2007. — P. 9-11. — ISBN 9782746918245.
  2. ↑ Johann Hübner. La géographie universelle, ou l on donne une idée abrégéee des quatre parties du monde, et des différens lieux qu'elles renferment. — Basle : Rodolphe Im-Hoff, 1746. — Vol. I. — P. 125-126.
  3. ↑ Louis Alexandre Expilly. Dictionnaire géographique, historique et politique des Gaules et de la France. — Amsterdam, 1770. — Vol. VI. — P. 746.
  4. ↑ Pierre Étienne Herbin de Halle. Statistique générale et particulière de la France et de ses colonies. — Paris : F. Buisson, 1803. — Vol. VII. — P. 488.
  5. ↑ Lewis Goldsmith. Statistique raisonnée de la France. — Paris : Édouard Lagny, 1833. — P. 172.
  6. ↑ William Edmiston, Annie Dumenil. La France contemporaine. — Cengage Learning, 2015. — С. 8-10. — 336 p. — ISBN 9781305804418.
  7. ↑ Не враховуючи Жиронди
  8. ↑ la Garonne (фр.). Encyclopédie Larousse. Архів оригіналу за 22 січня 2016. Процитовано 31 грудня 2015.
  9. ↑ la Loire (фр.). Encyclopédie Larousse. Архів оригіналу за 25 грудня 2015. Процитовано 31 грудня 2015.
  10. ↑ La Loire à Saint-Nazaire. Données hydrologiques de synthèse (1994 - 2015) (фр.). Banque Hydro. Архів оригіналу за 26 грудня 2021. Процитовано 31 грудня 2015.
  11. ↑ Rhin (фр.). Encyclopédie Larousse. Архів оригіналу за 26 грудня 2015. Процитовано 31 грудня 2015.
  12. ↑ Fiche cours d'eau. Le Rhin (фр.). Eau de France. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 31 грудня 2015.
  13. ↑ Rhône (фр.). Encyclopédie Larousse. Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 31 грудня 2015.
  14. ↑ Le Rhône à Beaucaire. Données hydrologiques de synthèse (1920 - 2013) (фр.). Banque Hydro. Архів оригіналу за 1 березня 2011. Процитовано 31 грудня 2015.
  15. ↑ la Seine (фр.). Encyclopédie Larousse. Архів оригіналу за 22 січня 2016. Процитовано 31 грудня 2015.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Великі_річки_Франції&oldid=40910704