Величко Максим Костянтинович

Максим Костянтинович Величко
Народження	8 березня 1922(1922-03-08) Катеринослав
Смерть	13 червня 1997(1997-06-13) (75 років) Сміла
Країна	СРСР
Приналежність	РСЧА
Рід військ	артилерія
Роки служби	1941–1945
Партія	ВКП(б)
Звання
Формування	819-й артилерійський полк, 295-та стрілецька дивізія, 5-а ударна армія
Командування	відділенням розвідки батареї
Війни / битви	Німецько-радянська війна
По відставці	бригадир розмітників механоскладального цеху Смілянського машинобудівного заводу
Нагороди

Максим Костянтинович Величко (нар. 8 березня 1922(19220308) — 13 червня 1996) — Герой Соціалістичної Праці (1966), повний Кавалер Ордена Слави, учасник німецько-радянської війни.

Життєпис

Максим Величко народився 8 березня 1922 у Катеринославі.

Здобувши неповну середню освіту, вступив до ФЗУ, яку закінчив в 1936 році. Після закінчення ФЗУ став працювати розмітником по металу на машинобудівному заводі в місті Сміла Черкаської області УРСР.

Максима Величка до лав РСЧА призвали в травні 1941 року. Брав участь у боях на фронтах німецько-радянської війни з червня 1941 року. У члени КПРС прийнятий в 1943 році.

З 14 по 15 травня 1944 року під час боїв за село Дороцьке Дубесарського району Молдавської РСР сержант Максим Величко виявив три великокаліберних кулемета, батарею, міномет і спостережний пункт. Завдяки його даним у ході наступу ці озброєння та інженерну споруду знищили. У боях із 15 по 21 травня 1944 сержант брав участь у відбитті контратак гітлерівців, коригуючи вогонь батареї, яка придушила 2 кулеметні точки, батарею і кулемет. У цих боях Максим знищив до 10-ти гітлерівців.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 5 червня 1944 року за зразкове виконання завдань командування в боях із німецько-фашистськими загарбниками сержанта Максима Величка нагородили орденом Слави 3-й ступеня.

17 січня 1945 в боях за польське місто Скерневиці вогнем своєї батареї знищив два міномети і кулемет.

Указом Президії Верховної Ради СРСР от 15 лютого 1945 а за зразкове виконання завдань командування в боях з німецько-фашистськими загарбниками його нагородили орденом слави 2-го ступеня.

У боях за польське місто Кюстрин 12 березня 1945 старший сержант Максим Величко виявив місцезнаходження п'яти німецьких кулеметів і однієї зенітної гармати. Перебуваючи у складі штурмового загону, Величко знищив близько десяти гітлерівців, також захопив кулемет і з нього продовжив вести вогонь. У цьому бою його поранили, але не покинув стрій.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 31 травня 1945 року за зразкове виконання завдань командування в боях з німецько-фашистськими загарбниками старший сержант Величко Максим Костянтинович нагороджений орденом Слави 1-го ступеня, ставши повним кавалером ордена Слави.

Після демобілізації в 1945 році з лав РККА, Максим Костянтинович Величко повернувся в місто Сміла (Черкаська область). Там, працюючи бригадиром розмітників механоскладального цеху Смілянського машинобудівного заводу, перевиконував ті норми, які були встановлені керівництвом.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 4 липня 1966 за успішне виконання завдань сьомого п'ятирічного плану Максиму Костянтиновичу Величко присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і медалі «Серп і Молот».

Помер 13 червня 1997 .

Нагороди та почесні звання

• Медаль «Серп і Молот».
• Орден Леніна.
• Орден Жовтневої Революції.
• Орден Вітчизняної війни 1-го ступеня.
• Орден Червоної Зірки.
• Ордена Слави 1-й, 2-й і 3-го ступенів.
• Почесний громадянин міст Нальчик і Сміла.
• Медалі.

Посилання

Величко Максим Костянтинович. // Сайт «Герои страны» (рос.).

• «Військова Література», Мемуари [Архівовано 12 листопада 2021 у Wayback Machine.]
• Дубров Борис Іванович, «солдатських слава» [Архівовано 15 лютого 2020 у Wayback Machine.] (укр.)