Велогонка Миру

Велогонка Миру (англ. Peace Race, нім. Friedensfahrt, чеськ. Závod míru, слов. Preteky mieru, польск. Wyścig Pokoju, фр. Course de la Paix) — міжнародна багатоденна велосипедна гонка східноєвропейських країн радянського блоку. Її почали проводити у 1948 році газети Trybuna Ludu («Трибуна Люду»), Neues Deutschland («Нойєс Дойчланд») і Rudé právo («Руде право»). У 1985-1986 р.р. була організована також на території СРСР газетою «Правда». Традиційно проводилась у травні по кільцевому маршруту Варшава - Берлін - Прага.

Історія

У 1948 році тривало дві гонки в один і той же час: одна з Праги до Варшави, інша — з Варшави до Праги. У Празі першим фінішував Аугустин Просеник, у Варшаві — Олександр Зорич, обидва — з Югославії.

Оскільки велосипедистам із соціалістичних країн не дозволялося ставати професіоналами, це була аматорська гонка. У ній брали участь кращі велосипедисти із соціалістичних країн і гостьові команди з інших країн. Гонщики соціалістичного блоку, як правило, здобували першість, але були й винятки: у 1952 році переможцями стали Йен Стіл і британська команда British League of Racing Cyclists -— перший випадок, коли дві золоті медалі за різними номінаціями поїхали в одну країну.

Одним із переможців Велогонки Миру був Сергій Сухорученков, який згодом виграв золоту медаль в шосейній груповій гонці на Олімпійських іграх в 1980 році.

Найбільших успіхів на Велогонці Миру досягли Штеффен Веземанн з Німеччини, який виграв 5 разів, а також Ришард Шурковський з Польщі та Уве Амплер з Німеччини, які виграли гонку по 4 рази. Густав-Адольф Шур, який виграв гонку два рази, був визнаний найпопулярнішим спортсменом Німеччини у 1989 році.

У 1987 році довжина гонки в кілометрах збіглася з роком проведення. У роки холодної війни гонку називали «Тур де Франс Східного блоку».

З 1989 року, після розпаду єдиного «соціалістичного табору», чеська сторона взяла на себе організацію велогонки. До 1996 року велосипедисти змагалися лише в межах Чехії, а потім гонка повернулася на дороги Німеччини та Польщі.

Після закінчення холодної війни гонка швидко втратила значення. У 2005 році перегони були вперше пропущені, потім генеральним спонсором гонки стала компанія «Шкода», а директором — швейцарець Герберт Ноттера, президент Союзу велоспорту Швейцарії. У 2006 році була проведена 58 — остання — Велогонка Миру. Її маршрут пролягав через столиці країн: гонка стартувала 13 травня в Лінці (Австрія), перетнула Чехію і закінчилась 20 травня 2006 року в Німеччині. Надалі Велогонка Миру не проводилася через відмову її головного спонсора — автомобільного концерну «Шкода».

Список велогонок

У перегонах дуже важливе значення мав командний залік. На відміну від інших велогонок під егідою UCI, загальний командний час (за винятком декількох років в кінці 1960-х) був не сумою результатів трьох кращих гонщиків за підсумками загального підрахунку, а сумою результатів трьох кращих гонщиків (з кожної команди) на кожному етапі, незалежно від їх індивідуальної загальної класифікації. І це робило командний залік незалежним від індивідуальної гонки за жовту майку лідера.

№	Рік	Траса	Відстань	Етапи	Переможець	Команда-переможець
1	1948	Варшава — Прага	1104 км	7	Аугустин Просеник	Польща-1 (1/9)
1	1948	Прага — Варшава	842 км	5	Олександр Зорич	Польща-1 (2/9)
2	1949	Прага — Варшава	1259 км	8	Ян Весели	Франція-2
3	1950	Варшава — Прага	1539 км	9	Віллі Емборг	Чехословаччина (1/5)
4	1951	Прага — Варшава	1544 км	9	Кай Аллан Ольсен	Чехословаччина (2/5)
5	1952	Варшава — Берлін — Прага	2135 км	12	Єн Стіл	Велика Британія
6	1953	Братислава — Берлін — Варшава	2231 км	12	Крістіан Педерсен	НДР (1/10)
7	1954	Варшава — Берлін — Прага	2051 км	13	Елуф Дальгаард	Чехословаччина (3/5)
8	1955	Прага — Берлін — Варшава	2214 км	13	Густав Адольф Шур	Чехословаччина (4/5)
9	1956	Варшава — Берлін — Прага	2212 км	12	Станіслав Круляк	СССР (1/20)
10	1957	Прага — Берлін — Варшава	2220 км	12	Ненчо Христов	НДР (2/10)
11	1958	Варшава — Берлін — Прага	2210 км	12	Піт Дамен	СССР (1/20)
12	1959	Берлін — Прага — Варшава	2057 км	13	Густав Адольф Шур	СССР (3/20)
13	1960	Прага — Варшава — Берлін	2290 км	13	Еріх Хаген	НДР (3/10)
14	1961	Варшава — Берлін — Прага	2435 км	13	Юрій Меліхов	СССР (4/20)
15	1962	Берлін — Прага — Варшава	2407 км	14	Гайнан Сайдхужин	СССР (5/20)
16	1963	Прага — Варшава — Берлін	2568 км	15	Клаус Амплер	НДР (4/10)
17	1964	Варшава — Берлін — Прага	2246 км	14	Ян Смолик	НДР (5/10)
18	1965	Берлін — Прага — Варшава	2318 км	15	Геннадій Лєбєдєв	СССР (6/20)
19	1966	Прага — Варшава — Берлін	2340 км	15	Бернард Гайот	СССР (7/20)
20	1967	Варшава — Берлін — Прага	2307 км	16	Марсель Маес	Польща (3/9)
21	1968	Берлін — Прага — Варшава	2352 км	14	Аксель Пешель	Польща (4/9)
22	1969	Варшава — Берлін	2036 км	15	Жан-П'єр Дангійом	НДР (6/10)
23	1970	Прага — Варшава — Берлін	1976 км	15	Ришард Шурковський	Польща (5/9)
24	1971	Варшава — Берлін — Прага	1895 км	14	Ришард Шурковський	СССР (8/20)
25	1972	Берлін — Прага — Варшава	2025 км	14	Властімил Моравек	СССР (9/20)
26	1973	Прага — Варшава — Берлін	2076 км	P, 16, E	Ришард Шурковський	Польща (6/9)
27	1974	Варшава — Берлін — Прага	1806 км	14	Станіслав Шозда	Польща (7/9)
28	1975	Берлін — Прага — Варшава	1915 км	P, 13	Ришард Шурковський	СССР (10/20)
29	1976	Прага — Варшава — Берлін	1974 км	P, 14	Ханс-Йоахим Хартник	СССР (11/20)
30	1977	Варшава — Берлін — Прага	1648 км	13	Ааво Піккуус	СССР (12/20)
31	1978	Берлін — Прага — Варшава	1796 км	P, 12	Олександр Аверин	СССР (13/20)
32	1979	Прага — Варшава — Берлін	1942 км	P, 14	Сергій Сухорученков	СССР (14/20)
33	1980	Варшава — Берлін — Прага	2095 км	P, 14	Юрій Барінов	СССР (15/20)
34	1981	Берлін — Прага — Варшава	1887 км	P, 14	Шахід Загретдинів	СССР (16/20)
35	1982	Прага — Варшава — Берлін	1941 км	P, 12	Олаф Людвіг	НДР (7/10)
36	1983	Варшава — Берлін — Прага	1899 км	P, 12	Фальк Боден	НДР (8/10)
37	1984	Берлін — Прага — Варшава	1689 км	P, 11	Сергій Сухорученков	СССР (17/20)
38	1985	Прага — Москва — Варшава — Берлін	1712 км	P, 12	Лех П'ясецький	СССР (18/20)
39	1986	Київ — Варшава — Берлін — Прага	2138 км	P, 15	Олаф Людвіг	СССР (19/20)
40	1987	Берлін — Прага — Варшава	1987 км	P, 14	Уве Амплер	НДР (9/10)
41	1988	Братислава — Катовіце — Берлін	2008 км	P, 13	Уве Амплер	СССР (20/20)
42	1989	Варшава — Берлін — Прага	1927 км	12	Уве Амплер	НДР (10/10)
43	1990	Берлін — Слушовіце — Б'єльсько-Б'яла	1595 км	P, 11	Ян Сворада	Чехословаччина (10/10)
44	1991	Прага — Варшава	1261 км	P, 9	Віктор Ржаксинський	Польща (8/9)
45	1992	Берлін — Карпач — Млада Болеслав	1348 км	P, 9	Штеффен Веземанн	Німеччина
46	1993	Табор — Нови Бор	1342 км	P, 9	Ярослав Білек	Чехословаччина (1/2)
47	1994	Табор — Трутнов	1354 км	P, 9	Єнс Войт	Чехословаччина (2/2)
48	1995	Ческе-Будєйовіце — Обервізенталь — Брно	1379 км	P, 10	Павло Падрнос	Польща (9/9)
49	1996	Брно — Живець — Лейпциг	1703 км	P, 10	Штеффен Веземанн	Team Telekom (1/3)
50	1997	Потсдам — Живець — Брно	1629 км	P, 10	Штеффен Веземанн	Team Telekom (2/3)
51	1998	Познань — Карлові Вари — Ерфурт	1591 км	10	Уве Амплер	Mróz (1/3)
52	1999	Зноймо — Польковіце — Магдебург	1613 км	10	Штеффен Веземанн	Mróz (2/3)
53	2000	Ганновер — Кудова-Здруй — Прага	1608 км	10	Петро Вадецьки	Team Nürnberger
54	2001	Лодзь — Плзень — Потсдам	1611 км	10	Якоб Пііл	Team Telekom (3/3)
55	2002	Ческе-Будєйовіце — Хемніц — Варшава	1470 км	10	Анджей Сосенка	Mróz (3/3)
56	2003	Оломоуц — Валбжих — Ерфурт	1552 км	9	Штеффен Веземанн	CCC Sprandi Polkowice
57	2004	Брюссель — Вроцлав — Прага	1580 км	9	Мікеле Скарпоні	T-Mobile Team
	2005	не проводилась
58	2006	Лінц — Карлові Вари — Ганновер	1297 км	8	Джампаоло Кеула	Unibet.com

Рекорди гонки (не менше 3 перемог)

• За кількістю перемог:

5 перемог: Штеффен Веземанн, Німеччина

4 перемоги: Ришард Шурковський, Польща, Уве Амплер, Німеччина

• Спринт:

8 перемог: Олаф Людвіг, НДР

3 перемоги: Ришард Шурковський, Польща

• Гірські етапи:

3 перемоги: Сергій Сухорученков, СРСР, Уве Амплер, НДР, Ярослав Білек, Чехія

• Командний залік:

20 перемог: СРСР

10 перемог: НДР

9 перемог: Польща

5 перемог: Чехословаччина

3 перемоги: Команда Mroz, Польща

• Переможці по країнам в індивідуальному заліку:

12 перемог: НДР

10 перемог: СРСР

7 перемог: Польща, Німеччина

5 перемог: Данія

4 перемоги: Чехословаччина

3 перемоги: Чехія

Посилання

Радянський спорт: Історія Велогонки Миру [Архівовано 2 вересня 2017 у Wayback Machine.]

Полтавщина-Спорт: Велогонка Миру 1991

Газета по-київськи: Велогонка мирного атома